РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Слишком быстрый рост расходов — вот основной риск госбюджета-2018. Так считают в Международном валютном фонде. Эту позицию 26 декабря озвучил постоянный представитель МВФ в Украине Йоста Люнгман.
По его словам, заложенный в бюджете быстрый рост текущих расходов существенно превышает номинальный рост экономики. Также еще один риск — замедление некоторых реформ. В совокупности это все будет вредить конкурентоспособности Украины, а в конце концов, будет угрожать ее долговой устойчивости.
Выводы МВФ относительно украинского госбюджета-2018 в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала эксперт по вопросам бюджетной политики, заслуженный экономист Украины Людмила Супрун.
(текст публикуется на языке оригинала)
Основний ризик держбюджету на наступний рік, на думку МВФ, — зашвидке зростання держвидатків. Ви особисто погоджуєтесь з цим?
— У цьому випадку я можу погодитись з МВФ, і також зауважу, що таке різке, значне зростання видатків і зростання доходів може відбутись, на мій погляд, за рахунок або інфляційних показників, або за рахунок збільшення податкового тиску на економіку, тому що ніяких інших стимулів чи чинників щодо зростання економіки в бюджеті не передбачено. Як правильно відмічає МВФ, значно уповільнилися, а я б сказала навіть, і відсутні серйозні реформи, і саме з цієї причини зростання економіки, заплановане на сьогоднішній день в розмірі 3% навряд чи відбудеться. Мушу замітити, що інфляція, закладена урядом на наступний рік —7%, за прогнозами всіх фахівців, які займаються в Україні економікою, в тому числі, такий прогноз дає і МВФ, це буде приблизно 12-13%, тобто є такий прихований інфляційний показник є ризики, які треба враховувати.
Чи можна було якось інакше робити прорахунки в тому ж бюджеті?
— Можу сказати, що якщо б уряд заклав в бюджет стимули для розвитку економіки, тоді такий прогноз був би оптимістичний і виправданий. Але, на жаль, таких стимулів немає. Вони абсолютно відсутні. Ми бачимо, що відбулось після так званої реанімації чи реформування, чи знищення банківської системи. Кошти, які були у громадян чи у підприємств зараз вилучені. Ця сума складає приблизно 150 мільярдів гривень, тобто і громадяни, і підприємства стали бідніші на 150 мільярдів гривень. Всі сподівались, що після проведення такої зачистки будуть дешевшими і доступнішими кредити, але цього також не відбулось. Навпаки, кредити стали ще дорожчі. Так запитання тоді: для чого знищували банківську систему. Зараз ставка кредитування дозволяє тільки одні операції кредитувати – це купівлю і продаж. Ніяке виробництво при ставці в 20% річних по гривні розвиватись в Україні не буде. Це означає, що відсутній стимул для реального зростання економіки. Для спекуляції стимул є, а для зростання економіки шляхом нарощування виробничого потенціалу, експортного потенціалу, на жаль, таких стимулів бюджет не дав.
Ви вважаєте, що банківську систему знищено?
— Я вважаю, що банківська система після зачистки тільки перерозподілила між собою доходи, тобто менша кількість банків при одній і тій же сумі грошей, які знаходяться в банківській системі призвела до того, що банки можуть більше отримати доходів. Але для громадян, для підприємств ніяких покращень не відбулось. Скажіть, будь ласка, працювали підприємства чи хочуть працювати, вони можуть прокредитуватись, щоб розвивати виробництво? Будівництво будь-якого підприємства буде займати певний період часу – півроку, рік, 12 місяців, 18, два роки. Але за цей час треба платити відсотки зараз, з першого дня, як тільки ви отримуєте кредити. Скажіть, будь ласка, хто може заплатити ці відсотки? Де люди можуть взяти гроші?
