РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Уже в понедельник, 12 марта, в Украину приедет высокий представитель ЕС по иностранным делам и политике безопасности Федерика Могерини. В рамках своего визита она встретится с президентом Петром Порошенко, а одной из главных тем их разговора будет борьба с коррупцией в Украине. В частности, будут делать акцент на создании Антикоррупционного суда.
Напомним, что накануне нардепы приняли в первом чтении внесенный президентом законопроект об Антикоррупционном суде. К этому документу у иностранных партнеров есть ряд замечаний и все они касаются того, что законопроект не соответствует рекомендациям Венецианской комиссии.
Украинские эксперты также отмечают три главные проблемы президентского законопроекта об Антикоррупционном суде. Первая — это слишком высокие требования к кандидатам. Мол, в Украине практически невозможно найти людей, которые бы подпадали под эти требования. Вторая проблема в том, что в отборе судей Антикоррупционного суда будет участвовать Общественный совет международных экспертов, но его выводы будут иметь только рекомендательный характер. То есть Высшая квалификационная комиссия судей и Высший совет правосудия будут принимать собственные решения и не будут никоим образом связаны выводом этих международных экспертов. И третья проблема в том, что если выполнять все требования, которые предусматривает закон, то создание Антикоррупционного суда по лучшему сценарию возможно где-то весной следующего года, то есть уже после выборов президента.
Перспективы создания Антикорсуда спрогнозировал юрист международной антикоррупционной организации Transparency International Украина Максим Костецкий в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які найголовніші претензії наших іноземних партнерів до законопроекту про Антикорупційний суд?
— Насправді, якщо об’єднати усі претензії, які звучали із вуст громадськості, із вуст міжнародних партнерів, то їх можна звести фактично до двох блоків. Перший блок – це проведення дійсно незалежного відбору суддів. І другий блок – це власне функціонування самого судового органу. Що стосується проведення незалежного відбору, то тут є декілька ключових аспектів, які можуть значно вплинути на фінальний результат. В першу чергу, це кваліфікаційні вимоги до кандидатів, оскільки так, як прописані вони зараз в президентському законопроекті, кількість осіб, які відповідають таким критеріям в країні насправді мізерна, і з такою кількістю кандидатів ми не зможемо провести нормальний відбір. Що стосується наступного положення – це участь міжнародників у процесі добору. На разі президентський законопроект пропонує дорадчий голос громадської ради міжнародних експертів і тільки якщо зміниться це положення під час другого читання, ми зможемо говорити про те, що участь міжнародників справді отримала ключову роль, як пропонувалось Венеціанською комісією.
Представники Венеціанської комісії пропонують, щоби саме міжнародні експерти рекомендували суддів Антикорупційного суду. З цим не погоджується українська сторона. В чому тут прецедент?
— Прецедент насправді в наступному. В нас стандартна процедура добору суддів виглядає наступним чином. Є Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка проводить кваліфікаційні іспити, співбесіди, добір, після чого надає рекомендаційний список Вищій раді правосуддя, яка вже формує фінальний список кандидатів і дає їх на стіл президенту на підтвердження. На разі пропонується створення додаткового фільтру – так званої Громадської ради міжнародних експертів, яка б перевіряла кандидатів на предмет їхньої професійної етики та доброчесності. Так от тут питання саме в тому, наскільки висновок Громадської ради міжнародних експертів буде зобов’язуючим для Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка проводить добір. Тобто, якщо міжнародні експерти кажуть, що, наприклад, якийсь з кандидатів не може елементарно пояснити джерела свого майна і, відповідно, не підпадає під критерії доброчесності, якщо роль міжнародників є вирішальною в цьому процесі, то Вища кваліфікаційна комісія суддів не може пропустити цього кандидата надалі. Станом на зараз Вища кваліфікаційна комісія суддів може просто не враховувати цей висновок, а двома третинами від свого складу просто подолати так званий негативний висновок громадської ради і пропустити кандидата надалі.
Як ви вважаєте, коли реально створити Антикорупційний суд в Україні?
