РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Госбюджет-2018 народные депутаты рассмотрят через две недели. В парламенте планировали рассмотреть проект бюджета на следующий год еще 19 октября, то есть вчера. Однако, из-за протестов возле Верховной Рады вопрос рассмотрения проекта госбюджета отложили "на потом", а точнее на следующую пленарную неделю.
Шансы принятия госбюджета прокомментировала эксперт по вопросам бюджетной политики, заслуженный экономист Украины Людмила Супрун в эфире радиостанции Голос Столицы.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи відповідає проект держбюджету на наступний рік українським реаліям?
Бюджет на 2018 рік за обсягами видатків і доходів збільшений на 15% в порівнянні з 2017 роком. Але, наприклад, фінансування соціальних видатків в бюджеті-2018 в порівнянні з цим роком збільшені в набагато меншому обсязі. Наприклад, витрати, які пов’язані з освітою, із соціальним захистом, компенсації Пенсійному фонду були 150 мільярдів в цьому році. На наступний рік, витрати будуть складати 141 мільярд і ця дірка в бюджеті так ще і не закрита. Тобто руйнація системи пенсійного забезпечення, яка була здійснена за часів, коли в уряді працювала міністром фінансів Яресько залишила величезну проблему і на 2017, і на 2018, я так думаю, що і протягом наступних двох-трьох років буде продовжуватись.
Тому аналізувати бюджет 2018 року дуже просто. Він практично точна копія бюджету цього року. Наприклад, що стосуються компенсації вартості частини сільськогосподарської техніки для аграріїв, відмінностей дуже мало. Я б не назвала його бюджетом розвитку, тому що найголовніша стаття видатків, яка стосується субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг для населення, вона залишається величезною і це означає, що уряд субсидує високі ціни на енергоносії замість того, щоб займатись енергозбереженням, новими технологіями. Ви знаєте, коли щоденно читаєш в пресі, в інтернеті про те, що люди створюють нові міста, намагаються створити нові села, не буде тих будинків, які є енерговитратними, а витрачають гроші, наприклад, в Польщі на один мільйон будинків приватних для свого населення, які є пасивними і не енергозатратними і уряди йдуть на такі заходи, надаючи житло людям практично безкоштовно, але за однієї умови, щоб повністю ліквідувати цю енергетичну залежність. У нас я не можу назвати фінансування інновацій в мільйон 500 тисяч доларів, які виділяє уряд на українську науку для молодих вчених, я не називаю це інновацією. Це просто формальність, в масштабах країни це просто 0,1%. Замість того, щоб виділяти як Польща, яка більше сто мільярдів євро направляє на інновації, на компенсацію новацій, на наукові розробки, Україна продовжує фінансувати величезні витрати на енергоносії і говорить про те, що буде їх збільшувати.
Якщо говорити про субсидіантів, то чи є в парламенті є підтримка витратної статті?
Насправді, я думаю, що в парламенті вже ніхто ні над чим не замислюється, зважаючи на те, як вчора була проголосована медична реформа. І, на жаль, 240 голосів, які отримав цей законопроект, перетворившись на закон, просто підтвердили, що немає мислячих людей, немає відповідальних. Чому вони голосують? Чим їх купляють? Чому вони натискають кнопки за себе і за тих, хто відсутні в залі? Це треба просто їх запитати. Я б кожного депутата, хто натискав кнопку, запитала: ви читали те, за що ви голосуєте?
Найбільше грошей отримають силові структури — Міноборони, МВС, СБУ, Держприкордонслужба, тощо. Невже саме силовики зараз найбільше потребують надходжень з бюджету?
Що стосується армії, то вона однозначно потребує достатньо високих витрат і це стосується, в першу чергу, заробітної плати. Можу сказати, що збільшення витрат по деяким статтям із бюджету не пов’язано з утриманням і виплатами громадянам, а пов’язані з різними програмами. Що стосується такого силового блоку як Міноборони, однозначно затрати треба тримати на рівні не менше, ніж 5%. І навіть 165 мільярдів, які виділяються, вони ще не задовольняють в повному обсязі всі необхідні витрати, які треба здійснити в армії.
