наверх
28.03.202423:49
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Бди! В Киеве из-за отравлений закрыли более 50 заведений – Рубан

(обновлено: )803
В предновогодние праздники супермаркеты часто прибегают к мошенничеству по проведению акций, сообщил начальник ГУ Госпродпотребслужбы в Киеве Олег Рубан.
Суши и роллы. Архивное фото

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы

В 2017 году Госпродпотребслужба провела больше 10 тысяч проверок предприятий по жалобам потребителей. И больше чем в половине случаев решение было принято в пользу потребителей.

При этом проверок могло бы быть еще больше, но в Госпродпотребслужбе напомнили, что с 2014 года в Украине действует мораторий на проверки бизнеса, а поэтому там не в состоянии полноценно контролировать безопасность продуктов питания и санитарные нормы.

Читайте также: Спецкор: обострение — обычное дело перед Новым годом

Таким образом, проверки осуществляют по исключительным обстоятельствам, в частности по жалобе потребителей, правда, не уточнили, на что именно и на какие типы продуктов чаще всего жалуются.

К слову, Кабмин накануне вывел Госпродпотребслужбу из-под моратория на проверки бизнеса.

Что теперь изменится, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил начальник Главного управления Госпродпотребслужбы в Киеве Олег Рубан.

(текст  публикуется на языке оригинала)

Що найчастіше перевіряють? На що та яку продукцію найчастіше скаржаться?

— Перш за все статистика  по місту Києву — це більше  шести тисяч звернень громадян, фактично, споживачів, на недоброякісні  послуги, роботи та придбаний  товар. Це майже 50% даних всієї  України, і ми в Києві отримуємо  ці звернення. Щодо мораторію, то  мораторій вже не діє з позаминулого року, а є обмеження перевірки бізнесу, і з метою виходу на суб'єкт господарювання отримується певне погодження центральних органів виконавчої влади на здійснення державного нагляду і контролю, ми їх отримуємо, виходимо, спільно зі споживачем, і це ефективно дуже. І майже 80% йде захист перш за все споживача, повернення коштів або повернення товарів, або інші заходи здійснюються в бік споживача. Щодо структурування звернень, то можна сказати, що майже 60% — це звернення на недоброякісний товар, 40% — це на недоброякісні послуги. На сьогоднішній день в топ-звернень є Київенерго, Київводоканал щодо надання недоброякісних послуг. Щодо товарів: це електротехніка, мобільні телефони, інші електроприлади, на які скаржаться, і не повертають товар, а також на сьогоднішній день перед новорічними святами збільшується кількість звернень, пов'язаних з продуктами харчування. Реалізація суб'єктами господарювання в супермаркетах, магазинах товарів із простроченим терміном зберігання, з недоброякісними, а, можливо, і небезпечними продуктами харчування. Тому споживачі, будь ласка, звертайтеся до територіальних органів, вони зобов'язані реагувати і діяти лише на захист прав споживача.

Чи є інформація про продукти харчування? На що саме найчастіше скаржилися?

— Перш за все це продукти  харчування, у яких прострочений  термін зберігання, недотримання  умов зберігання, тому що коли  споживач купує товар, він обов'язково  повинен дивитися на маркування, а також терміни зберігання, умови  зберігання. А також в передноворічні свята є з боку суб'єктів господарювання деякі шахрайські дії щодо проведення акцій, наприклад, за місяць піднімають ціни, а потім знижують ціни, ми це також фіксуємо. Тому треба звертатися до адміністрації щодо надання об'єктивної ціни на товар.

До порушників застосовуються якісь санкції, покарання?

— Обов'язково. Якщо є порушення  з боку закону про захист  прав споживача, інших законів  про безпечність і якість харчових  продуктів, обов'язково накладаються  штрафні санкції, адміністративні  санкції в різних розмірах від 170 гривень, до 90 тисяч гривень.

Що треба зробити, щоб отримати штраф в 90 тисяч гривень?

