РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Парламент Армении 8 мая на специальном заседании избрал на пост премьер-министра республики лидера протестного движения, руководителя оппозиционный фракции "Элк" Никола Пашиняна. За его кандидатуру проголосовали 59 депутатов, против — 42.
Для того чтобы занять пост премьера, Пашиняну необходимо было получить голоса 53 депутатов в 105-местном армянском парламенте. С первой попытки его кандидатуре не удалось набрать достаточное количество голосов: во время голосования 1 мая за него проголосовали 45 депутатов, а 56 депутатов, представляющих фракцию республиканцев, выступили против. В результате протесты в стране усилились.
За ходом голосования 8 мая в парламенте Армении в прямом эфире следили присутствующие на площади Республики десятки тысяч граждан.
Как изменится курс Армении, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политолог, директор Центра исследований проблем гражданского общества Виталий Кулик.
(текст публикуется на языке оригинала)
Пашинян — прем'єр-міністр. Що буде далі?
— Йому ще треба буде розставити своїх людей, домовитися з основними учасниками протестного руху, а також тими, хто його підтримав на посаду прем'єра, і це означає певні політичні торги. А потім візит, зокрема, до Росії, зустріч з Путіним, одним із перших його зовнішньополітичних кроків. Другий крок — це візит до США та ЄС, до Брюсселю, і вибудовування певних геополітичних стратегій у Вірменії. Тому що Пашинян — все-таки є заручником існуючої геополітичної ситуації в Вірменії, він вимушений будувати свою політичну лінію, виходячи з того, що треба зберегти баланс політичних інтересів у самій країні, не допустити масової дестабілізації, масованої зміни, заміни і пертурбацій, тому що ситуація має бути керованою. А з іншого боку — це забезпечити лояльність до основних гравців, які впливають на Північнокавказький регіон.
Така послідовність візитів свідчить про пріоритети, вже визначені у зовнішній політиці нового прем’єра?
— Я б хотів застерегти від того, щоб оцінювати дії нового вірменського керівництва з точки бачення Києва, так би мовити. Вірменія має союзницькі відносини в межах Організації колективного договору з РФ. Крім того, Вірменія є членом Митного союзу і ЄврАзЕС. А це означає, що певні економічні інтеграційні процеси у неї пов'язані з пострадянською Євразією та простором, контрольованим РФ. І це є першочерговим завданням: встановлення відносин довіри між новим Єреваном в особі Пашиняна, з РФ, з керівництвом її, Путіним. Тому тут зрозуміло, що вони від Росії відмовитися поки що як від гаранта безпеки не можуть. Об'єктивно.
Читайте также: Армения: "переворолюция"
Як зміниться ситуація в Карабаху?
— Це велика помилка, якщо хтось вважає, що зараз Вірменія є надто слабкою, що РФ не зможе втрутитися, або не буде грати на боці Вірменії, що це слушний час для вирішення претензій стосовно Єревана з боку Баку. Це певна помилка, оскільки останнє військове зіткнення, а також баланс військових сил в регіоні, показує що у Вірменії достатній потенціал для відбиття будь-якої агресії з одного боку. З іншого боку, вони тримаються за окуповані території Азербайджану, які навколо так званого Нагорного Карабаху, і по великому рахунку якщо буде наступ, то це призведе до великих втрат з обох сторін, а також це може призвести до певних тектонічних процесів взагалі на Закавказзі, в тому числі в Грузії і на північному Кавказі РФ. Я думаю, що в цьому не зацікавлена жодна зі сторін, в тому числі країни, які є позарегіональними гравцями, зокрема ЄС та США, які мають також інтереси в цьому регіоні.
Уже лунають ініціативи з тим, аби урізати повноваження прем'єра. Як довго Пашинян буде прем'єром? Чи дійсно йому уріжуть повноваження? Коли будуть позачергові вибори, про які раніше говорили?
— З моєї точки зору, поки що не варто говорити, що найближчим часом відбудеться нова конституційна реформа, оскільки це має бути певна процедура, дотримана з точки зору вірменської конституції. Провести конституційну реформу в Вірменії, це означає провести референдум. Нагадаю, що останній конституційний референдум був проведений в 2015 році. На даний момент Вірменія починає діяти, тому що ці зміни були в 2015 році прийняті, а почали діяти вони з 2018 року. Фактично був ще транзитний період часу. Знову повертати, відігравати ситуацію у зворотній бік, в Вірменії не стануть. Вже є попередні заяви з боку Конституційного суду, а також депутатського корпусу вірменського парламенту, про те що ніхто міняти акти і рішення референдуму в неконституційний спосіб у Вірменії не буде. Так, є ідея про відтворення певної моделі президентсько-парламентської республіки, збільшення повноважень президента, але це можливо лише після проведення дочасних парламентських виборів, до яких в принципі Пашинян може залишатися прем'єром з тими об'ємами повноважень, які зараз йому дає нинішня редакція конституції Вірменії. Тому що є стримання і противаги. Це стримування старої еліти, контрольованої групою депутатів і політиків, які пов'язані з Республіканською партією, це силовики в першу чергу, й інтереси цієї групи ніхто не збирається перегравати, відтісняти, віджимати, і таке інше. Тобто є певні правила гри.
Чи важко буде Пашиняну зараз вибудувати якусь певну стратегію, яка б суттєво відрізнялася від стратегії попереднього прем'єра, або правлячої партії?
— Я вважаю, що зараз буде відбуватися достатньо тонка гра, метою якої з одного боку, з боку Республіканської партії, це є показати нездатність Пашиняна, а також опозиційних сил, до діалогу, до конструктивної роботи, намагання знизити його рейтинг і популярність перед дочасними парламентськими виборами. Завдання Пашиняна зі свого боку показати те, що Республіканська партія себе повністю дискредитувала, що вона продовжує чинити спротив оксамитовій революції у Вірменії, що Республіканська партія — це є корумпована бюрократія, не здатна до будь-яких реформ і співпраці, і вона має бути знесена під час дострокових парламентських виборів. Власне кажучи, ось це перетягування і намагання довести суспільству недієздатність один одного, вона буде полягати в тому, що цей уряд Пашиняна, він буде тимчасовим, і об'єм повноважень, впливу самого прем'єр-міністра, буде обмежений більшістю, яка сформована в парламенті самої Вірменії. Навіть голоси, які дала Республіканська партія за нього як прем'єра, не означає, що зараз сформується автоматично нова більшість під Пашиняна. Навіть в тих фракціях, що його підтримали, зокрема в блоці до якого входять його “Громадянська позиція”, цей блок не є тим, хто чітко субординований під Пашиняна. Тобто у нього буде складний період часу побудови нової архітектури в Кабміні, торгівля за посади, торгівля за фінансові потоки, тобто це достатньо складний процес, і він буде, скоріше за все, супроводжуватися парламентсько-прем'єрською кризою.
Ранее политолог Рубен Меграбян заявлял, что благодаря протестам, на политической арене Армении доминирует здравый смысл.
А политолог Антон Финько отметил, что протесты в Ереване спровоцировали раскол внутри правящей "Республиканской партии" в Армении.