Саме тому іде величезний відтік інтелектуальної команди, економічно активної групи людей за кордон. Якщо вони раніше виїжджали на заробітки самі, залишали тут дітей, батьків і присилали потім гроші, заробітчанські гроші з-за меж України в Україну, зараз люди виїжджають просто сім’ями. Вони забирають залишки грошей, які в них були, забирають своїх дітей, часто забирають своїх батьків, і це означає, що вони не будуть присилати сюди нічого. Вони розривають економічні зв’язки з Україною. Це величезна небезпека. Ми не можемо перетворитись тільки на країну пенсіонерів. Нам потрібно зберігати молодь. Подивіться, 100% молоді за опитуванням бачать свою перспективу в роботі за кордоном, я вже не говорю про те, що в банківському секторі не змінено практично цивілізованим шляхом жодного закону так, як це вимагає наша угода про асоціацію з ЄС. У нас діє декрет про валютне регулювання 1993 року. Це при тому, що у НБУ було довгий час право законодавчої ініціативи, він міг вносити будь-які зміни до закону, пропозиції до закону. Зараз декрет про валютне регулювання – це такий атавізм, який вже просто не знаєш, яким словом назвати. Нічого спільного з сучасними європейськими фінансовими інституціями це не має, і тому я говорю, що зачистка банківської системи без надання серйозної законодавчої бази європейського змісту для того, щоб підтримувати економіку, без таких речей ніякого зростання економіки не буде.
Ще один ризик – уповільнення проведення деяких реформ. Про це також заявляють в МВФ. Чи дійсно є такий ризик, що через прийнятий держбюджет деякі реформи будуть сповільнюватись? І які саме?
— Я б назвала ці реформи безсистемними. Наприклад, підняття зарплати волюнтариським шляхом без врахування реального прожиткового мінімуму, без підняття соціальних витрат, без врахування витрат, які людина несе сьогодні на своє здоров’я, на підтримку свого більш-менш якогось здоров’я, от якщо все, про що я сказала, ці соціальні витрати робляться відокремлено, тоді починається хаос, те, що у нас відбувається, — це хаос. Потрібно прийняти системні законодавчі акти. У нас в Конституції записано, який це повинен бути акт. В Конституції записано, що Україна є незалежною, суверенною, правовою і соціальною державою. Нам потрібно, щоб кожна людина знала, які соціальні гарантії вона має в цілому, на що вона може претендувати, які в неї повинні бути системи соціального захисту з точки охорони здоров’я в медицині, пенсійного забезпечення, соціальних виплат, якщо вона втратила здоров’я чи втратила роботу, чи має багато дітей і не може працювати, які пенсійні основи, які параметри пенсійної реформи, пенсійного забезпечення.
Це комплексний документ, не може сьогодні цей процес соціальних виплат розглядатись так, як у нас робить сьогодні Україна: то забрали гроші від пенсії, то повернули, то призначили пенсію, то відібрали, то дали гарантії, то забрали. Розбалансування цієї системи призводить до повного хаосу. У нас є чітка законодавча норма, що соціальний захист людей, мінімальна зарплата людей, мінімальний прожитковий мінімум – це розрахункові цифри. Це не цифри зі стелі, це розрахункові цифри, тобто рахується, скільки людина споживає білків, вуглеводів, жирів, скільки одягу і т.д., і на підставі цього іде розрахунок. У нас сьогодні все це відсутнє. Таке враження, що люди перший раз прийшли в законодавчу чи виконавчу владу і перший раз це почули чи побачили. Тому таке розбалансування не буде давати ефекту.
Читайте также: Дроговоз: новый Налоговый кодекс — вершина мародерства
Ще раз одне, дуже важливе питання: крім внутрішніх проблем, у нас є зовнішня проблема — в Україні дуже великий борг, який зростає разом зі зростанням курсу долара, і тому треба врахувати, що цей державний борг у нас сьогодні перевищив всі показники. Зазвичай, говорять, що якщо державний борг не перевищує 60% від ВВП, це не так страшно. В інших країнах, де гроші позичаються під 1, 2, 3% — це не страшно. А якщо в Україні позичаються вони під 8%, і загальний борг державний сьогодні зростає до 85% ВВП, то це серйозний ризик для України, для українського бюджету, для українських громадян.
Можливо переглянути бюджет-2018 через занепокоєння МВФ, і чи будуть це робити?
— Я думаю, що не будуть це робити. Це може бути за однієї умови – якщо буде якийсь уряд з якоїсь причини чи дива створений в Україні і якщо буде інший, принаймні, частково склад або як буде інший склад уряду, який стосується Мінфіну, Мінекономіки, тому що саме цей блок відповідає за підготовку бюджетних показників. Думаю, що за інших умов, навіть під тиском МВФ навряд чи депутатський корпус буде змінювати бюджет.
Напомним, государственный долг Украины растет быстрее, чем ВВП, поэтому о стабилизации экономики говорить преждевременно, полагает Владислав Зимовец.
