РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Организованная Михаилом Саакашвили акция в воскресенье вечером закончилась штурмом Октябрьского дворца. В результате следователи полиции Киева открыли уголовные производства по факту покушения на захват государственных зданий, а также по факту угрозы или насилия в отношении работника правоохранительного органа. По данным полиции, в результате столкновений под Октябрьским дворцом в столице пострадали 32 правоохранителя.
Какие последствия для Украины в целом и лично для Саакашвили может иметь неудачный штурм, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политолог Василий Мокан.
(текст публикуется на языке оригинала)
З політичної точки зору чим ці події відрізняються від подій 2013-2014 років?
— Якщо проводити паралелі з 2013-2014 роком, то є одна схожість і одна суттєва відмінність. Схожість полягає в тому, що в 2013 році, коли починався Євромайдан, соціологія також не демонструвала критичних цифр тої кількості українців, які були готові вийти на акції протесту, і незадоволеність владою не впливала і не прогнозувала масових протестів, які потім вилилися в Революцію Гідності. Але чим зараз суттєво відрізняється ситуація, це тим, в чому була причина виходу людей на вулиці. Якщо тоді це була несправедливість і незгода не лише з зовнішньою політикою тодішнього режиму, але і з побиттям студентів, тобто була соціальна потужна складова, яка вивела людей на вулиці, то на сьогоднішній день протестують люди проти політики влади, які або підтримують Саакашвілі, або незадоволені нинішньою ситуацією, нинішніми діями влади, але там немає потужного стимулюючого і мотивуючого фактору, який здатен вивести людей на вулиці. Тому що вимоги людей до влади по імпічменту, по Антикорупційному суду і виборчому законодавству, це не ті вимоги, які здатні масово вивести людей на вулиці. Тому паралелі прямі я би не проводив. Інша справа, що ми бачимо певну таку наростаючу динаміку по кількості учасників протесту на кожному недільному віче. І це показник того, що все-таки не можна списувати з рахунків результати і наслідки таких акцій, які організовує "Рух нових сил".
Чому представники посольств США, Великобританії та Канади цього разу засудили дії протестувальників, хоча в 2013 році вони їх підтримували?
— Зараз засудили, тому що неправильно, якщо проводиться мирний протест, якщо в даній ситуації акція Саакашвілі розглядається виключно як політична, яка не передбачає порушення законодавства, то зрозуміло, що якщо відбувається провокація, сутички з правоохоронцями, особлива, якщо це загрожує безпеці мирних громадян, то іноземні посольства будуть це засуджувати. І правильно вони зробили. До речі, це один з серйозних мінусів вчорашніх подій, тому що саме підтримкою Заходу козиряв завжди Саакашвілі, що начебто Петро Порошенко там вже не підтримують, і Захід — принаймні, на словах і морально — його підтримує в цих діях. То в неділю був чіткий сигнал того, що все-таки не можна виходити за рамки. А відповідальність однозначно Саакашвілі несе, і політичну в тому числі, тому що факт заклику людей до "Жовтневого" був. І щоб там далі не пояснювали, з провокаціями вже нехай розбирається слідство, але те, що людей під "Жовтневий" привів саме Саакашвілі зі сцени на Майдані, це — факт. Стосовно того, чому в 2013 році не засуджували, я би так однозначно не сказав. Там також Захід намагався стимулювати політичний діалог, ми знаємо, що була створена переговорна група, велися перемовини про підписання так званого договору між владою і опозицією, пакт про примирення, але коли вже ситуація зайшла в неконтрольований етап, коли вже справді почалися штурми адмінбудівель, то Захід, мені здається, свідомо на це закривав очі, на словах засуджуючи, а на практиці — підтримуючи цей рух.
В суботу активно розходилася інформація, що нібито Саакашвілі готовий до діалогу з Порошенком, і нібито написав листа з покаянням. Чому в неділю він вдався до ще більш радикальних дій?
