РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Министр образования и науки Лилия Гриневич сообщила, что Украине и Венгрии удалось договориться по поводу языковых вопросов, связанных с законом об образовании.
Она уточнила, что в течение переходного периода, действующая модель в венгерских школах меняться не будет. В дальнейшем количество уроков на украинском будет увеличиваться. Но как именно – это еще будут согласовывать с венгерской общиной.
Исчерпан ли политический конфликт вокруг этой ситуации, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал политический эксперт Агентства моделирования ситуаций Валерий Гончарук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Політична криза, спровокована мовним законом, вже врегульована?
— Я не думаю, що ці домовленості вирішать питання політичної кризи, яка була у взаємостосунках між Угорщиною і Україною. Тому що ми розуміємо, що мовний закон був лише приводом, тому я не виключаю, що можуть виникати інші конфлікти. Тим більше, що ті демонстрації, які були безпосередньо в самому Будапешті зі сторони угорських політичних сил про повернення Закарпаття, ми розуміємо, що вони не беруться на рівному місці, і такі настрої одразу не зникають. Тому я не виключаю, що провокації можуть бути в майбутньому. Безумовно, після того як Угорщина поставила питання про блокування будь-яких ініціатив зближення України і ЄС і фактично отримала негативну відповідь зі сторони самого ЄС, вони зрозуміли, що перспектив рухатися в цьому напрямі немає, але провокації на рівні різних політичних сил будуть тривати. Що стосується самого освітнього закону, справа в тому, що з формально-правової точки зору нічого не змінилося на даний момент після прийняття цього закону, тому що він вступає в силу лише з 1 вересня 2020 року. Тобто є кілька років, вважається для підготовки відповідних програм навчання, підготовки кадрів, і т.д. Тому реальні зміни почнуться лише зараз.
Безумовно, що за цей період можуть вноситися зміни в сам закон про освіту, і те, що зазначила Гриневич, то вони будуть вносити зміни в закон про загальну середню освіту, можуть змінитися відповідні плани з урахуванням позиції угорської сторони, відповідно підготування підручників, методик різноманітних, і так далі. Ми так само пам'ятаємо, що має ще бути рішення Венеціанської комісії. І очевидно, що після того, як буде схвалено це рішення, так будуть так само певні рекомендації. Після цього це все перейде на ВРУ, на парламент.
Будемо дивитися, які там будуть надані пропозиції, як вони його оцінять, і знову ж таки, більше залежить від того, наскільки це питання буде актуальним для парламенту, чи назбирається 226 голосів. Знову ж таки, ми можемо спостерігати, які зараз події відбуваються навколо ВРУ, ми розуміємо, що можуть виникнути інші нагальні питання і питання більшості залишається більш ніж актуальним, бо з формальної точки зору більшості нема, і під кожне питання дуже складно збираються голоси.
Якщо Україна не буде вносити зміни, у разі якщо їх запропонує Венеціанська комісія, як це може відбитися на відносинах з Угорщиною, Польщею, іншими країнами-сусідами, та й з ПАРЄ?
— Там справа в тому, що сама загальна ця стаття йде по мовному питанню і вона фактично вимагає певного тлумачення і розтлумачення. Тому врахувати позиції тої ж угорської сторони можна навіть не вносячи змін до законодавства, а саме шляхом програм підготовки, підручників, викладання додаткових дисциплін і т.д. Неможливо позицію Угорщини і Польщі, з тієї простої ознаки, що польська — все-таки це слов'янська мова, вона ближче до української і там легше стоїть питання по викладанню. Тому що угорська, фінно-угорська ця мовна сім'я, це дуже складна мова, їх там навіть не можна порівняти з румунською. Угорських шкіл — 71, польських — лише п'ять. І Польща вже заявляла, що вона не підтримує таку занадто категоричну позицію Угорщини. Я думаю, рішення, які будуть прийматися Венеціанською комісією, вони будуть ухвалені ВРУ, є така вірогідність, але ще раз кажу, що якщо ми кажемо, що закон вступає в дію фактично лише з 2020 року, то на 2020 рік у нас вже на той час відбудуться президентські вибори, там вже буде йти парламентська кампанія, я не виключаю, що там можуть прийматися вже абсолютно інші закони у контексті іншої політичної реальності.
Зараз, після того як начебто вдалося домовитися з Будапештом, чи варто очікувати, що жорстка позиція Угорщини на міжнародній арені все ж таки залишатиметься і Угорщина намагатиметься вставити палки в колеса Україні?
— Позиція Угорщини не знайшла підтримки в ЄС, вони зрозуміли, що навіть якщо вони будуть наполягати на таких жорстких заходах по відношенню до України, то вони не будуть підтримані ЄС. Тому я не виключаю, що Угорщина зменшить цю напругу саме на рівні уряду. Але що стосується на рівні тієї ПАРЄ, інших міжнародних організацій, які стосуються теж депутатського корпусу, то там різні політичні партії, такого крайньо-правого спрямування. То, безумовно, вони не змінять своїх позицій і будуть досить категорично виступати проти України. А що стосується уряду, швидше за все, це буде більш м'яка позиція.
Напомним, закон об образовании — наше внутреннее дело, хотя в глазах Европы Украина не обладает достаточной субъектностью, считает политтехнолог Сергей Гайдай.
В свою очередь, эксперт Александр Хара считает, что недопонимание между странами из-за украинской образовательной реформы не повлияет на положение Украины, поскольку оно и так плачевно.
