РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Верховная Рада поддержала представление президента Украины Петра Порошенко об увольнении Валерии Гонтаревой с должности главы Национального банка Украины. За ее отставку проголосовали 342 народных депутата.
После длительных обсуждений парламент поддержал президентское представление на назначение главой НБУ первого заместителя Гонтаревой, ныне исполняющего обязанности председателя нацрегулятора Якова Смолия. За него отдали голоса 247 нардепов.
Подробнее о результатах каденции Гонтаревой, назначении Смолия и как оно повлияет на финансовую обстановку в стране, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал эксперт по вопросам финансов, бывший член совета НБУ Василий Горбаль.
(текст публикуется на языке оригинала)
Для Вас було очікуваним рішення ВР стосовно звільнення Гонтарєвої і призначення Смолія?
— Чекали ми насправді десять місяців. Постійно питання відкладалось, але якщо подивитись на результати голосування, то видно, що Банкова насправді достатньо ретельно підходила до нього. Навіть те, як Парубій став на голосування, тобто, очікували всіх, були підняті всі внутрішні резерви, навіть "Самопоміч", тобто, приховані агенти, я би сказав, Банкової, всі були засвідчені. Був важливий кожен голос, фактично все було кинуто для того, щоб голосування було ефективним. Хоча, якщо подивись історію, були випадки неефективного голосування за голову НБУ, давайте згадаємо всі постанови, що були за звільнення Стельмаха. Там були взагалі чудернацькі постанови стосовно визнання недійсною постанови про призначення Стельмаха і таким чином повернення Тігіпка на посаду. Були постанови, коли голосували певними оцінками. Тобто, в даному випадку Гонтарєва обмежилась легким переляком, я б сказав, все пройшло достатньо спокійно, без будь-яких проголосованих додаткових постанов з оцінкою діяльності, ще чогось і т.д., тому що в історії ВР подібні постанови були. Наприклад, постанова про невжиття заходів під час кризи 2009 року, коли навіть була створена слідча комісія Ради для вивчення діяльності НБУ. Усього цього в даному випадку зроблено не було.
Чому так довго тягнули? Говорили вже, що рішення перезріло.
— Звичайно, так не затягувалось ніколи. Видно, що в умовах такої взаємної недовіри в парламенті один до одного витягнули тільки частину якихось кадрових рішень. Тим більше анонсували, що основні домовленості відбувались "Народним фронтом", хоча ми бачимо, що були задіяні значно ширші ресурси: уся фракція "Воля народу" проголосувала, частина позафракційних. Питання виключно лежить у політичній площині з точки зору існування коаліції і можливості проводити кадрові рішення, тому що Раді ще потрібно, як мінімум, вирішити кадрові питання усередині самого парламенту. Це декілька комітетів, які досі з виконуючими обов’язки, я вже не кажу про міністерські портфелі, про керівника Фонду держмайна. Всі ці речі також досі не закриті.
Наскільки важливим це кадрове рішення є для фінансової системи країни?
— Це важливо з точки зору навіть співпраці з нашими партнерами, з міжнародними фінансовими організаціями. Пані Лагард у Давосі привітала нас з призначенням нового керівника НБУ. Далі тягнути – це вже, скажімо так, привело до псування співпраці з місією МВФ. Тобто, це потрібно було проголосувати хоча б для продовження співпраці з МВФ.
Читайте также: Смолий у руля: у нового главы Нацбанка старые задачи
Гонтарєва виступала зі звітом про свою діяльність. Вона вважає, "свою місію повністю виконаною, оскільки реформи відбулися". Як Ви оцінюєте виконання місії Гонтарєвою, наскільки реформаторською та ефективною була її каденція?
