наверх
28.03.202420:43
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Стадный: принуждение в выборе языка обучения — позор Украины

Закон об образовании: как поссориться с соседом? (429)

(обновлено: )113272
Самый убедительный путь - показывать представителям нацменьшинств преимущества украинского культурного пространства и создавать интересные проекты на украинском языке, считает аналитик центра CEDOS.
Егор Стадный

 РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы 

МИД Румынии будет способствовать, чтобы ученики, которые изучают румынский язык в украинских школах, получали стипендии, а учителя имели возможность проходить переподготовку в Румынии, заявил министр иностранных Румынии Теодор Мелешкану, во время открытия школы в Черновицкой области. По словам дипломата, это жест уважения этническим общинам.

Также 11 января Украина и Румыния договорились разработать совместный документ по имплементации нового закона Украины об образовании, в том числе его седьмой статьи о языке образования. Об этом заявил министр иностранных дел Украины Павел Климкин во время пресс конференции со своим румынским коллегой.

Подробнее о языках преподавания и отношениях Украины и Румынии в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал аналитик Аналитического центра CEDOS Егор Стадный.

(текст публикуется на языке оригинала)

Яка ваша думка щодо цих домовленостей і заяв, які зараз прозвучали?

— Тут треба сказати, що, звичайно, українська сторона в чомусь програла, зробивши такий необачний крок із статтею 7 щодо мови викладання. Тому що я вже це теж неодноразово коментував, тобто дискримінації там, звичайно, немає. Але зменшення обсягу наданих раніше прав де-юре і де-факто, вірніше, де-юре, тому що де-факто, по-перше, є перехідний період, а по-друге, після рішення Венеціанської комісії Україна має відповідно переглянути пропорцію, під ось ту категорію, під ту мовну сім'ю, яка є досить далекою від слов'янської, і для них відповідно співвідношення має бути, якщо не помиляюся, 40 на 60. Тобто навіть і в старшій школі залишатиметься викладання румунською мовою відповідно, якщо це йдеться про румунські громади. Якщо Україна не веде напряму діалог зокрема з лідерами меншин, із представниками меншин, то, звичайно, що цю незайняту нішу займає інша держава. 

Читайте также: Гриневич: нацменьшинства будут учиться на украинском языке

Тобто, я теж це неодноразово повторюю, що якщо українські урядовці, політики, хочуть, щоб представники меншин були, умовно кажучи, по один бік барикад чи в одному пулі, з ними треба працювати, їм треба показувати переваги україномовного простору, українського культурного простору. Тобто для цього потрібно не діяти таким методом примусовим чи категоричним, а проводити різноманітні події, зокрема, позаурочні, запрошувати в ці регіони культурних діячів, проводити фестивалі, показувати, що дає володіння українською мовою, наприклад, які це реально дає переваги. І головне — створювати українською мовою, що називається, смачні продукти, які хочеться подивитися, почитати, тобто це фільми, це книжки. Тобто поки їх, наприклад, перекладуть румунською, а можливо, і ніколи, то звичайно, що краще знати українську мову для того, щоб з цими продуктами ознайомитися. Це звичайно, найпереконливіший шлях, і я думаю, що зрештою вистачить глузду так діяти.

Це м'яка експансія. Від чого Україна не має відмовлятися? 

— Я ж кажу, якщо це допомога йде в руслі концепції нової української школи, то чому б ні. Румунія тут не належить до числа країн з такими досконалими освітніми системами. Наприклад, на відміну від Естонії чи Фінляндії. Але тим не менше, все ж таки це країна ЄС, якщо там є практики, зокрема, звичайно, треба звертати увагу, щоб це були тоді навички міжкультурного діалогу, тобто щоб на таких нотах йшло. Тому це дійсно буде корисно, наприклад, педагогам, які викладають в український школі. І щоб залучали так само педагогів із українських шкіл, щоб педагоги поступово набували компетенції двомовності, міжкультурного діалогу. Тобто щоб це не було тільки, наприклад, повністю 100%, щоб якась певна квота була для таких педагогів з українських шкіл. 

Це має бути в напрацьованому спільному документі щодо імплементації нового закону України про освіту? Скільки часу може знадобитися на це?

— Я думаю, що це займе не менше півроку, 7-8 місяців, може навіть. Якщо брати до уваги, що йде реформа, і концепція нової української школи ввести новий стандарт, державний стандарт, і повні новації в тому, що тепер педагоги мають більше академічної свободи щодо розробки своїх програм, і що це дозволить весь цей масив адаптувати, то звичайно, що це займатиме час. Тим більше, що стандарт держаний, наприклад, є тільки для початкової школи, для 1-2 класів. І він ще навіть не затверджений Кабміном, ще має пройти час. Тобто це все буде дещо затягувати процес. 

Хоча, якщо старша школа, на ній зосередитися, то там поки що, принаймні в найближчі три роки, діятимуть чинні стандарти. Там можна принаймні пілотувати уже так, щоб потім це лягло в канву нової української школи. І ми вже розуміємо, що це є навичка ХХІ століття, в тому числі і критичне мислення, і знову ж таки, повторююся, навичка міжкультурного діалогу, і навичка роботи в командах, навичка самоорганізації. Тобто такі програми міжнародні дають змогу, і зокрема щодо прав людини, прав взагалі, теми прав. Тому що це якраз нагода дати таку компетентність і поставити запобіжники в самих реципієнтах освітнього продукту.

Напомним, ранее аналитик Егор Стадный заявлял, что Венгрию волнует не вопрос языка, а потеря влияния в регионе, поэтому конфликт по поводу языка нельзя считать исчерпанным, он перейдет в замороженное состояние.

Самое читаемое
    Темы дня