РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
В Украине впервые за 7 лет соотношение госдолга к ВВП снизилось до "более-менее безопасного уровня". Его значение сократилось с около 81% на конец 2016 года до 72% на конец 2017-го. Об этом сообщили в Министерстве финансов.
Там отметили, что основная причина улучшения ситуации — низкий уровень дефицита бюджета и, как следствие, меньшая потребность в заимствованиях. Таких результатов также удалось достичь благодаря установлению четких ориентиров и бюджетных правил, в том числе по уровню дефицита госбюджета.
Причины улучшения соотношения госдолга к ВВП и перспективы развития экономики Украины, в эфире радиостанции Голос Столицы оценил доктор экономических наук Андрей Длигач.
(текст публикуется на языке оригинала)
Поясність, що означає "більш-менш безпечний рівень" співвідношення державного боргу до ВВП?
— Звичайно, такий термін — далекий від економіки. В дійсності є такий показник — 60% зовнішнього боргу до ВВП, це показник, який вважався одним з критеріїв вступу країни до ЄС.
Проте, вже більшість країн ЄС перетнули цю межу і мають боргове навантаження по відношенню до бюджету навіть більше 100%. Та сама Японія, наприклад, має зовнішній борг більш ніж 200% до ВВП, а борг США, що сягає майже показника 100% ВВП, і вже прямує до 20 трильйонів доларів. Тому показник відсотків боргу до ВВП чи до державного бюджету — це доволі умовний критерій.
Що є головним? Головним є здатність держави покривати свої зовнішні запозичення, відсотки по них і самі запозичення за рахунок надходжень до державного бюджету. В Україні дійсно гривневі надходження до державного бюджету збільшилися. Проте, проблема з зовнішніми виплатами зовсім не вирішена. Україна має виплатити десятки мільярдів доларів протягом найближчих трьох років. І це питання залишається на порядку денному. Чому…
Я уважно слухав і Ваш коментар, коментар щодо заяви Мінфіну. Звичайно, насправді зниження показника зовнішнього боргу до ВВП відбулося лише через те, що в нас минулого року були високі темпи інфляції, при цьому гривня по відношенню до долара була стабільна.
Несуттєво збільшилися доходи громадян, бо вони збільшилися не на 37%, як, наприклад, сумарні фонди заробітної плати, а лише на 17%. Проте, якщо це збільшення ВВП тепер поділити на стабільний курс долара, то відбувається 20% збільшення ВВП України у доларах. Це лише цифри, які, звичайно, мають певну характеристику до економіки, проте, зовсім не відображають реального стану економіки.
Тобто ми і не знижуємо борги, а просто робимо перерахунок?
— Основним все ж таки є показник той, який рахується з урахуванням інфляційних процесів. І таке зростання економіки насправді минулого року було на рівні 2,5%.
Чи є в нас перспективи триматися на цьому рівні? Головне ж - обслуговування боргу?
— Абсолютно. Зростання боргу, накопичення боргів, проте, ці борги спрямовані на розвиток інфраструктури, на розвиток бізнесу всередині країни — це позитивне явище для сучасної економіки, позитивне. Хоча деякі країни світу спромоглися виплатити взагалі свій зовнішні борги і розвиватися за рахунок внутрішніх ресурсів.
Проте, це не є обов'язковим для розвитку країни. Навпаки, країні вкрай необхідно залучати і зовнішні інвестиції в тому числі на рівні держави, запозичувати для розвитку інфраструктури. Розвиток інфраструктури в свою чергу робить економіку більш привабливою, а це призводить до збільшення ВВП.
Такі процеси спостерігаються в Україні останнім роком?
— На жаль, ні. Більшість наших запозичень спрямовані, скоріше, на відновлення макрофінансової стабільності країни, а не на її розвиток. Країна має запозичувати для стрімкого розвитку. Країна має заохочувати інвесторів і запозичувати гроші для того, щоб продемонструвати ВВП, реальний ВВП, не номінальний, не той, що відбувається лише по цифрах, а той, що насправді відбувається в економіці.
Так ось, це реальний ВВП має зростати темпами не менше, ніж 7-10%, а не 2-3%, як ми маємо зараз.
Якщо ВВП буде зростати на 7-10% щорічно, то і борги треба буде віддавати швидше?
— Так, дійсно, реструктуризація проведена була з урахуванням саме такого показника. Ми маємо виплачувати майже десь 1% ВВП у якості додаткового бонусу для наших боргодавців, кредиторів. Проте, це в будь-якому разі більш вигідно для економіки країни, навіть з такими виплатами.
Ми не можемо перетриматися ці п'ять років з низьким темпами зростання, бо світ зростає темпами, близькими до 4%. Ми маємо зростати набагато швидше, ніж зростають наші сусіди, сусідні країни. Ми вже знаходимося у тій зоні, де навіть африканські країни зростають швидше і стають більш привабливими для зовнішніх інвесторів, ніж Україна.
Доступ до джерел зовнішнього фінансування в нас є?
— Є. Україні є що демонструвати. І українські облігації купуються, вони є цікавими для інвесторів через високу відсоткову ставку в Україні. В розвинених країнах вони можуть отримувати 1%, 2%, тобто набагато менше. Наші боргові зобов'язання є цікавими для зовнішніх інвесторів.
Проте, не вистачає однієї важливої справи — це відновлення системи справедливості в країні, захисту прав інвесторів, кредиторів, тих, хто вкладає гроші в економіку України. Навіть питання конфлікту на Сході не є ключовим, ключовим є питання захисту прав інвесторів. І коли це буде зроблено, Україна матиме збільшення інвестицій.
Нам потрібні не лише і не стільки державні кредити, скільки створена система, при якій іноземні інвестори будуть будувати в Україні заводи, створювати робочі місця, і розвивати бізнеси в Україні. Причому, інвестори з різних країн світу — і з Китаю, і з Аравійського півострова, і з ЄС, із США.
К слову, экономический эксперт Виктор Скаршевский в эфире "ГС" обратил внимание, что именно "благодаря" реструктуризации внешнего долга, проведенной министром финансов Наталией Яресько в 2015 году, Украина обязалась с 2021 года отдавать внешним кредиторам до 40% своего экономического роста. При этом, по словам эксперта, долларовый ВВП Украины растет, но "успех" — чисто арифметический.
