РИА Новости Украина – Радиостанция Голос Столицы
Инфляция в 2017 году обусловлена факторами, на которые Нацбанк не мог повлиять с помощью инструментов денежно-кредитной политики. Об этом сообщил сам регулятор. В НБУ уточняют, что речь идет, прежде всего, о сокращении предложения отдельных видов товаров из-за неблагоприятных погодных условий в первой половине года, нестабильной ситуации в животноводстве, росте мировых цен и внешнего спроса на украинские продукты питания.
Читайте также: Невмержицкий: инфляция – это итог коррупции и некомпетентности чиновников
По данным Госстата, в 2017 году инфляция составила 13,7%, таким образом превысив прогноз Нацбанка, который на конец 2017-го ожидал получить рост потребительских цен чуть более, чем на 9%.
Насколько озвученные регулятором причины инфляции соответствуют действительности, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал профессор кафедры финансов Национального университета "Киево-Могилянская академия" Александр Мертенс.
(текст публикуется на языке оригинала)
Якими інструментами НБУ може вплинути на інфляцію і чи робив він це цього року, останнім часом?
— Безумовно, робив. У НБУ є декілька інструментів, як впливати на інфляцію. Це, в першу чергу, є процентна ставка, яка має певний вплив на інфляцію, коли ми збільшуємо процентну ставку, тобто обмежуємо кількість грошей, тим самим обмежуємо кількість грошей в економіці. Це певним чином стримує інфляцію. Є ряд інших інструментів. Проблема — інша, що НБУ може впливати на інфляцію, але, як ми бачимо навіть з цього повідомлення, він не має можливості мати повний над нею контроль, тобто говорити про так зване інфляційне таргетування, визначення цільового показника інфляції, його дотримання, НБУ насправді важко, якщо взагалі можливо. Фактично цим повідомленням НБУ ще раз підтвердив, що повністю контролювати інфляцію він не може.
Що в цій ситуації робити?
— Вони написали в своєму повідомленні, що будуть проводити більш жорстку монетарну політику, щоб стримувати інфляцію, і тут уже можуть бути на цю тему дискусії, чи це правильно робити, чи ні, тому що це може нагадувати, якщо у пацієнта висока температура, то давайте його виставимо десь на мороз, щоб він трошки охолов. Тут можна дискутувати, чи правильно робити, якщо є так звані немонетарні чинники збільшення інфляції, які перераховані в тому повідомленні НБУ, наприклад, збільшення витрат чи збільшення попиту, чи збільшення ціни на енергоносії і так далі, чи варто при цьому стримувати, дуже сильно стримувати інфляцію через підвищення процентної ставки. Тобто насправді інфляція, в усякому випадку, на цих рівнях, на яких вона сьогодні є, не є настільки поганим показником. Вона говорить, що пацієнт ще все ж таки живий, пацієнт в нашому випадку – це економіка України, і якщо ми починаємо дуже вже сильно закручувати гайки, щоб стримати інфляцію, це теж може мати негативний ефект. Тобто до певних меж в інфляції нічого поганого немає. В тих рівнях, в яких сьогодні є, це нормально.
Якщо НБУ пояснює зростання тими параметрами, які вони не можуть контролювати, то за рахунок чого вони можуть компенсувати цю неконтрольованість?
— Це я і намагався сказати. Частково своїми інструментами — обліковою ставкою, політикою у відношенню банківської системи і так далі — вони можуть компенсувати. Питання, що намагання повністю через ці так звані монетарні, грошові інструменти компенсувати вплив непідконтрольних факторів, щоб вони не нанесли більше шкоди, ніж користі. Звичайно, вони намагаються компенсувати, повністю не можуть, але пробують.
Які тенденції тут Ви бачите?