— На разі в депутатів є два тижні для внесення правок в законопроект, кінцевий строк – 15 березня, тоді ми побачимо наскільки велика кількість поправок була подана, після чого їх буде розглядати комітет, потім пленарне засідання ВР України, і цей процес може затягнутися відповідно до кількості поправок, яка буде подана. В будь-якому разі раніше квітня очікувати розгляду у другому читанні дійсно не варто, враховуючи і розклад засідань пленарних ВР України і власне перспективу розгляду великої кількості поправок. І, враховуючи те, що в законопроекті закладено власне сам процес створення суду – 12 місяців з моменту прийняття закону, справді очікувати раніше весни наступного року створення суду на разі не виходить. Тобто більш-менш реалістичний сценарій, це справді після президентських виборів.
Якими справами буде займатись Антикорупційний суд?
— Взагалі тут є ще один момент, тому що станом на зараз в законопроекті №7440, окрім підслідності за злочини, які підслідні Національному антикорупційному бюро України, туди закладена іще ціла низка кримінальних правопорушень – це, наприклад, контрабанда зброї, контрабанда наркотичних засобів і це значно розширює, скажімо так, предмет розгляду справ для Вищого антикорупційного суду. Це може стати підставою затягування процесу розгляду, оскільки, якщо він буде завалений великою кількістю справ, то він не зможе ефективно виконувати свою роботу. Найбільш предметно було б говорити про те, що підсудність Вищого антикорупційного суду відповідала б підслідності Національного антикорупційного бюро України. Тобто це всі справи, пов’язані з топ-корупцією, тобто все, що вище 500 мінімумів доходів громадян.
Фактично створення Антикорупційного суду стане можливим лише після президентських виборів, тобто в 2019 році. Вочевидь це вигідно президенту. Кому не вигідно?
— Це вигідно всім насправді, тому що, якщо суд почне свою роботу, невідомо по кому підуть перші обвинувальні вироки. Знову ж таки, якщо досліджувати кримінальні провадження, які зараз знаходяться на розгляді Національного антикорупційного бюро України, то ми там можемо побачити представників всіх політичних фракцій парламенту, і це говорить про те, що насправді функціонування нового незалежного судового органу не вигідно ні владі, ні опозиції. Тому, на мою думку, цей процес будуть продовжувати затягувати максимально в рамках тих обмежень, які зараз ставляться. Тобто зрозуміло, що, враховуючи неймовірний тиск міжнародних структур, таких як МВФ і Світовий банк, а також консолідованої позиції української громадськості, довго затягувати цей процес навряд чи вдасться. Але вони будуть використовувати всі необхідні інструменти для того, щоб все-таки відтягнути процес створення суду.
Чи може якось прискорити створення Антикорупційного суду приїзд Федеріки Могеріні?
— Знов ж таки вони будуть наголошувати на процесі створення Антикорупційного суду, як незалежного судового органу. Але про те чи буде це пришвидшувати розгляд важко сказати, тому що знову ж таки президент зараз може спокійно говорити про те, що м’яч знаходиться на полі гри парламенту. Оскільки зараз буде відбуватися друге читання саме у парламенті, і президент вже начебто свою роботу виконав, подавши законопроект. Я думаю, що тільки консолідована позиція і європейських партнерів, знову ж таки приїзд Федеріки Могеріні матиме свій вплив, і МВФ, і Світового банку, чия місія приїжджала буквально місяць тому, також матиме свій вплив. І давайте не забувати про те, що черговий транш МВФ будемо очікувати вже навесні цього року.
Читайте также: Как антикорсуд может изменить геополитический выбор Украины
Федеріка Могеріні ще буде зустрічатись з громадськими організаціями. Чого чекати тут?
— Зазвичай просто представники європейських політичних структур намагаються отримати різні точки зору, тому вони зустрічаються як із представниками української влади, так із представниками громадськості. І знову ж таки вони будуть намагатися отримати інформацію з приводу того, що насправді відбувається. Тому що, безумовно, тільки перебуваючи в Україні можна зрозуміти по факту, яка ситуація зі створенням тієї чи іншої реформи, тому безумовно, що після цих зустрічей в них дещо освіжиться інформація з приводу того, що по факту відбувається і на що потрібно тиснути надалі. Тому що, на жаль, останнім часом у нас реформи з великими потугами робляться тільки після серйозного тиску міжнародних партнерів.
Ранее эксперт по антикоррупционной политике Василий Вакаров заявлял, что Антикорсуд станет инструментом политического преследования.
А политолог Александр Антонюк высказал мнение, что законопроект об Антикоррупционном суда Рада проголосовала из-под палки.
