РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Европейские дипломаты проведут в понедельник, 16 апреля, оценку принципов отношений ЕС с Россией, одним из которых является полное выполнение Минских соглашений. Об этом сообщила высокий представитель Евросоюза по иностранным делам Федерика Могерини.
Причиной послужили химическая атака в Солсбери и российская военная поддержка сирийского режима, который применяет химическое оружие. Проверят прежде всего пять руководящих принципов отношений между Россией и ЕС, которые были приняты в марте 2016 года. Кроме выполнения Минских соглашений, евродипломатов беспокоит вопрос укрепления отношений со странами Восточного партнерства и энергетическая безопасность ЕС.
Как могут быть пересмотрены эти принципы, спрогнозировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Олег Саакян.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи можуть бути посилені санкції внаслідок сьогоднішнього саміту європейських дипломатів?
— Безумовно, можуть бути посилені. Але не внаслідок сьогоднішньої зустрічі. На сьогоднішній зустрічі вони можуть обговорюватися. Прийняття санкцій має свою бюрократичну структуру, як на національному рівні країн, так і на загальноєвропейському. Це приймається в колегіальних органах законодавчої представницької влади європейських структур. Інша справа, що ми можемо побачити зараз по цілій низці країн як ЄС, так і наприклад тієї ж Британії, яка проходить свій етап виходу з ЄС, процеси посилення просанкційної риторики. Від політиків найвищого щабля і від високопосадовців, які висловлюють свою позицію. Відповідно, я думаю, що і на цьому майданчику, знову ж таки, будуть розмови про можливі санкції, по-перше. По-друге, про можливе створення певних запобіжників від порушення подальшого РФ міжнародного права з точки зору санкцій, які будуть підвищені, як покарання за якісь червоні лінії, які можуть бути окреслені. Оскільки в дійсності ті п'ять принципів, на яких базувалася європейська політика стосовно РФ, містили в собі Сирію, містили Україну та інші аспекти, але вони не мали в собі питання безпеки європейського простору, тільки згуртованості. А ситуація в Солтсбері повністю перевернула цю ситуацію, коли Росія стала вже фактично військовою загрозою, не ефемерною, а конкретною країною, яка проводить свої військові операції на території європейських країн. Відповідно, це вже нові безпекові ризики і, я думаю, в принципі ця ситуація перш за все і стала причиною для такої зустрічі.
Тобто червоних ліній багато. А які пункти відносин ЄС і РФ можуть бути переглянуті в бік погіршення?
— Само собою, зменшення дипломатичних комунікацій може пасти жертвою такої поведінки РФ. По-друге, це економічна співпраця в цілій низці, наприклад, спільна кооперація в тих же виробничих комплексах, тощо. Вона також може підпасти під таку ситуацію. І по-третє, це само собою російські можновладці, олігархат, це персональні санкції, це їх активи, те, що зараз робить Великобританія з пошуком активів, арештом активів, і те, що зробили нещодавно США з прийняттям нового списку санкційного стосовно російського олігархату.
Між самими дипломатами знайдуться такі, що будуть проти введення санкцій. Як ви думаєте, хто це може бути?
— Є частина європейських країн, які чітко кристалізувалися, які виступають з більш м'якою позицією стосовно РФ. Це Італія, Греція, тобто країни, які не готові на більш жорсткі дії, зокрема, і та ж Німеччина, яка намагається займати достатньо виважену позицію. Тому тут цілий пояс країн, зараз їх перелічувати нема сенсу, які можуть стати такими собі м'якими союзниками РФ. Натомість, якщо візьмемо ключові країни — це Франція, Великобританія все ж таки, яка також приймає в цьому участь, Німеччина. Німеччина — більш-менш, то по тих країнах ми бачимо жорстку реакцію і готовність до наступальних дій.
Тобто зі сторони Німеччини, з позиції такої виваженої миротворчості, напевно, будуть намагання знизити напруження у відносинах?
— Німеччина намагається бути посередником в цих перемовинах. Тобто тактика доброго і злого поліцейського, вона себе неодноразово зреалізовувала і в міжнародній політиці так само. І в цьому випадку Німеччина, я думаю, що обирає собі роль більш доброго поліцейського, тобто того, хто може спілкуватися з РФ. А інші країни, зокрема і Британія, США, Франція, яка, як ми нещодавно побачили, вміє показувати зуби, все ж таки обирають роль більш жорсткого поліцейського. В будь-якому разі, це вже розмова з Росією не як з партнером, а як фактично з загрозою і як з порушником.
Читайте также: Санкции США против России: как Вашингтон снова просчитался
Що ви можете сказати про нинішні відносини Росії з Іраном та Сирією. Як ці питання можуть вплинути на висновки ЄС?
— Безумовно, вони можуть вплинути і впливають. Оскільки само собою оця тріада: Сирія — Іран — РФ, на теренах Сирії на сьогодні це серйозний виклик для колективних систем безпеки. Якщо по Ірану зрозуміло, що це захист власних національних інтересів, історично так склалося, і протистояння з Ізраїлем, яке реалізується там, то РФ в цьому випадку претендує не на регіональне лідерство, а на наднаціональне лідерство, виходячи за регіон. І в цьому випадку виступає там серйозним дестабілізуючим фактором, намагаючись підтримувати режим Асада. Тобто, умовно кажучи, коли Росія постає в глухий кут на одній дошці, вона розпочинає новий конфлікт, на якому починає грати і конвертовувати власні результати в гру на інших дошках. Само собою, іранська тема нікуди не дівається і російська тема в цьому розрізі, але на тлі агресії в Великобританії, а акт застосування хімічної зброї це є фактично актом агресії, само собою, все це відходить на другий план. Оскільки це десь далеко, ця Сирія, навіть Україна сприймається подекуди, як щось далеке. А от Британія — це саме серце Європи. Тому ця зустріч і зумовлена потребою зміни в цілому позиціювання і сприйняття РФ європейськими елітами і європейською дипломатією. З країни-дестабілізатора, десь деінде, в країну-агресора, яка фактично веде агресивну політику і мілітарну політику стосовно самого ЄС і конкретних країн.
П’ятий керівний принцип – готовність ЄС надавати більшу підтримку громадянському суспільству Росії і сприяти й підтримувати контакти між людьми, зокрема, молоддю Росії й Європейського союзу. Чи може бути таке, що ЄС відмовляться від цих контактів?
— Малоймовірно. Я думаю, що навпаки, ці контакти це soft power, тобто є інструментом м'якої сили, який будуть задіювати ще більше. Інша справа, що може бути додано ще елемент інформаційного, наприклад, протистояння. І до цього принципу можуть додати підтримку ЗМІ, які доносять альтернативну інформацію, підтримку опозиційних ЗМІ російських, тощо. Тобто це можуть розширити. Але знову ж таки, це п'ять керівних принципів, які є публічними. Яке їх є пояснення, що саме мається на увазі і яка їх закрита частина, тобто трактування внутрішнє європейською дипломатією, само собою, це вже не публічна складова, а воно може багато в чому відрізнятися від публічного ярлика.
Ранее директор информационно-аналитического центра "Перспектива" Павел Рудяков заявлял, что США вводит санкции против РФ ради перераспределения рынков, а Сирия — только повод.
В то же время эксперт-международник Евгений Ярошенко отметил, что авиаудар США и союзников по Сирии сыграл на руку РФ.