— Інфляція це є більше симптом, симптом якихось процесів, які будуть в світовій економіці, є в українській економіці, а не якась така причина. Причина – це здоров’я чи нездоров’я, швидше, самої економіки України, і тут, мабуть, правильний підхід – це казати, що єдиною ціллю НБУ є не тільки контроль інфляції, а все ж таки сприяння стабільності економічного зростання в Україні в першу чергу, а вже в другу чергу – макроекономічна стабільність. Тому що причини всіх бід, насправді, що це — біди такого не дуже здорового поки що, протягом дуже багатьох років, стану в українській економіці, а причини цього нездорового стану не в монетарній сфері, а вони більш фундаментальні, про них дуже багато говорять, починаючи від недосконалих інституцій, недосконалого захисту прав власності, відсутності інвестицій і так далі.
Якщо щороку прогнозують зниження інфляції на початку року, а наприкінці року вона все одно росте, то, можливо, НБУ не варто робити прогнози по інфляції?
— Це дуже гарне питання, насправді, тому що два чи два з половиною роки назад нам НБУ казав, що вони не будуть більше підтримувати стабільним валютний курс, тому що це — погано, неефективно і так далі, так, ми перейдемо до так званого інфляційного таргетування, при цьому не сказали, що валютний курс вони не можуть в цьому випадку в довгостроковій перспективі контролювати повністю, так як зараз виявляється чи деякий час назад вже виявили, що інфляцію не можуть контролювати насправді. В цьому їх повністю звинувачувати не можна, тому що насправді — не все в них під контролем. Тому я ще раз кажу, проблеми — більш фундаментальні, більш глибинні в економічній сфері, в економіці Україні, ніж те, що підконтрольне НБУ. Але зовсім не робити прогнозів теж не можна. Тому, звичайно, потрібно робити прогнози, брати відповідальність, що ми можемо контролювати інфляцію. Це — не зовсім правильно. Тут потрібна, дійсно, зважена політика, коли контролюється певним чином і валютний курс, і монетарні якісь агрегати, і інфляція. Так, звичайно, треба зберігати економічну стабільність, але при цьому не довести цю економічну стабільність до стабільності кладовища, цвинтаря.
Вони пояснюють це зростанням цін на деякі продукти. Чи не відбувається навпаки, коли ціни через інфляцію зростають?
— Це питання на тему — курка чи яйце? В чомусь вони праві. Що значить, ціни зростають через інфляцію? Це — не зовсім точна фраза… тут я можу тільки підтвердити, що на певних ринках ціни можуть зрости внаслідок факторів цього ринку, наприклад, дійсно, низький врожай на якихось ринках сільськогосподарської продукції. Це — може бути, це зменшує пропозиції і це підвищує ціни на даному конкретному ринку, але це не є зростання загального рівня цін. Воно може трошки додавати чи зростання цін, наприклад, на енергоносії. Відбулось зростання цін на нафту, звичайно, це впливає теж на загальний рівень. В цьому вони праві, і це є першоджерело, а не наслідок.
9% інфляції закладено на 2018 рік. До яких значень може змінитись ця цифра з огляду на інфляцію в майже 14% в минулому і подальшу девальвацію в цьому році?
— В принципі, рівень інфляції, який зафіксований, 13%, 14,% 15%, якщо це буде навіть до 20%, в цьому чогось такого смертельного, страшного немає. Це не є гіперінфляція. Це навпаки показує, що економіка України — ще жива. Звичайно, негатив є, що зростання інфляції – це є зменшення реальних доходів населення, це погано, так, безумовно. Але, з іншого боку, ця інфляція показує, що економіка України — жива, є попит, є виробництво, є певні економічні процеси, і в цьому випадку можна казати, що інфляція – це в певному розумінні позитивний знак, тому що він показує, що є якась позитивна динаміка в реальному секторі. Це — нормально.
К слову, эксперт по вопросам финансов Василий Горбаль в эфире "ГС" заявил, что инфляция в 2018-ом превысит оптимистические прогнозы власти.
А эксперт по вопросам экономики Владислав Зимовец спрогнозировал, что в этом году инфляция съест 50% роста зарплаты украинцев.