В бюджеті закладені гроші на функціонування Державного бюро розслідувань, яке досі не створили. Навіщо тоді передбачати гроші на це?
За Бюджетним кодексом можуть фінансуватись і передбачатись тільки ті програми, стосовно яких є діючий закон, які створені. Фінансування таких видатків не може здійснюватись з державного бюджету.
Як може змінитись проект бюджету після депутатських правок?
Я думаю, що депутати, швидше за все, будуть вимагати для себе преференцій, мажоритарники будуть вимагати коштів на мажоритарні округи. Все інше в парламенті мало кого цікавить. Принаймні, складається таке враження, особливо після голосування так званої медичної реформи. Тому не можу сказати, що медична реформа нам потрібна. Тільки антикризові заходи в медицині, а не просто перекроювання грошей в бюджеті і концентрація їх на ще більш високому рівні. Антикризові заході пов’язані з тим, що медицина повинна стати доступною для людей, в першу чергу. Модель, яка пропонується зараз, вона є проблемною для України з усіх точок зору і вона не є для України позитивно альтернативною, вона є просто негативною альтернативою для України.
Що стосується інших видатків, я би звернула увагу на культуру, тому що в Україні проблема війни частково пов’язана з тим, що менше приділяли увагу культурі і вихованню. І якщо говорити про цей аспект, то видатки не збільшуються, збільшуються тільки умовні видатки на програми культури, тобто створення окремих музеїв нових, фінансування кінематографії і, в принципі, все. А те, що стосується наших бібліотек, стосується заходів культури, клубів, особливо в сільській місцевості, все це залишається на тому ж мізерному рівні фінансування, який був і раніше, на жаль.
В бюджеті закладений курс нацвалюти на рівні 30 гривень за долар. Що скажете про такий прогноз?
Можу сказати, що підняття курсу долара пов’язано з тим, що уряду треба набрати більше доходів. Вони формуються в певній мірі за рахунок того, що при підвищенні курсу долара будуть більші надходження, які дає митниця по імпортованим в Україну товарам. І це інструмент штучний і, на мій погляд, може, це буде єдиний рік, коли курс дійсно до 30 і будуть тримати. Всі інші прогнози, які були в попередній період часу, ніколи не справджувались. Коли уряд говорив, що буде 12, курс долара був 20, коли уряд говорив, що буде 20, курс долара був 25, тобто він завжди підвищувався, незалежно від прогнозів.
Тобто на ці цифри можна не дивитись?
Можна сказати, якщо буде продовжуватись політика підвищення тарифів, курс долара буде більше, ніж 30. Тому що йде інфляційний процес і те, що ми бачимо зараз — зростання дефіциту нашого економічного балансу. Що це означає? Україна більше витрачає доларів, ніж їх заробляє, тобто надходження валюти менше, ніж витрати. І таке від’ємне сальдо нашого балансу говорить про те, що курс долара може зрости більше, ніж 30 гривень. Якщо порахувати за допомогою математичних методів, то він може бути на рівні 32-34 гривні за долар на наступний рік.
Коли, на вашу думку, депутати таки розглянуть проект бюджету на наступний рік?
Враховуючи, що мало хто його читає зараз і в них є якісь інші мотиви прийняття рішень, голосувань, я так думаю, що вони можуть проголосувати його достатньо швидко. Мова йде про дати, які встановлені законодавством – це орієнтовно 1 грудня, може, не 1 грудня, до 10 грудня, швидше за все, він буде ухвалений.
Ранее исполнительный директор международного Фонда Блейзера Олег Устенко в эфире радиостанции Голос Столицы заявлял, что для наполнения бюджета Кабмин сыграет на росте инфляции.
В свою очередь эксперт инициативы Реанимационный Пакет Реформ Илья Несходовский считает, что если бюджет на следующий год будет "дутым" Украина не получит следующий транш от МВФ.
