РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Окружной административный суд Киева отказал бывшему председателю Одесской ОГА Михаил Саакашвили в открытии иска. Он просил признать противоправными действия Минюста Украины о принятии к рассмотрению ходатайства из Грузии о розыске, заключении под стражу и выдаче его на родину. Также Саакашвили обвинил Министерство юстиции и прокуратуру в незаконном проведении экстрадиционной проверки по запросу Грузии.
В том же админсуде Саакашвили добивается, чтобы Государственная миграционная служба рассмотрела его документы о получении статуса беженца.
Перспективы Саакашвили в украинских судах прогнозировал политтехнолог Ярослав Макитра в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чим може закінчитися епопея з екстрадицією Саакашвілі?
— Очевидно, що влада зараз іде на таку технологію видворення Саакашвілі з території України, створення умов неможливості його перебування тут. Тобто коли затримуються його найближчі соратники, створюються перешкоди в його функціонуванні тут не просто як політика, а і проживання території України. Тому фактично йде створення умов, за яких би Саакашвілі сам покинув територію України і тим би позбавив владу головного болю, який їй зараз створює. Тому, я думаю, в такому напрямку зараз і ведуться дії, це продовжуватиметься, кільце навколо нього звужуватиметься, щоб він добровільно покинув територію України і вже сюди не повертався.
Які політичні сили в Україні можуть бути зацікавлені в екстрадиції, а які навпаки – аби Саакашвілі якнайдовше займався політичними акціями в Україні?
— Очевидно, що Саакашвілі, враховуючи те, як він зараз діє, владі створює дискомфорт, президенту України, вищому керівництву держави, то відповіді треба шукати там, чому відкриваються справи. І власне хто позбавив Саакашвілі громадянства, хто його надавав і хто позбавив — президент України. Тому, думаю, що там варто шукати тих, кому невигідно перебування його в Україні найбільше зараз. А кому вигідне? Звичайно, всім, хто зацікавлений в дострокових перевиборах, в розхитуванні ситуації в Україні, політичній дестабілізації, і безпосереднім конкурентам Порошенка у самій владі. Хоча стратегічна мета у цих груп може бути різна, але тактично перебування Саакашвілі, його політична активність, екстравагантність є їм вигідною і фактично підживлюється ними його існування в українській політиці.
Читайте также: Митинг против Саакашвили. Будут столкновения — Рудяков
Чи можуть знову активізуватися акції протесту і чому вони пішли на спад?
— Тут є суб'єктивні і об'єктивні причини. Об'єктивні, напевно — це новорічні свята, Різдво. Не так просто зараз людей зібрати, потрібні якісь дуже серйозні тектонічні зсуви, серйозні якісь події, які б змусили величезну кількість людей виходити на акції протесту. Тому, звичайно, для того, щоб не було меншої кількості людей, не було такої картинки і активності, для того команда Саакашвілі і відмовилася від акцій. Суб'єктивна ж сторона, звичайно — це останній мітинг, який відбувся, який фактично можна вважати провальним. Тому що своїм закликом піти до Жовтневого палацу, а потім відмовою від такого заклику і пошуком провокаторів, ворогів навколо себе, Саакашвілі відбив бажання великої кількості громадян, налаштованих до радикальних дій, виходити на акції протесту на даному етапі. Тому, очевидно, йде підготовка нових сценаріїв і тем, і думаю, що варто вже з лютого очікувати серйозніших таких акцій протесту, десь на такому рівні як мінімум, як вони були до цього. Звичайно, це якщо команді Саакашвілі вдасться знайти нові заклики, нові гасла, які зможуть вивести людей, і якщо до того часу він не покине територію України.
Можлива екстрадиція може зіграти таку карту?
