РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
В среду, 22 ноября, президент Петр Порошенко подписал закон о судебной реформе.
Документ был разработан Советом по вопросам судебной реформы с учетом предложений украинских и международных экспертов. Отмечается, что это наиболее комплексное реформирование процессуального законодательства за последние 26 лет.
В то же время глава Окружного административного суда Киева Павел Вовк на своей странице в Facebook написал, что в суде зарегистрирован иск к спикеру Верховной Рады Андрею Парубию с требованием отменить эту судебную реформу.
Что изменит судебная реформа, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политический аналитик Петр Охотин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи є можливість скасувати вже підписаний президентом документ — судову реформу?
— Насправді, найкраще покаже те, що ця судова реформа працює, як вона працює, якраз робота суду по цьому питанню. Тобто тут судова реформа може показати себе цілком. Нагадаю, що багато експертів звертали увагу на те, що з державою фактично не можна буде судитися, тому що цією реформою вводиться такий нібито зразок презумпції невинуватості держави. Власне, зараз побачимо, на яких саме аспектах наголошуватиме суд, коли говоритиме про те, що ці поправки не ведуть до скасування реформи.
Взагалі ця реформа посилює вплив президента? Чи робить судову гілку влади більш незалежною?
— У нас не просто такі якісь інституціональні моменти спрацьовують. Навіть якщо ми в законі напишемо, що в призначенні суддів бере участь декілька людей, все одно зараз бачимо, що зараз основний підпис — це підпис президента. Президент також має той чи інший вплив на інші силові органи, на прокуратуру, і фактично судді повністю залежні від президента. Звісно, в ідеалі президент мав би не користуватися такими повноваженнями і побачимо, як буде насправді.
Тоді стосовно призначення суддів Верховного суду: роль президента лише номінальна — функція підпису для призначення, або можливість заблокувати будь-яку іншу кандидатуру, і через це все ж таки якийсь персональний вплив?
— У даному випадку все залежить від політичної волі президента, але враховуючи сучасні реалії і те, що у нас відбувається між НАЗК і НАБУ, побачимо як працюватиме ДБР, то думаю, що все-таки спокуса заблокувати призначення неугодних кандидатур буде дуже великою. Крім того, це теж знак такий системі судовій, що в принципі президент все контролює, і такі неугодні кандидатури можуть не з'являтися, тому що мало хто хоче йти на потенційний конфлікт з людиною, від якої залежить її призначення.
Читайте также: Знаешь — значит вооружен. Все подводные камни судебной реформы
На сьогодні судова система готова йти на конфлікт? Чи телефонне право працює?
— Я не бачу якихось таких моментів, які б могли сказати, що телефонне право перестало працювати. Мало того, і в інших органах влади, той самий скандал з НАБУ, постійно говорять, що телефонне право є, що існують якісь куратори і, швидше за все, ця система поки що не зміниться.
У нас дуже часто політики говорили, що для доведення всіх гучних антикорупційних справ, єдине, чого не вистачає — це судова реформа. Невже варто чекати доведення гучних скандальних справ до кінця?
— Якщо говорити про розвал гучних справ, то тут питання не лише суду, але і тих органів, які готують докази, які проводять слідство. І враховуючи, як комплексно все відбувається, думаю, що гучні справи будуть доведені до кінця лише тоді, коли це буде вигідно чинній владі. Знову ж таки, ми бачимо гучні справи по Майдану, з цікавістю я дивився на те, як Роман Насіров вітав людей з Революцією гідності, — його справа вже теж розвалена. Тому тут, швидше, питання в тому, що така система домовленостей дозволяє балансувати сучасному істеблішменту українському. І поки немає інших сил, які грають за іншими правилами, то, чесно кажучи, поки що не бачу, як просто законами і поправками змінити. При цьому в судовій реформі ми забуваємо про введення судового збору, коли людина фактично має залишити певну суму грошей для того, щоб подати справу, у випадку, якщо він програє. І це вже є своєрідним майновим цензом для людей, у яких цих грошей нема. Вкупі з забороною людям самим захищатися в судах, що було проведено трохи раніше, і потребою або брати державного адвоката, який мало вмотивований, або приватного, який дорогий, ми бачимо, що встановлення певного такого майнового цензу.
Ранее эксперт ОО "Слово и дело" Александр Москалюк заявил, что законодательство, которое принимали в рамках судебной реформы, настолько запутанное, что приведет коллапсу правовой системы.
