РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Межпарламентский совет Украина-НАТО проходит в Одессе. На мероприятие собрались представители 12 стран-членов Североатлантического альянса. Заседает продлится два дня — 5-6 марта.
Среди главных тем, которые должны обсудить участники межпарламентского совета — сотрудничество между Украиной и Альянсом и оценка выполнения годовой национальной программы сотрудничества Украина-НАТО в течение 2017 года.
Каких целей удастся достичь в результате заседания межпарламентского совета Украина-НАТО, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал председатель общественной лиги "Украина-НАТО" Сергей Джердж.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яка головна мета міжпарламентської ради Україна-НАТО? Яких конкретних результатів від неї чекають?
— Це постійно діючий орган міжпарламентський і міжпарламентська асамблея НАТО, яка об’єднує парламенти країн-членів НАТО і партнерів. Тому туди десь біля 40 країн, мені здається, входить. І це окремі представники українського парламенту входять в цю парламентську частину, українську частину парламентської асамблеї Україна-НАТО. Сьогодні очолює цю делегацію Ірина Фриз. В попередні роки були інші народні депутати. І тут важливий діалог такий між парламентами з питань безпеки і така підтримка з боку парламентарів з діяльності НАТО як поважної безпекової інституції.
Щодо порядку денного, то одне з головних питань – співробітництво Україна-НАТО, а також оцінка виконання річної національної програми співробітництва Україна-НАТО протягом минулого року. Що можна сказати – як змінилась співпраця між Україною та Альянсом протягом минулого року?
— Взагалі минулий рік був взагалі дуже успішний для співпраці України з НАТО, починаючи, скажімо, з прийняття концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 рік. Така чотирирічна програма. І вона буде сприяти інформуванню саме, інформуванню щодо питань співпраці, євроатлантичній інтеграції дуже важлива для нас також була проведена потужна річна національна програма співробітництва України з НАТО під егідою комісії Україна-НАТО. І як сказала в Одесі Клімпуш-Цинцадзе, вона виконана на 80%, 307 заходів із 375 було виконано. Це великий відсоток. Тому що попередні роки ця програма вже 10 років у нас, попередні роки вона виконувалася, ще до війни, наприклад, на 30%, на 40%, і тому показник 80% — це дуже високий показник виконання цієї програми. Тим більше, що там ряд заходів мають таку середню тривалість, розраховані на декілька років, не лише на один рік, і тому їх повне виконання буде пізніше.
Також слід відзначити в минулому році дуже важливі зміни до двох законів України – про засади внутрішньої і зовнішньої політики, і про засади національної безпеки України, де саме тезу про те, що нам необхідно досягти критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО, змінено на цитату, яка формулює нашу мету кінцеву, як набуття членства в НАТО. Це більш сильна позиція, і вона кардинально відрізняється, тому що, скажімо, в першому варіанті, якщо б ми досягли цих критеріїв, то що робити далі. Тобто це тоді б залежало від доброї волі президента чи уряду, парламенту, який буде на той час, і як вони захочуть це все реалізовувати. Але встановлення законом чіткої мети, що наша мета – набуття членства в ЄС і в НАТО, це ставить закон вище цих органів влади, і закон тоді визначає їх діяльність, закон зобов’язує і президента, і уряд, і парламент зробити все, щоб набути членства України в НАТО. І нарешті Україна приєдналася до центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки. І якраз остання ця криза, яка є сьогодні з Росією, коли «Газпром» фактично зменшив тиск газу в ГТС України, газу, який йде в Європу, то це є абсолютним показником такого енергетичного шантажу, тому що в України є і договір з Росією про транзит, і кошти ми наперед передали, вислали за цей транзит. Але Росія все рівно порушила абсолютно всі умови. Тобто для нас енергетична безпека і той досвід, який є в НАТО по цьому, дуже важливий.
Читайте также: Долгий путь в НАТО: Украине нужны кардинальные перемены — Таран
Що стратегія передбачає на цей рік, і які ваші прогнози щодо її виконання, якщо враховано, що виконано більше 80%?
— Це процес тривалий в часі в тому аспекті, що відбувається постійне вдосконалення ЗСУ. Я так очікую, що в цьому році теж, якщо при всіх хороших умовах, то теж виконання буде на рівні цього. 100% неможливо просто виконати всі заходи, тому що часто міністерства і відомства, які беруть участь у створенні цієї річної національної програми, вони закладають туди якби своє таке бачення, плани максимальні, а вже їх реалізація, звичайно, вона корегується умовами часу. Дуже важливо, що в цьому році цих заходів ще більше, ніж в минулому. В минулому, як я сказав, було 375, на 2018 рік заплановано 444 заходи в річній національній програмі і 58 міністерств і державних комітетів, державних органів влади беруть участь у реалізації цієї програми. Річна національна програма співробітництва України з НАТО позитивна тим, що це програма фактично реформування країни, і якщо у нас є такий документ, як угода про асоціацію між ЄС і Україною, яка теж багато в чому стимулює реформи України, то, скажімо, річна національна програма – теж такий документ, який реформує не лише питання безпекові, військової галузі, але і багато цивільних напрямків, як от судова реформа, виборче законодавство й інші, юридичні, економічні аспекти, які важливі для держави. І ще до підписання угоди про асоціацію України з ЄС саме річна національна програма Україна – НАТО була, можливо, єдиним документом, виконання якого підтягувало Україну до європейських стандартів.
Порошенко хоче зафіксувати в Конституції стратегію вступу України до ЄС і НАТО. Що це дасть і чи збільшить це наші шанси на вступ України до НАТО?
— Наші шанси — збільшить нашу послідовність, наполегливість і робота з цього напрямку. Я думаю, що ми досягнемо цієї мети, як це зробили країни Східної Європи, як це досягла не так давно Чорногорія, і закріплення таких речей в Конституції – це якби сигнал на майбутнє, тому що у нас іноді приходять до влади політики, які більше хочуть в Європу, менше хочуть в Європу, переживають за ті статки награбовані, я про депутатів взагалі, награбовані з бюджету чи корупційними методами. Тому часом європейська така прозорість і боротьба з корупцією не влаштовує, і це суб’єктивно впливає на те, що і тормозять якісь загальноєвропейські процеси для України. Але якщо б такі речі були б зафіксовані в Конституції, то це тоді дороговказ на наступні роки, на майбутнє і в цьому аспекті була б послідовна така, чітка спрямована українська зовнішня політика на те, щоб Україна не була поза українськими системами політичними, економічними, безпековими, а стала частиною цих систем, і саме членство в НАТО, в ЄС нам це надасть.
Ранее спецкор «ГС» из Одессы Александр Тарасенко сообщил: участники межпарламентского совета Украина-НАТО отметили, что законодательство Украины становится все ближе к законодательству стран-членов НАТО, но еще некоторые прорехи нужно исправить.
