РИА новости Укриана — радиостанция Голос столицы
Премьер-министр Испании Мариано Рахой призвал каталонскую региональную администрацию официально объяснить, провозгласила она независимость или нет. Накануне депутаты каталонского парламента приняли декларацию о независимости республики.
Однако позже глава Каталонии Карлес Пучдемон заявил, что речь идет о "символическом провозглашении независимости", а документ является декларацией о намерениях.
Каталонскую коллизию прокомментировал в эфире радиостанции Голос столицы эксперт-международник, кандидат политических наук Владимир Кушниренко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що дає декларація про незалежність, яка була підписана?
— Мені зараз дуже подобається таке визначення. Те, що сталось, це незалежність Шредінгера. Якщо ви знаєте та пам'ятаєте про кота Шредінгера це один з таких парадоксів квантової механіки, коли щось існує, поки закрите щось, невідомо, чи вмер кіт, чи він живий, але він має бути живий і неживий одночасно. Так тут парадокс Шредінгера проявляється якраз. Тобто сам виступ Пучдемона створив цікаву ситуацію, коли так і не зрозуміло, що сталось. Причому ніхто не розуміє, ні ті, які активно підтримували незалежність, ні ті, які виступали проти, ні Мадрид. Мені здається, сам Пучдемон також не розуміє, в якій ситуації зараз це все знаходиться. Він, коли виступав, сказав загальні фрази. Сказав про те, як поводився Мадрид через свавілля та насилля поліцейських. Але ж, зрештою, найголовніше стало зрозуміло. Він це все пояснив тим, що будуть певні консультації з Мадридом і Брюсселем і тільки через декілька тижнів щось вийде. Тому ця декларація має абсолютно, як сказати, це написано те, що вже говорилось. Я, чесно кажучи, прихильник визначення цього.
Чи можна дивитись на цю ситуацію таким чином, що Пучдемон просто вирішив зберегти гарну міну при не дуже поганій грі?
— Ніхто не знає, що далі буде. Мені здається, майбутнє — це предмет перемовин і певних узгоджень чи розірвань чи, навпаки, компромісів, які будуть протягом цих двох тижнів чи, може, більше. Насправді проголосили вони та питання абсолютно незрозуміле. З одного боку, є чіткий сигнал від Іспанії і від Брюсселю, що це незаконно, з іншого боку, є абсолютна впевненість групи. Це група складає менше 40% серед виборців Каталонії, люди, які мають право вибору Каталонії, які підтримують незалежність. Ми тут стикаємось з серйозною проблемою, яка проявляється не тільки в Каталонії, але в інших частинах світу також, яким чином можна визначити репрезентативність та важливість для рішення референдуму, коли 43% голосують, а як же, ви знаєте, там пройшло нещодавно в Барселоні так звана звана хода чи мітинг мовчазної більшості.
Там біля мільйона людей зібралось. Там прибічники того, щоб Каталонія залишилась в складі Іспанії. Тобто ми тут стикаємось з великою проблемою. Тут навіть з боку загальної справедливості є питання про репрезентативність. Звичайно, можна говорити про те, що ця пасивна, мовчазна більшість, якій все одно, що буде, а, з іншого боку, ці люди могли орієнтуватися на рішення Мадриду з приводу незаконності проведення цього референдуму та навпаки вони законослухняні громадяни, які прислухаються до центрального уряду. Ми не знаємо, через які причини цього не сталось. Не знаємо, якщо 100%, не знає ніхто. Тому мені здається, що ця невизначеність та певний парадокс, який зараз виник в Каталонії на цей момент, він потребує серйозних консультацій та тривалих переговорів. Тобто створення якоїсь моделі, яка б задовольнила всіх.
Консультацій кого з ким?