— Свого часу Гонтарєва була призначена рекордною кількістю голосів — 349. Треба подивитись більш давні голосування, чи були вищі результати, мені здається, тільки у Стельмаха було десь близько 360 в якійсь каденції. Навіть у президентській фракції ніхто не наважився сказати пару слів у захист Гонтарєвої, тобто, кардинально помінялась оцінка навіть серед представників профільного комітету. Найбільше роздратування викликає все-таки цей етап очищення банківської системи, те, як він був проведений з точки зору його впливу на економіку країни в цілому і, напевно, невміння все-таки провести, встановити правильні комунікаційні зв’язки якщо не з експертним середовищем, то хоча б з профільним комітетом. Бо ті ж спікери від фракції акцентували увагу, що Смолію це вже вдалось, тобто, він приходив на комітет, спілкувався і т.д. Що заважало пані Гонтарєвій свого часу йти подібних шляхом, складно сказати, але в неї, мені здається, з перших тижнів головування НБУ співпраця з Радою не заладилась.
Гонтарєва під час звіту зазначила, що за час її каденції Центробанку вдалося забезпечити макроекономічну стабільність в країні. "Україна перейшла на гнучкий валютний курс і нову монетарну політику — інфляційне таргетування".
— Насправді про інфляційне таргетування говорили і прийняли рішення значно раніше, тобто, це не можна приписувати до каденції пані Гонтарєвої. Ці зміни відбулись ще в каденції пана Стельмаха, коли був перехід на інфляційне таргетування. Власне, тоді з’явився і цей термін. Якщо говорити про макроекономічну стабільність з точки зору платіжного балансу, зовнішньоторговельного балансу, то криза і глибока девальвація вирівняла ці баланси, але ми бачимо, що вже цього року по зовнішній торгівлі ми вже маємо мінус, відповідно, завдання уряду якось на ці речі реагувати. Те, що відбувається зараз активна дискусія стосовно створення чи запуску роботи експортно-кредитного агентства, підтримки експорту — це така вже рефлексія на подібні макроекономічні дисбаланси.
Щодо недбалого очищення банківської сфери вона говорила що, "регулятору вдалося очистити банківську систему від неплатоспроможних банків". За її словами, "банки здорові, прозорі та вже готові відновити кредитування". Ви погоджуєтесь з такою оцінкою?
— Сьогодні представники профільного комітету називали цифру питомої ваги проблемних активів, непрацюючих активів у банківській системі. Тобто, на перше лютого рівень поганих активів банківської системи близько 60% — 56 % з чимось. У державних банках 72,2%. Це надзвичайно критична сума поганих активів, ми по цьому показнику маємо сумнівне лідерство в світі фактично, і, звичайно, така питома вага поганих активів не дає можливості відновити кредитування, тобто, повернути банки до їх природної функції. Звичайно, спочатку треба вирішити цю проблему, поведінку з поганими активами, більш активну роботу правоохоронної системи, судової реформи, і після того далі кудись йти. Я вже не кажу про те, що у банків є така певна я спокуса як можливість інвестування державних цінних паперів, де достатньо висока дохідність, і ризиків менше з точки зору кредитування реального сектору економіки, і все таке решта. Цей перекос з’явився раніше, не при Гонтарєвій, а ще за керування Арбузова, хоча сьогодні закидали цю тему пані Гонтарєвій, але тема інвестування і перекосів у бік кредитування держави чи державних цінних паперів відбулась ще за часів Арбузова.
Перед розглядом питання про своє призначення Смолій окреслював свої плани. Він планує дотримуватися чинної монетарної політики і курсу реформ. Серед завдань, які стоять перед ним як потенційним головою НБУ, Смолій виділив збереження цінової та фінансової стабільності в Україні. Що взагалі значать ці фрази? Він продовжує курс попередника, правильно?
