РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Российский "Газпром" готов к переговорам с Украиной относительно нового контракта на транзит газа. И рассмотрение дел в арбитраже — по действующему договору — этому никак не мешают. Об этом заявил зампредседателя правления "Газпрома" Александр Медведев. По его словам, расторжение действующих контрактов с "Нафтогазом" совсем не означает прекращения транзита российского газа через территорию Украины после 2019 года, и объемы этого транзита зависят от позиции украинских партнеров, отметил топ-менеджер "Газпрома". Медведев также добавил, что "Газпром" и "Нафтогаз Украины" пока не начинали переговоров о будущем транзита газа через Украину — проводятся только консультации на эту тему.
Состоятся ли переговоры и какими могут быть их результаты, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал член наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Читайте также: Беспредельщики в погонах. Силовики мало чем отличаются от уголовников
Вам зрозуміла позиція "Газпрому", де від транзиту не відмовляються, але водночас категорично проти чинного контракту? Чого насправді хоче "Газпром"?
— "Газпром", в принципі, підтверджує, я би так сказав, офіційну позицію України в цьому питанні. Офіційна позиція України полягає в тому, що контракт з "Газпромом" не буде продовжуватися, а буде європейський партнер, який займатиметься організацією транзитного договору, його виконанням, тобто поставки газу через Україну в країни ЄС, от і все, така буде його робота. А українська сторона, тобто компанія "Магістральні газопроводи України", вона буде забезпечувати інші технологічні процеси, тобто виробничі. На ній будуть "висіти" працівники, обладнання, ремонтні роботи і так далі. Тобто в принципі, Олександр Медвєдєв, представник "Газпрому", він фактично про це і сказав. Ну, ми бачимо просто результат трирічної такої… і бездіяльності "Нафтогазу" в питанні переговорів з "Газпромом", і наслідок політичного конфлікту України і Росії, такого глобального, те, що фактично відбувається мінімізація відносин двох сторін. І для цього з'являється такий третій посередник, який просто і свій результат буде мати, і виграє від цього, і Росія зацікавлена в цьому, бо вони легше домовляться з європейцями, росіяни, по "Північному потоку", по іншим газопроводам. Бачите, чомусь росіянам легше домовитися з європейцями, ніж з українцями.
Читайте также: Отчет Госдепа США по Украине. Будут ли последствия?
Цей новий контракт, про який зараз і далі буде йти мова в рамках консультацій, що він в принципі може передбачати?
— Розшифровка значення слів з боку "Газпрому", щоб обґрунтувати економічну доцільність транзиту російського газу через українську ГТС, полягає в наступному. Це має бути вигідний тариф для "Газпрому". Це означає, що він не має бути вищим того рівня, який сьогодні є, там, три, максимум чотири долари за транзит тисячі кубометрів на сто кілометрів. Якщо транзит газу знизиться дійсно до рівня 40-30 мільярдів кубометрів і нижче, то такої ціни просто не буде, вона буде невигідна, Україна буде нести збитки, це — правда, це підтвердив і Ігор Насалик, це знають і в "Нафтогазі". А якщо розглядати ситуацію не 2020 року, бо часто ми чуємо, що з 2020 року буде скорочений транзит, ні, не буде скорочений транзит, це також вже всі розуміють, що "Північний потік-2" тільки будується, ну, якщо він буде зрештою реалізований. Поки що так, скажімо, є "Турецький потік", який також реалізовується, і вони тільки в перспективі до 2026-2027 року будуть виходити на свою проектну потужність. І, можливо, навіть більше. Тому у нас є ще десять років, але це не означає, що ми повинні як і попередні десять років до цього моменту сидіти і, як кажуть в народі, плювати в стелю, нічого не робити — в принципі, це і робив "Нафтогаз", нічого не робив — і нічим не займатися. Так не можна робити, тому що, дійсно, це вже останні десять років.
Чому десять років, якщо в експлуатацію введуть вже з 2019 року?
