наверх
28.03.202420:08
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Как Польша будет использовать "черный список" украинцев?

Дружба Украины и Польши разбилась об закон о Бандере (555)

(обновлено: )49714
Спикер МИД Марьяна Беца пояснила, что вызов посола для выражения беспокойства действиями Польши - это обычная практика, а политолог Александр Палий считает, что нужно дать полякам время, поскольку внутри самой страны нет единства в вопросе Украины.

РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы

Черный список украинцев в Польше все-таки действует. Это в эфире польского канала TVN 24 подтвердил глава пресс-службы польского МИДа Артур Ломпарт.

В частности, он подтвердил запрет на въезд в страну секретарю Государственной межведомственной комиссии по делам увековечения памяти участников АТО, памяти жертв войны и политических репрессий Святославу Шеремету. По словам представителя польского МИД, это решение связано с запретом на проведение поисков и эксгумации польских жертв войны и конфликтов на территории Украины.

К слову, 18 ноября польские пограничники не пропустили Святослава Шеремета в страну, ему сообщили, что въезд в Польшу и Шенгенскую зону ему запрещен на год.

В связи с этим инцидентом МИД Украины вызвал для объяснений посла Польши в Украине Яна Пекло. В МИД заявили, что Польша действует вопреки договоренностям, достигнутым накануне на заседании с участием президентов.

Чем завершился этот разговор с польским послом, в эфире радиостанции Голос столицы сообщила спикер МИДа Украины Марьяна Беца.

(текст публикуется на языке оригинала)

Розкажіть, про що йшлося вчора під час візиту в МЗС посла Польщі в Україні Яна Пєкло?

— Дійсно, вчора ми терміново викликали посла Польщі в Україні Яна Пєкло до МЗС України у зв'язку з недопуском Святослава Шеремета до України, секретаря міжвідомчої комісії, який їхав в принципі виконувати свої офіційні функції з офіційною метою. Звичайно, на фоні того, що в п'ятницю відбувся консультаційний комітет на рівні президентів України та Польщі в Кракові, де були досягнуті досить конструктивні домовленості, і все відбувалося в руслі взаємоповаги і дружби, було досить прикро отримати звістку про те, що посадова особа отримала заборону на в'їзд до Польщі. У зв'язку з цим був викликаний посол, це звичайна в принципі дипломатична практика. Ми довели наше занепокоєння до польської сторони, і будемо сподіватися, що все ж таки будуть виконані домовленості, які були досягнені в Кракові 17 листопада 2017 року, і буде вирішено конструктивно це питання.

Яка позиція МЗС зараз з приводу того, що Польща запустила в дію свій чорний список для українців?

— Скажу відверто, що будь-яка країна теоретично має дійсно право мати якийсь список заборон осіб на в'їзд, але це, як правило, стосується осіб, які становлять загрозу терористичну або національній безпеці. В даному випадку мова про це не йде. І, якщо є якісь питання по тим чи іншим людям, ми завжди готові говорити. Але в даному випадку це секретар міжвідомчої комісії, має офіційні функції, виконує офіційну місію, і звичайно, нам дуже прикро, що стався такий інцидент. Будемо сподіватися, що все ж таки ця заборона буде знята і досягнуті напередодні двосторонні домовленості в Кракові дозволять невідкладно вирішити цю прикру ситуацію.

Чи буде МЗС вживати відповідних заходів до польських громадянам?

— Ми налаштовані на конструктивне вирішення питань. Звичайно, в міжнародній практиці існує принцип взаємності, але ми налаштовані на конструктивне вирішення і будемо сподіватися, що питання зняття заборони зі Святослава Шеремета буде вирішено оперативно.

Чому Польща порушує домовленості, в ефірі "ГС" прокоментував також політолог Олександр Палій.

Наскільки адекватно відреагувало українське МЗС і українська влада на недопуск у Польщу та Шенгенську зону українського громадянина, і фактичний старт дії чорного списку Польщі до українців?