— Насправді, достатньо формально відбувся і виступ, і процедура голосування. Тобто, не відбулося широкого формату з запитаннями та відповідями для того, щоб якось ширше можна було зрозуміти, чим буде займатися голова НБУ в найближчі роки. Добре, що окреслив питання, те що хотіли почути депутати, про відновлення кредитування. Але, знову ж таки, через проблему вирішення поганих активів зрозуміло, що ініціатива НБУ —закон про валюту, який вже був підтриманий радою реформ, виникає питання щодо перспектив координації НБУ і профільного комітету на першій стадії, а потім всієї ВРУ по його непростому проходженню у Раді. Нагадаю, що останні роки НБУ нагадує більше таку лабораторію по експериментам з валютним регулюванням. Особливо 2014-2015 рік: можна було фактично щомісячно чекати якісь нові ініціативи по валютному регулюванню, ті чи інші валютні обмеження. Досить часто НБУ відміняв раніше прийняті рішення, розуміючи, що вони є невдалими, тобто, після прийняття відповідного закону така практика буде фактично неможливою. Треба буде відмовитися від практики обмежень, але наскільки готова банківська система і в принципі економіка до повного обігу капіталів, до того, що від нас вимагається асоціацією з ЄС. У нас є трохи часу до 2021 року, але в будь-якому випадку всі ці питання будуть задаватися на етапі проходження цього законопроекту. Це пан Смолій і окреслив.
Я особисто очікую від нього почути дещо в області нових технологій, власне, те, що є його конкретною перевагою, тому що він людина, яка тривалий час опікувалася ІТ-технологіями, як у комерційному банку, так і в Національному банку, платіжними системами. Він збирав неодноразово в минулі роки круглі столи, в яких сам приймав участь. І я скажу, ІТ-спільнота позитивно завжди до нього відносилася. Можливо він вирішив у своїй доповіді використати те, що хотіли почути нардепи з огляду на певну таку формальність проходження у парламенті. А речі, які могли би бути цікавими більш широкому колу як експертів, так і спільноті, не прозвучали.
Зрозуміло, що кардинальних якихось змін у політиці не варто очікувати.
— Ви знаєте, сьогодні було цікаве голосування. Практично всі, хто виступав, критикували пані Гонтаревої і її команду, при цьому агітуючи за Смолія і говорячи про те, що у нього є команда — та ж сама команда пані Гонтарєвої, яка справиться з усіма завданнями. Тут певний дисонанс насправді відбувався, тому що і пан Смолій підтверджував те, що насправді не планує робити кадрові зміни з точки зору певних кадрових рішень. Тобто, я так розумію, що кадрових рішень ми від нього певно не дочекаємося.
Чому все ж таки Яків Смолій? Чому президент зробив на нього ставку?
— Виконуючий обовязки достатньо консервативний, людина, яка вміє знаходити компроміси, є зрозумілим для народних депутатів і емоційно прогнозованіший, я би сказав, ніж пані Гонтарєва. У пані Гонтарєвої багато рішень були продиктовані досить часто напевно її емоціями.
Президент сказав, що у нього є нагода говорити про "стриманий оптимізм" стосовно і Якова Смолія, і команди, з амбітними, рішучими планами.
— Наразі така статистика з точки зору і прогнозних показників по ВВП, стримуванню інфляції. Ми розуміємо, що останні два роки НБУ не вдалося стримувати інфляцію у прогнозованих параметрах, і вже бачимо по двом місяцям, що також є ризики невиконання прогнозованого показника і по цьому року. Рішення про підняття облікової ставки достатньо дискусійне, тим більше, останнє укріплення гривні несе ризики суттєвого тиску на курс після виходу іноземних інвесторів-спекулянтів з державних цінних паперів. Це розуміють експерти, розуміє ринок, тому може відбутися і спекулятивне достатньо різке коливання курсу гривні у кінці того ж липня, коли завершаться перші піврічні ОВДП.
К слову, заслуженный экономист Украины, эксперт по банковским вопросам Игорь Полховский считает, что при руководстве Смолия НБУ будет подыгрывать нынешнему политкурсу.
Ранее политический эксперт Сергей Быков заявлял, что шансы Смолия занять пост главы НБУ были велики, благодаря его лояльности президенту.