— Ні, в 2019-му вони не встигнуть ввести. Вони в кращому випадку будуть завершувати всі експлуатаційні роботи, тобто завершать будівництво, я думаю, до року 2022-2023 повністю. І почнуть його накачувати газом. Тобто почнуть по ньому поступово транзитувати. І на повну проектну потужність він вийде вже ближче до 2027-2028 року. І за цей час, безумовно, Україна буде транзитувати ті обсяги газу, які є зараз. І тут постає питання, що буде взагалі далі, ближче вже до 2029 року. В цьому питанні "Газпром", наприклад, і європейці, вони бачать використання української ГТС в форматі резервної системи. Поки що це просто не озвучують офіційно з боку ні Німеччини, ні інших країн.
Читайте также: Строительная амнистия: пиар-ход или поиск справедливости?
Тобто може бути так, що "Газпром" отримав якусь схвальну інформацію, про яку ми ще не знаємо, щодо "Північного потоку-2", і тепер на своїх вже умовах пропонує Україні домовлятися?
— Дійсно йдуть консультації. Тобто переговорів як таких немає. Хоча вони мали бути ще раніше…
Консультації передбачають рівноправ'я сторін, що беруть в них участь. А тут мається на увазі, що якщо вони вже отримали якусь інформацію, що дає їм перевагу, то переговори підуть іншим шляхом.
— Так, Ви все правильно кажете, так воно і є. Час, треба визнати, для України в певному моменті вже втрачений, тому зараз нам треба доганяти цей поїзд, який вже поїхав, і от тільки з допомогою європейців ми це можемо зробити. Хоча теоретично і практично, за умов суттєвого падіння і зниження видобутку газу в Європі, ми могли спокійно собі європейців не кликати в партнери, а сісти за стіл переговорів з РФ, з "Газпромом", і домовитися про умови. Тому що транзит газу через українську ГТС до 2029 року міг би залишатися на рівні і 60, і 70, і більше мільярдів кубометрів, це цілком достойний рівень. І ми би не підвищували тоді ставку суттєво для "Газпрому". Могли би не підвищувати, скажемо так. Все залежить від амбіцій. Бо ми ж чуємо, в "Нафтогазі" заявляють і про трикратний ріст. А от повертаючись до того, що це буде резервна система, "Газпром", як я знаю, в переговорах з європейцями, от європейці озвучують таку думку в кулуарних розмовах, що українська ГТС буде використовуватися як резервна. І всі витрати, відповідно, ризики і втрати в частині тарифу, в обслуговуванні сервісному, має нести Україна. Тобто це от фактично "Магістральні газопроводи України" компанія. Це означає, що європейський партнер виграє, бо він отримає частину прибутку, і він просто сяде за стіл переговорів, домовиться і поставить свій підпис. От і вся їх робота буде. А ми будемо нести все навантаження. А "Газпром" виграє в тому плані, що мається на увазі, що а нічого для нас не змінилося, ми контракт не продовжуємо, ми маємо контракт з європейцями, але робота йде, транзит газу здійснюється, ми виконуємо свої зобов'язання перед європейськими країнами. І так буде до 2029 року, умовно.
Читайте также: Заробитчане в Италии: Украину помнят, любят, но… не возвращаются
Скільки країн отримуватимуть від Росії плату за транзит по "Північному потоку-2"?
— Ніскільки, тому що це труба по дну моря йде. Тобто за транзит… ну, вони не будуть платити комусь, вони будуть просто платити експлуатаційні витрати і там є ставка так званого транзиту, скільки коштує прокачка газу, чисто технологічно. Там приблизно в районі, ну, 5-6 доларів може коштувати. Але ставка потім може знижуватися. Коли процес відбивання грошей закінчиться вкладених, то тоді ставка фактично буде знижена до рівня 3-2,5 доларів. Це перспектива через десять років вже його експлуатації.
Напомним, эксперт по энергетическим вопросам Сергей Дяченко в эфире "ГС" заявил, что украинская ГТС имеет несколько серьезных преимуществ перед "Северным потоком", и Европа еще может учесть все факторы и сказать свое слово.
