РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Госбюджет-2017 перевыполнен по доходам на 21 миллиард гривен. Как отметили в Минфине, это на 3% выше годовой бюджетной росписи. При этом, по сравнению с 2016 годом, доходы госбюджета в 2017 году выросли на 29%.
В Минфине также отмечают, что приоритетными для государства расходами были социальные, расходы на оборону и безопасность и на обслуживание государственного долга. При этом все приоритетные направления были профинансированы в 2017 году в полном объеме.
О причинах перевыполнения госбюджета-2017 в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал экономический эксперт Борис Кушнирук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як ви сприйняли ось цю новину?
— Позитивно. Інша справа, що потрібно розуміти просто природу. Є два ключових фактори, які це визначили. По-перше, це спецконфіскація, яка була проведена, і кошти від спецконфіскації активів, пов'язаних з Януковичем, вони були повернуті в бюджет, вони були заплановані в бюджеті, але там суми навіть трошки більші. І крім того, другий фактор, може, навіть більше — тіло, це коли розраховується план надходжень до бюджету, то розраховується він виходячи з показників зростання ВВП і рівня інфляції. Якщо ваша інфляція споживчих цін і цін виробників вища, то в цьому випадку ви отримуєте так званий інфляційний дохід в бюджет, якого могло би і не бути, якщо б інфляція була нижче. Тому питання полягає в тому, що у нас зростання економіки виявилося меншим, ніж планувалося, хоча значною мірою це пов'язано з історією з блокадою, яка у нас була в минулому році, і ми втратили від 1% до 1,5% ВВП.
Із іншого боку, ми додали за рахунок інфляції. НБУ не те, що не друкував гроші, він навіть вилучав гроші з обігу, але є таке поняття, як немонетарна інфляція, пов'язана з тим, що виросли ціни на продукцію за кордоном, на металургійну продукцію на продукцію харчування і аграрну продукцію, і це підштовхнуло ціни на цю продукцію в Україні, а відповідно суб'єкти господарювання, які підвищували ціну на цю продукцію — чи за рахунок того, що вони експортували і більший дохід отримували, чи за рахунок того, що вони підняли на внутрішньому ринку, вони отримували додаткові доходи, і от цей інфляційний податок, він додав додатково до того плану, який був у Мінфіну.
Тоді чого від бюджету-2018 очікувати? От приватизація на 2018 рік, яка в першому читанні була проголосована, можливо, за словами Парубія, вдасться і в другому проголосувати, і зрештою реалізувати ці проекти. Які ваші прогнози на 2018 рік?
— Тут потрібно ділити. Навіть якщо по-перше по приватизації, якщо я не помиляюсь, заплановано 22 мільярди.
Читайте также: Кивалов: Бюджет-2018 усугубит ситуацию в стране
22,5 мільярди, казали урядовці!
— Так, я просто не пам'ятаю конкретну цифру. Так от, щоб було зрозуміло, це йде не в доходи бюджету, а в фінансування дефіциту бюджету. Тобто вони не враховуються в дохідну базу, це враховується лише як покриття дефіциту бюджету, бо у нас бюджет дефіцитний, тому ви покриваєте дефіцит або за рахунок запозичень, або внутрішніх, або зовнішніх запозичень, або за рахунок приватизації. От чому ми розраховуємо частково покрити цей дефіцит за рахунок приватизації.
Загалом варто очікувати збільшення дохідної частини кошторису в цьому році?
— На жаль, я не очікую якогось економічного прориву в наступному році. І я вже це неодноразово підкреслював, на мій погляд, в основі того, що фактично наша економіка звалилася в стагфляцію, це коли фактично стагнація поєднана з інфляцією доволі суттєвою — це політика НБУ. Його політика так званих дорогих грошей, тобто він, враховуючи, що інфляція немонетарна, він вплинути на неї не може. Але коли він намагається монетарними методами цю немонетарну інфляцію обмежити, то він фактично лише стискає економіку, але на ціни вплинути не може. Внаслідок цього доволі впевнено можна сказати, що ми звалилися в стагфляцію, і в 2018 році я не очікую зміни цієї політики, а значить, не очікую і зміни цього стагфляційного режиму, коли у нас буде 1-1,5%, може 2% зростання економіки, й інфляція, яка може бути 8-10%, може бути 10-12%, знову ж таки, враховуючи що вона не залежить від політики НБУ, а значною мірою залежить від зовнішніх факторів, пов'язаних з цінами на сировину на зовнішніх ринках, то в зв'язку з цим НБУ жодним чином вплинути на це не може, і часто-густо навіть прогнозувати навіть не може.
А як загалом ситуація може змінитися зі зміною очільника НБУ?
— Насправді, якщо відкрити закон про НБУ, то там немає вимоги щодо того, що голова, який йде з посади, має прозвітувати про свою діяльність.
А регламент ВРУ?
— ВРУ може все, як колись казав один спікер. Але з точки зору формальних норм, той хто йде — той йде. Але питання не в цьому, питання в тому, що я, на превеликий жаль, спостерігаючи на загальну філософію того, що є зараз у НБУ і в раді НБУ, і відсутність в уряді жодного макроекономіста, а значить, просто нерозуміння впливу монетарної політики на економічну ситуацію, там просто нема цього розуміння. Внаслідок цього я не очікую, що там з'явиться людина, там має з'явитися тоді абсолютно інша людина з іншим баченням того, що потрібно робити і як робити. Причому це вже тоді має бути стратегічне усвідомлення загальних закономірностей, які мають бути, яким чином монетарна політика поточна впливає на ситуацію з цінами, на кредитування, яким чином ця монетарна політика має поєднуватися з бюджетною політикою. Тут має бути стратегічне бачення цього. На жаль, цього немає, і це сумний факт, про який мені доводиться говорити вже чотири роки, щоб було зрозуміло: у попередників цього теж не було, просто ми говоримо, що і у нової влади цього немає.
Тому я не очікую, що там з'явиться на посаді НБУ особа з іншим баченням, яка не буде слідувати якимось шаблонам, а ми зіштовхуємося саме з шаблонним розумінням деяких речей. І я, коли спілкуюсь з деякими високопосадовцями НБУ, і коли я кажу, що у вас не монетарна інфляція, ви монетарними методами лише вбиваєте економіку, вони дивляться на мене, знаєте, із сумом в очах, з сумом всього єврейського народу і кажуть: ні, інфляція — це завжди монетарна, тому ми її заженемо в ті показники монетарними методами. І хоч трісни, от у них є це переконання, і це не питання того, що вони хочуть зла. Це питання знань, усвідомлення, і тому вони проводять таку політику, і на превеликий жаль, що ця політика дорогого кредиту і дорогих грошей, це політика не сьогоднішнього дня, це політика, яку ми помилково проводили протягом дуже багатьох років, і ця політика була складовою того, що наша економіка перетворилася на суто сировинну економіку з відсутньою переробкою.
Ранее исполнительный директор Международного фонда Блейзера Олег Устенко отметил, что покрыть бюджетный дефицит на 2018 год без МФВ — невозможно.