— Це на сьогоднішній  день вступила нова норма закону  щодо впровадження так званої  системи контролю на суб'єкті  господарювання, які здійснюють обіг харчових продуктів. Це супермаркети, магазини, які здійснюють обіг харчових продуктів, це ресторанне господарство. З вересня цього року вони повинні обов'язково впроваджувати систему самоконтролю міжнародну, яка впроваджена вже у всьому світі, так званий ХАССП. Якщо не впроваджений, то це є вже привід щодо накладання штрафних санкцій у вигляді 90 тисяч гривень. Перш за все це система контролю, система звітності, систему самоаудиту, і дозволяє працювати суб'єкту господарювання без втручання держави й інших органів.

Наприклад, людина в супермаркеті купила м'ясо, яке вже "з душком", але на ціннику вказано​, що воно свіже. Які мають бути подальші дії?

— Відповідно до закону  про захист прав споживачів, а  також безпеки харчових продуктів, основні засади про безпеку харчових продуктів, необхідно перше — здійснити діалог між споживачем та адміністрацією. Якщо діалогу немає, немає повернення коштів, немає повернення товару, немає обміну товару, то відповідно до закону протягом 4 днів, якщо даний товар не має механічних пошкоджень або інших з боку споживача, він повинен обов'язково повернути кошти або здійснити обмін товару.

Якщо немає такого діалогу, якщо є конфлікт між споживачем і суб'єктом господарювання, обов'язково звертатися треба до територіальних органів Держпродспоживслужби. Що стосується продуктів харчування, то можна одразу звернутися і до суб'єкта, і до територіального органу Держпродспоживслужби, ми виїдемо, перевіримо факти зберігання продуктів харчування, факт постачання продуктів харчування, а також реалізацію їх на полицях магазинів.

Наприклад, молоко купуєш в пластикових пляшках, воно марковане датою виробництва — завтрашнім днем. Або в супермаркеті купуєш м'ясо в п'ятницю, а воно марковане датою виробництва, пакування понеділком наступного тижня. Це порушення?

— Це є прямим порушенням  з боку адміністрації, яка здійснює  маркування, адміністрацією суб'єкта  господарювання, адміністрацією того  виробника, який здійснює реалізацію. І це є кримінальна відповідальність  за нанесення неправильних дат вироблення або термінів зберігання. Якщо йдуть шахрайські дії з боку самих працівників, це вже адміністративна відповідальність з боку суб'єкта господарювання. Тому якщо такі речі люди бачать, будь ласка, або інформуйте адміністрацію, це з обов'язковим записом у книзі відгуків, яка є і повинна бути в кожному відповідальному суб'єкті господарювання, і друге — інформувати територіальні органи Держпродспоживслужби. Тому що у всьому світі діє солідарна відповідальність: споживач, влада і бізнес.

Що, зазвичай, відбувається після перевірки?

— Все залежить від самого  суб'єкта господарювання і виявлених  порушень в даному суб'єкті. Є  речі, які не дозволяють взагалі  працювати даному суб'єкту, і він  припиняє свою діяльність, або  ж сам, або за рішенням суду  по нашому зверненню. І такі випадки є. У Києві фіксували більше 50 таких порушень, і суб'єкти припиняли свою діяльність. На жаль, це було пов'язане з отруєнням людей, пов'язане з ботулізмом, з іншими захворюваннями інфекційними, а також паразитариними. Тому саме просте — це підготовка приписів на даний суб'єкт господарювання, виправлення суб'єкта господарювання, і це працює далі вже в рамках нормативних документів.

Кабмін вивів Держпродспоживслужбу з-під мораторію на перевірки бізнесу. Що конкретно зміниться для Держпродспоживслужби?

— Перш за все, це напрямок  ветеринарної медицини та безпечності  харчових продуктів, які повинні  бути без попередження, і без  попередження бізнесу виходити  на суб'єкт господарювання і  перевіряти факти, які надійшли  від споживача. І це робиться у всьому світі. Тому що безпека харчових продуктів — це безпека життя і здоров'я людини.

Читайте также: Безвиз на волоске? Шесть новых требований ЕС к Украине

Напомним, ранее зампредседателя правления Союза потребителей Украины Олег Цильвик заявил, что Украине некому следить за тем, чтобы обозначенный на этикетке состав продукта соответствовал действительности: лабораторные исследования не проводятся, поскольку в стране на это нет денег.

Самое читаемое
    Темы дня