РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг, на заседании 9 января примет решение о распределении 2 миллиардов гривен между энергогенерирующими компаниями теплоэлектростанций. Четверть суммы распределят между ОАО "Центр-Энерго" и ОАО "Донбасс-Энерго".
Большую часть – 1,48 млрд гривен — получат компании Рината Ахметова. Об этом говорится на сайте регулятора. Средства предназначены для погашения задолженности, образовавшейся до 1 сентября 2017 перед ТЭС.
Эксперты обеспокоены, что все деньги получат теплоэнергетики, то есть "Энергоатом" и остальные производители не получат на погашение долгов ничего. Тогда как закон "Об электроэнергетике" предусматривает 50% денег для ТЭС, 40% — "Энергоатом", остальные 10% делятся между другими производителями.
Респределениее 2 миллиардов на энергорынке проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт по энергетическим вопросам Сергей Дяченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи має право НКРЕКП розподіляти кошти на погашення боргів по іншому, ніж це передбачено законом?
— В принципі, це дискусійне питання, тому що по закону розподіляються кошти з розподільчих рахунків, а коли воно вже попадає в енергоринок, там вже трошки інші механізми, включаючи НКРЕКП. Тут інша справа, що навіть якщо відійти від алгоритмів розподілу коштів автоматичних, які передбачені нормативно-правовими документами, це, скажемо так, авральний порядок розподілу. Тому що в зимовий період від ТЕС залежить покриття пікових навантажень і наявність чи ненаявність віялових відключень. Тому що "Енергоатом" вже запасся паливом і там вже проблем не буде, а ТЕС зайшли з поганим запасом палива і їм треба кошти для проплати постачання вугілля "з коліс". Тому це розподіл коштів за принципом: хто дужче б'є. Там де проблемніше, тому і дають.
В будь-якому разі чекаємо на 9 січня, коли буде ухвалено остаточне рішення.
— Так-так. Я думаю, що воно так і буде ухвалено, але знову ж таки, це несправедливе рішення стосовно «Енергоатому» та ГЕС, і воно продиктовано логікою авральною. Можливо, корупційною, тут я вже не готовий сказати. Бо звинувачують, що все на користь Ахметова розподіляється, але тут нема у мене таких знань інсайдерських повідомлень, щоб я вам щось міг сказати.
Читайте также: Итоги энергонезависимости: импорт растет, тарифы устанавливает Запад
Тобто питання, кому вигідне таке рішення, поступово переходить в політичну площину?
— Аргументи на користь такого рішення, звичайно, є, але це аргументи не економічні, не системні, а авральні. Знову ж таки, до цього треба було готуватися, щоб таких рішень не приймати. Гасять пожежу.
Звідки взялися ці два мільярди гривень?
— Це кошти, які поставили в енергоринок. Це не бюджетні кошти. Я так розумію, це ті кошти, які своїм ходом поставили, просто їх спрямовують на погашення заборгованості. В енергоринку чималі кошти, там десятки мільярдів тільки за дотаційними сертифікатами гуляють. Тобто це такі кошти, скажемо, не захмарні для енергоринку, там весь час такі оберти. Недарма за підприємства електроенергетики весь період незалежності України йде боротьба між олігархами. Там дуже великі оберти і дуже великі гроші крутяться.
Щороку дорожчає електроенергія і це позначається на тарифах, то чому утворюються борги?
— Тому що частина платників не сплачують за спожиту електроенергію. Дуже великим джерелом заборгованості був ЛНР-ДНР, тому що ми доволі тривалий час продовжували постачати туди електроенергію, так як не було можливості їх від'єднати. А звідти платежів не було, тобто величезні борги звідти приходили. Вони ж нікуди не ділися. Електроенергія туди поставлена, сплачувати її ніхто не збирається, ці борги висять. Є ще наші споживачі, які споживають і не сплачують. Тобто джерело – це неплата за спожиту електроенергію.
Читайте также: Землянский: отказ от импорта энергоносителей нам же дорого обойдется
Наші споживачі — ви маєте на увазі звичайних людей?
— Ні, звичайні люди якраз платять. Є об'єкти, які важко відключати, які створюють заборгованість. Перш за все, це соціально важливі об'єкти. Водоканали – це весь час проблема. Бо водоканали просто не можна відключати. По газу це підприємства теплокомуненерго. Тому є такі об'єкти, які працюють на створення заборгованості. У "Київенерго" влітку весь час йшли розборки з водоканалом за погашення заборгованості за електроенергію. Це вирішується в високих кабінетах, не економічними методами. Тому що це соціальний об'єкт.
Взагалі можливе вирішення ситуації щодо підприємств-боржників?
— Давно існує ринок старих нових коштів. Це і в електроенергії, і в газі – це джерело, скажемо так, зловживань завжди було. Але розумієте, борги, особливо старі, дуже важко розкручувати. До речі, це один з моментів важких реформ – це борги, які висять на енергоринку. Зараз же ж треба ліквідовувати ДП "Енергоринок" і переходити на нову модель. І от що робити з десятками мільярдів боргів, які там висять, ніхто не знає. Я вам більше скажу: це була загальна проблема для такої моделі. Всі країни центральної Європи мали халепу з цим при переході на нову модель і єдиного підходу до цього так і не виробили, це говорить що його нема. Хтось списував, хтось проводив заліки і т.д. Це велика проблема для реформи.
Як вийшли з цієї ситуації західні країни?
— Там скільки країн — стільки і підходів. В Румунії списали. Хтось проводив заліки. Хтось кредитував, щоб були кошти. І т.д. Єдине, що загальне – це регулювання спеціальним рішенням. Воно автоматично не вирішується це питання, бо там такі величезні кошти, що само собою воно не розсосеться, це треба було приймати спеціальне рішення, створювати спеціальні механізми, для того щоб вирішити цю проблему. Це величезна вада цієї моделі енергоринку, яка зараз є, і слава богу, що ми потихеньку будемо від неї відходити шляхом проведення реформ. Це давно треба було зробити, і зараз, я так розумію, що повинні причетні органи якраз опрацьовувати це питання. Коли оприлюднять, подивимося, яке рішення вони запланували.
Скільки часу нам знадобиться для виходу зі старої моделі енергоринку і переходу на нову?
— Скажемо так, в Польщі десь років десять пішло. І то, вони вважають, що ще не закінчили. Реформи з 91 року проводяться і це дуже важка реформа. Здебільшого її провели десь років за 5-6, але основне питання, це чому з'явився другий, третій енергопакет. Бо був же ж перший і планувалося, що він це буде остаточний, але завдання так і не вирішено було. Тому створили другий, потім третій, дуже важко ці реформи йдуть, бо дуже складна енергетика, дуже складна для ринкових перетворень сфера. Тому треба готуватися до важкої, кропіткої роботи. Західні експерти кажуть, що це настільки складно, що одразу оптимальну модель нікому не вдалося знайти, треба починати працювати, дивитися на проблеми, вирішувати і т.д. Це такий складний ітераційний процес.
Ранее член наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук заявил, что достичь энергонезависимсоти возможно, но Гройсман не знает как.
В свою очередь эксперт по вопросам енергетики Валентин Землянский считает, что энергонезависимость будет стоить Украине 50 лет прогресса.
