РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Верховный представитель Союза по иностранным делам и политике безопасности Федерика Могерини 12 марта прибыла в Украину с официальным визитом. Она встретилась с главой правительства Владимиром Гройсманом и президентом Петром Порошенко, а также с народными депутатами Украины.
Главные заявления представителя ЕС в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт-международник Евгений Ярошенко.
(текст публикуется на языке оригинала)
За заявою Могеріні, Європейська комісія готова відновити тристоронні переговори з Україною і "Газпромом", однак російська компанія має виконувати свої договірні зобов’язання. Чи є у ЄС якісь важелі впливу на "Газпром"?
— У ЄС є певні важелі, тому що ЄС сумарно — все ж таки значний споживач блакитного палива, але підтримку ЄС у газовій війні України з Росією потрібно розглядати двояко. З одного боку, ЄС може посилити переговорну позицію Києва, тому що ЄС зацікавлений в тому, щоб європейські споживачі мали стабільне, безперешкодне постачання через українську ГТС. З іншого боку, ЄС має довгострокову енергетичну стратегію безпеки, яка полягає в тому, щоб максимально диверсифікувати постачання, тобто щоб був не лише російський газ, а також норвезький, алжирський, навіть ізраїльський, так і маршрути постачання. Тобто щоб Україна не була єдиним чи провідним транзитним маршрутом, таким чином розбудовуючи той самий "Північний потік", активним лобістом якого виступає Німеччина, так і другий газовий маршрут, який полягає в тому, щоб постачати каспійський газ з території Азербайджану через Туреччину в південні країни ЄС.
Яка подальша доля проекту "Північний проект-2", зважаючи на останні події? В ЄС можуть змінити думку щодо його будівництва?
— Я гадаю, що в ЄС будуть займати вичікувальну позицію, тому що, по-перше, потрібно зважити всі переваги і ризики, і тут, очевидно, що є певні переваги, тому що це убезпечить європейських споживачів від нестабільності, яка складається в Україні, однак є і ризики. Минулого року рішення США про запровадження санкцій, які також можуть охоплювати європейські енергетичні компанії, вони стали таким собі холодним душем і другий аспект, який треба враховувати ЄС – це пошук консенсусу щодо будівництва альтернативних маршрутів постачання енергії. Зрозуміло, що є Німеччина, є Австрія, які зацікавлені в тому, щоб розвивати енергетичне партнерство з РФ, однак є сильні лобісти такі, як Польща, які прагнуть і максимально зменшити енергетичну залежність від Росії і прагнуть будувати свої термінали чи шукати альтернативних постачальників, як, наприклад, Норвегія.
Чи можливе, на Вашу думку, найближчим часом відновлення тристоронніх перемовин по газовому питанню?
— Тут багато факторів, які будуть на це впливати. Це, передусім, те, наскільки Росія буде готова чи неготова виконувати рішення Стокгольмського арбітражу. Тут також вплив США в залежності від того, яку позицію вони займуть, і наскільки США будуть готові запропонувати, скажімо так, свої енергетичні послуги Європі.
Повідомлення про те, що ЄС має виділити Україні один мільярд євро макрофінансової допомоги до кінця року, наскільки воно було несподіваним чи очікуваним?
— Я гадаю, що українська сторона очікувала набагато більшу допомогу. Тут і так званий план Маршала для України, про який останнім часом дуже люблять у нас говорити, який складає кілька десятків мільярдів євро. Заява про один мільярд євро, озвучена Могеріні, виглядає таким собі авансом для України, мовляв, Україна не заслужила на якусь суттєву допомогу, однак це дається така символічна допомога для того, щоб був стимул з українського боку продовжувати реформи.
Щодо миротворчої місії на Донбасі Могеріні казала, що ЄС також працює над тим, щоб кожен крок був максимально ефективний і спрямований на реалізацію "Мінська". Яка перспектива появи на Сході місії і коли це може статись?
— Питання миротворців тут значно складніше, тому що Могеріні може давати загальні коментарі, загальні заяви, однак питання миротворців будуть вирішувати окремі країни ЄС, особливо, Франція, Німеччина, які виступають учасниками "нормандського формату". Тобто поки не буде узгоджено позиції всередині "Нормандської четвірки", казати про якесь підключення ЄС до миротворців — дуже наївно.
Порошенко після зустрічі з Могеріні заявив, що ЄС час сприяти наданню летальної зброї Україні. Чи почують цей заклик?
— ЄС навряд чи наважиться на такий крок, тому що тут Могеріні потрібно враховувати позицію всіх 28 країн, які мають дуже різні безпекові інтереси і по-різному бачать ситуацію, яка складається навколо України, і тому, якщо і будуть такі кроки, то це будуть кроки з боку окремих держав, а не ЄС як суб’єкта.
Читайте также: Крекс, бекс, фекс и… Чего стоит новая газовая сказка от Гройсмана
В понеділок Могеріні має зустрітись з представниками громадських організацій. Які питання будуть обговорюватись і які заяви будуть лунати під час цієї зустрічі?
— Я гадаю, що основний акцент буде приділятись ролі громадських організацій у протидії корупції, будуть обговорювати розвиток громадянського сектору загалом, його можливість впливати на формування державної політики. Також окремі представники громадського сектору піднімуть питання політичного тиску, особливо, з урахуванням зобов’язання заповнювати електронні декларації антикорупційним активістам.
В цілому як Ви оцінюєте візит Могеріні до України?
— Я б сказав, що візит має доволі робочий характер. Він не став ні фіаско, ні проривом. Всі розуміють, що і в Києві, і в Брюсселі є свій політичний порядок денний. І там, і там зайняті більше своїми внутрішніми справами, тим більше, що Україна вже вступила в стадію передвиборчої підготовки, і зрозуміло, що основні акценти будуть на це спрямовуватись. В ЄС там свої інтереси, передусім, зараз обговорюють питання Brexit і теж готуються до виборів до Європейського парламенту.
Напомним, эксперт-международник Андрей Бузаров в эфире "ГС" заявил: Могерини прибыла в Украину, чтобы развеять миф о евроинтеграции и членстве в ЕС. По его оценкам, за четыре года Украина никак не сблизились с ЕС, и получить полноценное членство в ближайшие годы — нереально.
