РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Председатель правления "Нафтогаза" Андрей Коболев заявил, что правительство Германии планирует вынести окончательное решение о строительстве российского газопровода "Северный поток-2" в марте.
Коболев отметил, что украинскому парламенту нужно максимально быстро сформировать критерии выбора победителя в конкурсе на совместное управление ГТС Украины. По словам главы "Нафтогаза", чтобы транзит остался в Украине, государству срочно нужен голос иностранного партнера в Европе, который будет помогать лоббировать этот вопрос.
При этом, как ранее сообщила пресс-служба Кабинета Министров Украины, свои предложения о совместном управлении газотранспортной системой в Украине прислали десять европейских компаний.
Действительно ли запуск проекта "Северный поток-2" грозит Украине огромными убытками, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал директор специальных программ научно-технического центра "Психея"
.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як відомо, проект "Північний потік-2" передбачає будівництво і роботу двох гілок газопроводу загальною потужністю 55 млрд кубометрів газу на рік від узбережжя Росії через Балтійське море до Німеччини. Чим загрожує проект Україні чи іншим країнам Європи?
— "Північний потік-2" загрожує насамперед польським компаніям, тому що саме завдяки будівництву цього потоку може зменшитись до нуля транзит польською територією.
А для України?
— Для України не все так погано. І, чесно кажучи, для мене дивним було чути ось ту, скажімо, дуже активну кампанію, яку розгорнули деякі українські політики щодо цього питання. Для України найбільш проблемним було би, якби РФ активно будувала маршрути в обхід України південним шляхом. І саме на цьому слід зосередити майбутню увагу в тому числі українських політиків, бо не допустити будівництво чи вірніше запропонувати якісь альтернативні пропозиції, надати якісь більш привабливі альтернативи для південно-європейських країн для нас набагато важливіше, аніж намагатися протистояти приватному проекту, який підтримують найголовніші учасники газових ринків в Європі, а саме Німеччина, Австрія, Франція, Нідерланди та інші країни.
Відповідно, проти виступає Польща, країни Балтії та Данія, де стверджують, що "Північний потік-2" збільшить залежність ЄС від "Газпрому", але це насправді так?
— Дійсно, є можливість, точніше, небезпека того, що російського газу буде більше в Європі. Проте його зараз менше, аніж це було декілька років тому. Через зменшення обсягів споживання європейцями частка російського газу, яка реалізовувалася у Європі, суттєво скоротилася. І тому є ще резерв, який використовують європейські країни для того, щоб забезпечити для себе диверсифікацію маршрутів постачання і диверсифікацію джерел постачання енергоресурсів. Тому російський газ для деяких європейських країн є якраз реалізацію правила енергетичної безпеки, якого ми в себе також хочемо досягти.
Якщо говорити про українську газотранспортну систему, чому зараз говорять про те, що так важливо поспішати з вибором партнера для української ГТС?
— Тому що після 2019 року закінчується дія транзитного контракту з "Газпромом". Якщо Україна не запропонує нічого європейським партнерам, то цілком можливо Європа обійдеться і без гілки газогону, яка йде безпосередньо через Україну. Ось тоді буде непереливки і українському бюджетові, який може втратити щонайменше два мільярди доларів щорічно надходжень від транзиту, і, власне кажучи, взагалі тоді зменшиться роль України в Європі як країни-транзитера російських енергоресурсів.
Фактично, Україна має активно вибирати партнерів у Європі для того, щоб не втратити ту ж саму газотранспортну систему у 2019 році?
— Так точно. Тим більше, що це потрібно було робити ще вчора, оскільки все ж таки всі енергетичні проекти інерційні, вони охоплюють не два, три, чотири роки, а десятиліття. Тому, якщо нічого не робити і сподіватися на те, що прийде хтось, хто зацікавиться реалізацією майбутнього українського транзитного потенціалу, то нічого доброго не буде. І тут головне дійсно не чекати, поки до нас прийдуть якісь оператори газотранспортних систем, тим більше, я чесно кажучи не знаю, хто ті десять операторів, про які йдеться, чомусь і Кабінет Міністрів і інші урядові структури тримають у секреті всі ці пропозиції, що для мене, чесно кажучи, дивно. Але потрібно пропонувати щось і українській стороні. Це можуть бути як привабливі тарифи на транзит в майбутньому, так і певні гарантії тим компаніям, які будуть спільно з Україною експлуатувати газотранспортну систему, так і може і певні гарантії, в тому числі, і російській стороні.
10 компаній — це достатньо для конкуренції? Чи варто чекати ще претендентів у партнери?
— Мені важко назвати хоча б одну компанію, яка б щось хотіла пропонувати Україні. Може йдеться про ті компанії, керівники яких сказали, що в принципі вони може і готові будуть, мабуть. Тобто, слово "інтерес" у бізнесі — це ніщо. Головне — це гроші, певні привабливі умови, але, наскільки мені відомо, ніхто ще не пропонував нічого конкретного з українського боку, а отже ніхто з європейських компаній не може розраховувати на продуктивну співпрацю у майбутньому.
Тобто, оці 10 компаній не є настільки потужними, великими, щоб говорити про них як про партнерів, як про ті компанії, які візьмуть в управління українську ГТС?
— Ні, я взагалі не знаю, що це за компанії. І чомусь, ще раз наголошую, на всі пропозиції оголосити хто це, хто ці десять компаній, в уряді чомусь кажуть, що це конфіденційна інформація, і відмовляються казати про все це докладно.
Читайте также: Deutsche Welle: "Северный поток-2" угрожает украинской ГТС
К слову, директор Центра исследований энергетики Александр Харченко высказал мнение, что украинская ГТС намного безопаснее "Северного потока-2".
А вот эксперт-международник, кандидат политических наук Владимир Кушниренко считает, что "Северный поток-2" может окончательно подорвать экономику Украины.