— Автономного утворення Каталонії з Мадридом та Брюсселем. Тому що Іспанія входить до ЄС. Каталонія входить до Іспанії. Потім є ще регіональний вимір — це представники різних комюніті. Той самий мер Барселони, до речі, закликає до перемовин, все ж таки досягнення певного компромісу та визначеності того, що відбувається зараз. Тобто насправді є декілька рівнів, які потребують залучення максимальної кількості не тільки представників влади в Каталонії та Мадриді, а також представників громадськості, тобто певних рухів, певних на рівні місцевого самоврядування. Це все потребує серйозного рішення.
Мені здається, що якщо зараз до цього поставляться дуже серйозно, буде проведений всебічний процес, він дає можливість створити прецедент для рішення подібних речей на майбутнє та ми будемо говорити не про крах Європи з приводу цих подій в Каталонії, а навпаки, що Європа відреагувала на цей виклик дуже ефективно й оптимально та створила такий прецедент, який в подальшому дає можливість розв'язати дуже складні територіальні суперечки, які можуть призводити до серйозних структурних змін. Тут ситуація, я б сказав, не погана та не добра. Це залежить від зрілості та реального розуміння важливості цих подій. І якщо відбудеться це так, як воно має відбутись, на мій погляд, то це буде лише плюс в розвитку ЄС в цілому та Іспанії зокрема.
Чому гнучкість заяв Пучдемона може з'явитись зараз?
— По-перше, він може кричати дуже багато. У нього дуже складна позиція зараз. Після довиборів 2016 року, ми знаємо прекрасно, що сталось в Іспанії. В Іспанії правляча народна партія не могла створити політичний уряд. Вони змушені були створити технічний уряд, що вказує на дуже нестійку позицію правлячої партії в управлінні. Вони втратили, пам'ятаємо, в 2015 році багато місць в порівнянні з 2011 роком. Потім в довиборах сталось так, що вони змушені тепер вирішувати цю проблему. Потім загальна криза в ЄС. Ми знаємо прекрасно. Дуже багато різних факторів, які насправді ставлять під сумнів відстоювання своєї позиції. Тому що навіть при всіх конституційних основах і в правовій позиції, яка базується на праві, на законі все ж таки все одно ми бачимо політичну кризу, яка виникла внаслідок певних складних процесів, в яких народна партія йде в центрі. Через це, не дивлячись на ці нюанси, треба йти відстоювати свою позицію в перемовинах. В даному випадку перемовини — це дуже важлива демократична процедура, яка дає можливість збалансувати позицію певних сторін, досягнути певного компромісу. Мені здається, що так просто це не буде. Тому що не він один бере участь в рішенні цієї проблеми. Є ще Брюссель. Є ще рішення опозиційні партії. Є ще король, зрештою, дуже важливий фактор в даній ситуації. Будь ласка, якщо він вважає, що він правий, він повинен це відстоювати, але ж де? В перемовинах, в створенні певного процесу, який не на пустому, порожньому місці виник.
Читайте также: Каталония повисла на волоске — эксперт
Ми знали про неї дуже давно. Вона розгорталась і такими рішеннями це не вирішується. Зверніть, будь ласка, увагу, на ту ж саму Великобританію, яка потрапила в таку ситуацію. Вони пішли достатньо ефективним шляхом. Коли зараз починаються знову перемовини, починає центральний уряд проводити правильну політику, вона популяризує свої ідеї. Вона популяризує свої позиції. Вона намагається довести свою правоту чи свою позицію до населення, показати про те, що її бачення, центрального уряду з приводу процесів в Шотландії більш відбивають інтереси в цілому Великобританії, і Шотландії зокрема.
Тобто центральна влада повинна діяти, виходячи також з позиції регіональних особливостей?
— Звичайно, для того існує в країні центральна влада, щоб вона враховувала нюанси та вибудовувала таку політика, яка б максимально задовольняла всі прошарки населення.
Напомним, политолог Владимир Воля ранее заявлял, что старания каталонцев завоевать независимость от Испании тщетны, поскольку де-юре избирательный процесс признан незаконным.