— Достатньо адекватно. Реакція слушна, реакція адекватна рівню тих загроз і необхідності тримати і контакт з Польщею, і підтримувати нормальні дружні відносини, і одночасно захистити наші інтереси.

Шанс залишитися в нормальних сусідських відносинах залишає українське МЗС для Польщі?

— Звичайно. І більше того, ми бачимо, що і позиція всередині самої Польщі з цього питання зовсім не єдина і не цілісна. Ми бачимо, що з одного боку президент говорить одне, а з іншого боку там зараз є така серйозна влада в країні, консолідація чи, скажемо, монополізація влади в руках партії «Право і справедливість» і відповідно — її лідера. І так виходить, що навіть після домовленостей президента раптом виникають такі питання, які в принципі вирішуються на рівні уряду, але ми рідко бачили на польському прикладі, що може бути невідповідність між позицією президента і позицією Міністерства закордонних справ. Але це трапилось зараз, тобто ми розуміємо, що в Польщі не все президент вирішує.

Є повідомлення, що дуже активізується зараз на території країни націоналістичні рухи, зокрема, навіть ультраправі партії беруть гору в народній думці, так би мовити, думці громадян. Це дійсно так?

— У Польщі воно, можливо, видніше, але ми цього не бачимо в електоральному сенсі. Ми бачимо великі демонстрації, щоправда, ультраправих. Це викликано, підйом таких, навіть я б не сказав, що то праві, це такі правопопулісти, по багатьох країнах Європи, таких рухів… і Польща напевно ніякий не виняток, хоча в Польщі він може бути потенційно сильнішим, тому що там просто національне питання завжди загострене для поляків, вони дуже така національна нація Європи. Але в той же час в сенсі електоральному ми не бачили якогось підйому, можливо, це трапиться на наступних виборах, які в Польщі через рік з хвостиком.

Як відобразиться ця ситуація на подальших відносинах між країнами?

— Тут ми маємо дати можливість полякам зробити якісь правильні висновки. Не провокувати їх, не вестися на провокації, а просто дати їм можливість пройти свій шлях, тобто, я думаю, що Польща зацікавлена в сильній Україні, а не в Україні ворожій. Якщо, можливо, поляки відчувають, що вони зараз можуть повторювати помилки минулого, трагедії минулого, напевно, це дуже якось самовпевнено і зарозуміло, тому нам треба почекати, дати час і говорити дуже спокійно і тверезо з польською інтелектуальною елітою — це зараз, можливо, навіть найважливіше, тому що все-таки в Польщі є велика інтелігенція, велика, чисельна і достатньо впливова, вона зараз провладна і антивладна, і нам треба говорити і з тією частиною, і з іншою частиною, тобто з громадською думкою Польщі, закликаючи до їхніх, скажем, до історії, до уроків історії також, але також і до цінностей спільних християнських польського народу.

Які конкретні кроки слід вжити для того, щоб залагодити ситуацію? Чи знову-таки перший крок має бути з боку Польщі?

— Ні, кроки ж уже були, було ж засідання спільної комісії, і в принципі, як ми побачили, успішне засідання, я не маю на увазі списки, які виникли несподівано абсолютно, а маю на увазі на тому, що було погоджено питання в принципі продовження розкопок і так далі, і так далі, тобто ми бачимо практичні кроки українсько-польські в цьому сенсі правильні і слушні.

Теоретично так, а практично — Святослава Шеремета не пустили до Польщі.

— Так, бачите з одного боку домовляються на рівні президентів, а потім виникають проблеми на рівні уряду і Міністерства закордонних справ. Буває, у нас теж таке бувало раніше.

Читайте также: Riga.Rosvesty: в Украине уже репрессии из-за русского языка

К слову, эксперт-международник Евгений Ярошенко считает, что конфликт с Польшей — это следствие отсутствия внешнеполитический стратегии Украины. 

Самое читаемое
    Темы дня