РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Президент подписал закон о приватизации. По информации Минэконразвития, документ будет способствовать расширению круга потенциальных инвесторов, поскольку существенно усиливает защиту их прав. Кроме того, запрещает участвовать в приватизации гражданам РФ.
Также меняется подход к продаже малых и крупных предприятий. Так, новый закон устанавливает срок в 11 месяцев для объектов большой приватизации и 5 месяцев — для малой. Если стоимость активов предприятия за последний год превысила 250 млн гривен, то это — большой объект приватизации, все, что меньше — малой.
Все плюсы и минусы нового закона о приватизации госпредприятий в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал экс-глава Фонда госимущества Украины Александр Рябченко.
Читайте также: Напряженность между Киевом и Варшавой все нарастает
Коли розраховувати на старт великої приватизації?
— Закон підписаний, це вже добре. Вже фактично таке було бачення уряду, як треба проводити приватизацію, і я вважаю, що це правильно, що президент його підписав, що уряд повинен отримати можливість проведення приватизації так, як він це бачить, бо там є політична відповідальність, і права, і обов'язки. От уряд бачить проведення приватизації так, як записано в цьому законі, і я думаю, що в нього є на це право. Там є, без сумніву, позитив, є, без сумніву складнощі, і треба побачити, як практично буде йти приватизація, бо завжди в українській приватизації найскладніша частина — це передача об'єктів на приватизацію, бо галузеві міністерства не хочуть віддавати свої цікаві об'єкти на приватизацію.
Оцінюючи цей закон, що Ви можете про нього сказати? Що в ньому доброго, що поганого?
— Доброго в ньому те, що можна швидко продати велику кількість об'єктів, які не є об'єктами великої приватизації, що там фактично випадають деякі моменти підготовки до продажу, які існували раніше і були обов'язковими, а тепер швидко продається об'єкт, і це, безумовно, добре, бо в Україні величезна кількість об'єктів, які треба було б давно продати, але ніхто не хоче їх купувати. Такі об'єкти, якщо вони будуть продані нехай швидко, це позитив для держави, бо це тягар для держбюджету — державна власність, яка не працює, а гроші їсть.
Читайте также: Устенко: Европа решает свои проблемы за счет рабочих рук украинцев
Завдяки чому така швидкість надається і чи немає в швидкості небезпеки, якщо ми хочемо відсторонити громадян РФ від участі в приватизації?
— Ота дрібна приватизація не буде викликати там зацікавленість. Тільки стосується великих, інвестиційно-привабливих об'єктів. Там, дійсно, це актуальна норма, але там буде існувати радник і якраз функція радника — зустрітись з усіма потенційними покупцями, з'ясувати ситуацію, як вони бачать ціну об'єкту, скільки вони готові заплатити, що в них за плани є, чи вони хочуть розвивати цей напрямок бізнесу, чи, може, ні, і все це лягає на радника, який є, мені здається, і буде представляти якісь з іноземних інвестиційних компаній. І така приватизація розрахована на те, щоб притягти сюди до участі в приватизації саме іноземних інвесторів, у українських інвесторів в іноземному раднику не має потреби. Вони і так все знають. А росіяни не зможуть зайти в таку приватизацію, у велику, бо радник все бачить.
Для продажу об'єкту приватизації на аукціоні держорганами приватизації буде створюватись аукціонна комісія, яка буде розробляти умови продажу. Наскільки це тривалий процес?
— Завжди існує комісія з приватизації, яка розробляє умови. Скільки я пам'ятаю приватизацію, починаючи з середини 1990-х років завжди створювались комісії. Тут немає новації. Ця комісія створюється і умови приватизації розробляються не перед самим продажем, а взагалі поступово. Це представники міністерств, відомств, профспілок, самого підприємства, уряду, Фонду держмайна. Вони всі разом прописують умови приватизації, і там є для великих об'єктів достатньо стабільна форма, якщо вона не змінена, там розбиті на групи умови приватизації: інвестиційні умови приватизації, скільки треба грошей вкласти, виробничі умови приватизації, що треба на підприємстві розвинути, як держава бачить, що вона хоче від того підприємства, які вимоги соціальні, те, що стосується рівня зарплати і покращення умов праці, і збільшення кількості працюючих на підприємстві. Все це типово вбивається в умови приватизації, і це є нормально і правильно, бо іншого поки що немає. А тривалість приватизації визначена 11 місяців, тому, звичайно, це буде складно, коли радник, і приватизація завжди триває довше, ніж 11 місяців, але якщо в законі прописано, то доведеться вкладатись.