— Тут якраз і є найбільша небезпека для влади в екстрадиції і таких силових діях відносно Саакашвілі. Тому що якщо подивитися, найбільші акції протесту, найбільший спротив відбувався саме тоді, коли були силові дії проти нього, і силова протидія. Тоді був найбільший спалах активності громадян. Це не стільки стосувалося підтримки самого Саакашвілі, скільки несприйняття такого формату політичної боротьби. Тому у влади є великий ризик, що після екстрадиції можуть знову відродитися ще з більшою силою і набагато масштабніші акції протесту. Тому влада зробить все можливе, щоб створити умови такі, щоб Саакашвілі добровільно покинув територію України. Але якщо він її не покидатиме і справді йтиме на конфлікт і конфлікт цей буде неминучим, звичайно, тоді влада може вдатися до екстрадиції. Але це далеко не найкращий варіант для самої влади і він не передбачає нічого позитивного для неї, тому що проблема не в Саакашвілі, і його присутність чи відсутність в Україні кардинально не змінить найголовнішого — того, що є великий рівень недовіри і протестних настроїв стосовно влади. І якщо його не уособлюватиме Саакашвілі, його уособлюватиме хтось інший і екстрадиція жодним чином ці настрої не зменшить, а навпаки збільшить.
Якщо за власним бажанням, куди може виїхати Саакашвілі?
— Тут добровільно-примусово, бо бажання у нього нема, але обставини можуть так скластися, що для нього буде вигідніше покинути територію. Такими країнами можуть бути ті ж Нідерланди, звідкіля його дружина, яка має голландське громадянство. Це можуть бути США, де він викладав в різного роду навчальних закладах. Це може бути Польща, в якій Саакашвілі доволі комфортно себе почував. Я не думаю, що у нього є проблема з перебуванням практично в будь-якій країні західного світу. Тому тут проблем нема, і було б у нього таке бажання, він би і не повертався в Україну. І саме позбавлення його громадянства було розраховано на те, що він не повертатиметься і всього цього шоу, що зараз, не буде. Думаю, якщо б сценаристи позбавлення громадянства Саакашвілі могли б передбачити, чим це все закінчиться, то вони б не позбавляли його громадянства, а дали йому можливість продовжувати свою політичну діяльність, вихлоп з якої був в рамках статистичної похибки рейтингу підтримки.
Які шанси є того, що Михаїл Саакашвілі все ж таки доб’ється надання йому статусу біженця в судовому порядку?
— Шанси невеликі. Якщо він продемонструє, що він за жодних обставин не покине Україну, а поки так він себе і веде, що він буде йти на конфлікт і демонструвати, що він не покине добровільно територію України, може влада піти на такий сценарій, щоб справді дати йому можливість залишитися в Україні і робити все для того, щоб маргіналізувати його особисто і його протест до кінця. Тому такий сценарій неможливо теж відкидати. І треба розуміти, що на той же суд чиниться дуже серйозний тиск і тиск не лише вулиці, а в тому числі і тиск західного співтовариства. Бачимо досить регулярні заяви західних послів, і так далі. І тому, в принципі, ці фактори — розуміння владою ризиків його екстрадиції і тиск Заходу, можуть в принципі призвести до рішення, по яким Саакашвілі можуть таки надати право проживання на території України. Тому що на Заході чітко наголошують на тому, що все має бути в рамках закону. Тому тут українській владі доводиться діяти під таким тиском максимально прозоро, наскільки це є доцільним в такій ситуації.
Чого більше у всій цій справі – чистої української політики або суто норм міграційного законодавства, як вважаєте?
— Політики, звичайно, тому що якщо б тут було питання законності перебування і т.д., то не надавалося б громадянство Саакашвілі. Це вже було політичне рішення, яке межувало насправді з законом, тому що громадянство було надане по спрощеній процедурі. Воно в принципі допускається, але це в екстрених випадках і тут цим випадком є політика — це його призначення на одну з ключових посад вертикалі влади. Тому вже по політичним причинам він отримав громадянство. І друге: якщо б було завдання діяти винятково в рамках закону про позбавлення його громадянства, то не вибирався б час його перебування за кордоном, а це було б зроблено, коли він знаходився в Україні. І не було б цього шоу на кордоні, спокійно б дали йому в'їхати, захищати свої права, як це може робити будь-яка людина, незалежно від громадянства. Тому тут політики дуже багато.
Ранее политолог Василий Мокан заявил, что за штурм Октябрьского дворца Саакашвили лишился поддержки Запада.
В свою очередь директор Института информационного общества Ярослав Павловский отметил, что штурм "Октябрьского" — не более, чем политический фарс.