— Справді, Саакашвілі сам підтвердив факт написання листа президенту, і мені здається, що так звана мирова на сьогоднішній день була б найбільш розумним варіантом виходу з ситуації. Тому що, насправді, і влада загнала себе по відношенню до Саакашвілі у певний глухий кут, тому що якщо Саакашвілі буде засуджений, по-перше, це може стати своєрідним символом політичного переслідування, як Віктор Янукович колись засудив Юлію Тимошенко, так Саакашвілі може стати таким самим символом політичного переслідування при Порошенко. Для чого це йому перед намірами балотуватися на другий термін і перед президентськими виборами? Другий момент, що це негативно сприйметься Заходом, тому що там знову ж таки є певний елемент сумнівів в тому, що цей процес — деполітизований. Але і подивімося на іншу сторону протесту, Саакашвілі, який організовує рух, який переріс суто в рух проти Порошенка, зараз почав використовувати дещо загальнішу риторику, умовно називаючи вже "боротися проти влади, проти олігархів", і зменшивши кількість вживання слів "Петро Порошенко". Тобто це свідчить про те, що сторони готові домовлятися, і це не є найгірший варіант на сьогоднішній день. З іншої сторони, Саакашвілі очевидно не чекав настільки негативної і різкої реакції з боку своїх прихильників, тому що це люди, які чекають від нього активних дій, які чекають навіть ескалації цих акцій протесту, і ми це вчора чітко побачили. Один заклик розігрітої публіки йти до Жовтневого палацу переріс у досить серйозні сутички. І потенціал для таких от загострених дій є. І це є дуже небезпечно на сьогоднішній день. Мені здається, що у даному випадку ми побачили: лінія продовжується та сама — Саакашвілі буде готовий домовлятися з Порошенком, і я не відкидаю варіант, що факт заклику прихильників йти до "Жовтневого" був використаний в певних інших інтересах, і на місці провокатори все ж таки були.
Якщо це була провокація, то з чийого боку?
— Тут важко сказати однозначно, але мені здається, що в будь-якому випадку дискредитація акцій протесту, вчорашнього віча, маршу за імпічмент — на руку владі, але звинувачувати її в тому, що з її сторони були провокатори, не можна. Там були, до речі, представники і радикальних політичних груп, були націоналістичні партії, тобто тут однозначно сказати складно. Але те, що організатори вчорашнього протесту навряд чи планували прямий штурм, тобто заклик йти до "Жовтневого" був, але штурмувати — не було, навпаки, вони намагалися потім сторони розбороняти. І мені здається, що про намір штурму знали, тому що вже там стояли посилені загони Нацгвардії, і правоохоронці були в курсі про плани протестувальників, і хтось вирішив використати це для провокації і дискредитації акцій протесту.
На минулому пленарному тижні була активізація протесту під стінами парламенту. Цього тижня чого варто очікувати?
— Останній пленарний тиждень буде присвячений голосуванню за кадрові питання, і навряд чи буде виконана обіцянка по законопроекту про імпічмент президента чи обіцянка по Антикорупційному суду, але на цьому пленарному тижні президент може внести в Верховну Раду, як він і обіцяв, законопроект про Антикорупційний суд. Сам факт внесення вже може подаватися організаторами протестів і самим Саакашвілі як певна перемога. Але ми розуміємо, що голосування за цей законопроект, це вже перспектива наступного року. Акції цього тижня навряд чи будуть масовими і активними, я думаю, що будуть чекати наступного недільного віче, тим паче, ми бачимо, що зараз погодні умови абсолютно несприятливі для того, щоб стояти під стінами Верховної Ради.
Смотрите также: Взгляд изнутри. Полиция опубликовала видео штурма Октябрьского дворца
К слову, адвокат, партнер юридической кампании "Юскутум" Денис Овчаров в эфире "ГС" отметил, что такие преступления, как попытка захвата "Октябрьского", расследуются по горячему следу. В противном случае, шансы найти виновных будут все меньше.