Читайте также: Рост цен уже не остановить: новое за март
Тричі намагались приватизувати Одеський припортовий завод. Тепер є закон і відповідні передумови. Коли відбудеться продаж ОПЗ?
— По ОПЗ це може відбутись достатньо швидко, бо він вже готувався до приватизації і він знаходиться в управлінні Фонду держмайна, і уряд вже приймав рішення, що його треба приватизувати. Тому бюрократичні ці складові вже зроблені. Я думаю, що його можна виставляти достатньо швидко. Якщо ще оцінка не закінчилась, термін дії оцінки, яка була зроблена, то можна виставляти швидше. Якщо вже закінчився термін дії оцінки, то доведеться провести конкурс на оцінщика і робити нову оцінку. Але він, скоріше за все, піде по системі продажу з іноземним радником.
Яка є система для того, щоб з'ясувати кінцевого бенефіціара? Як з'ясувати, кому насправді належить ця фірма?
— Коли подають документи на конкурс, всі, хто є учасником конкурсу, вони згідно з законом повинні розкрити своїх бенефіціарів. Тому сама приватизаційна комісія побачить, хто є, де бенефіціар якого об'єкту, і я думаю, що по-іншому зараз складно продавати, бо якщо щось не так буде продано і якщо там будуть російські інтересанти стояти бенефіціарами, то, безумовно, вони не можуть бути допущені в конкурсі.
Читайте также: НБУ повышает ставку и… хоронит экономику
А якщо він прикриватиметься іншою компанією?
— Ні, розкривається до бенефіціарів, це означає, що до фізичних осіб. Остаточно треба показати фізичну особу або державну структуру. Треба відкрити власників і показати фізичну особу-бенефіціара, інакше він не буде долучений до участі у конкурсі. Такий закон.
Але цей параметр в законі виконує суто механічну функцію. Він не з'ясовує зв'язки людини. Як це з'ясувати?
— Є вимоги до інвестора. Коли він купує об'єкт приватизації, він підписує угоду купівлі-продажу, і там — вимоги до нього і план розвитку, і все таке, що інвестувати. Поки він не виконав всі свої інвестиційні зобов'язання той покупець, він не може без Фонду держмайна продати цей об'єкт іншому власнику.
Не до продажу, а до пов'язаних осіб з бенефіціаром.
— Це є певні ризики, але вони — світові, і якщо ті люди, які пишуть іншу людину бенефіціаром, а насправді є друга людина, яка стоїть за її спиною, вони ризикують не тим, що вони посваряться з Україною, а вони ризикують тим, що вони порушать світовий порядок, в тому числі, те, що приймає США про розкриття інформації, і я не думаю, що їм буде дуже добре в цьому світі, якщо американці будуть відчувати себе трохи обманутими.
Володимир Гройсман сказав, що у нас — 3,5 тисячі держпідприємств. Яка частина з них підлягає до приватизації і скільки ми зможемо виручити від приватизації?
— Зможемо виручити стільки, на скільки будемо продавати. Це вже залежить від того, скільки буде рішень уряду про приватизацію певних об'єктів, бо Фонд держмайна не має такого права визначати об'єкти на приватизацію, це тільки урядове рішення приймається, який конкретно об'єкт повинен йти на приватизацію. В кожного об'єкту є приблизна сума, тому якщо є бажання, наприклад, 22 чи 27 мільярдів забезпечити, це можна зробити, але дуже швидко треба визначати об'єкти, які підуть на приватизацію і які точно будуть передані до приватизації.
Напомним, по словам управляющего партнера консалтинговой компании "Финансовая студия" Евгения Невмержицкого, приватизация в Украине — для тех, кто больше любит риск, чем выгоду. В эфире "ГС" он заявил, что покупательная способность украинских инвесторов — довольно низкая, поэтому они предпочитают выводить деньги из страны или просто хранить в долларах.
