РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
На следующей неделе Администрация президента Украины может подать в Верховную Раду проект закона "Об основах государственной политики Украины по восстановлению суверенитета и территориальной целостности Украины на временно оккупированных территориях Донецкой и Луганской областей".
После консультаций с иностранными партнерами, в том числе, со странами-участницами "Нормандского формата" и США, в документ внесли изменения.
В Администрации президента ожидают, что принятие документа парламентом усилит позиции Украины в Международном суде ООН, а также поможет в согласовании нужного Киеву формата миротворческой операции.
Президент Петр Порошенко будет просить Верховную Раду принять этот законопроект максимум до 18 октября. Именно тогда завершается срок действия другого закона — об особом порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей.
Перспективы нашумевшего законопроекта о реинтеграции Донбасса прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт общественной организации "Слово и дело", кандидат юридических наук Александр Москалюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
На вашу думку, який документ вноситиметься до парламенту — той, який розроблявся на Банковій групою експертів та нардепів, чи той, який писався РНБО. Можливо буде об'єднаний варіант?
— Зараз щось так складно говорити, це таке гадання на кавовій гущі, але якщо все ж таки гадати, я думаю, що це буде об'єднаний документ. Тут у нас же практика діяльності ВР свідчить, що можуть бути варіанти — подається один, приймається інший, а підписується третій законопроект. Тому не було б цих спекуляцій, якби ми бачили безпосередньо повноцінний текст, а не тезові моменти, з яких важко робити насправді якісь серйозні висновки.
Наскільки важливо те, що документ пройшов узгодження з міжнародними партнерами?
— Безумовно, що це має значення, але я б тут хотів би одразу відзначити: в інформаційних повідомленнях вказується, що це дасть змогу Україні фактично посилити свої позиції, що стосується судового розгляду цього питання україно-російських відносин, пов'язаних з РФ в міжнародних інстанціях. Насправді треба говорити про два важливих моменти. Момент перший. РФ ще в 2015 році внесла зміни до законодавства і фактично визначила, що вона може не виконувати рішення міжнародних інстанцій, і це ми повинні прекрасно розуміти і враховувати.
Момент другий. Є численні приклади, коли, наприклад, є рішення Європейського суду з прав людини, а натомість держава не виконує. Наприклад, Туреччина в 2014 році не виконала рішення Європейського суду, пов'язаного з компенсацією стосовно Кіпру. Це були десятки мільйонів доларів і, зважаючи на те, що відбулось в 2015 році в РФ і теж постало питання про те, що можна не виконувати рішення Європейського суду з прав людини. Ми повинні розуміти, що які б Україна не застосовувала формулювання, це з точки зору можливості зобов'язання Росії нічого не дає, тобто це не є відносини приватного характеру, коли, наприклад, можна здійснити арешт активів компаній. Тут такого механізму немає, в цьому, власне, основна проблема.
На Банковій вважають, що голосування за закон стане "перевіркою на політичну зрілість і відповідальність українських політиків". Чи згодні з таким рішенням?
— Це свого роду такий шантаж, оскільки для того, щоби так говорити, як в Адміністрації президента, для цього треба показати хоч якісь цілісні вже документи і треба чути аргументи, які можуть висувати ті люди, які вважають, що такий документ не повинен прийматись в стінах ВР. Тобто це така традиційна, в принципі, політика, коли ще немає документу, але всі, хто проти, вже апріорі є не патріотом України. Мені здається, що це не зовсім правильно, тому що все ж таки в залежності від тексту, від аргументів є підстави для того, щоб говорити, чи це зрілість українських політиків, чи це незрілість українських політиків. За великим рахунком, те, що здивувало — є таке прагнення показати начебто можливість визнати Росію агресором, воно може бути прямо тільки лише в цьому нормативному акті імплементовано. Нічого подібного. Можна було вже сто разів прийняти інші акти, не пов'язані з Мінськими угодами, і визнавати там РФ в різних формулюваннях. Цього не було зроблено, а зараз є таке прагнення показати, що, власне, від цього документу все і буде залежати, хоча насправді минуло три роки, коли є новий парламент, є новий президент і можна було давно формулювання знаходити оптимальні поза постійною аргументацією Мінськими угодами.
Читайте также: Закон о реинтеграции Донбасса… последние штрихи
Чи намагатимуться деякі фракції щось за голосування виторгувати для себе? Наскільки ухвала цього законопроекту важлива для президента?
— Те, що торги будуть, питань немає, тому що восени завжди відбувається активізація, це завжди бюджетний процес, тут ще питання низки реформ, які намагаються запровадити. Крім всього іншого, є питання — це те, що мало б бути здійснено низку кадрових призначень і коли така велика кількість питань, відносно яких можна вести торги, то цілком природно, що таки торги будуть вестись, а для Адміністрації президента, ви знаєте, тут в будь-якому випадку важливо все ж таки показувати, що можна приймати рішення через парламент, які президент вважає необхідними приймати. Тому що коли відбувається дискредитація парламенту як інституції, то насправді це ж кидає тінь і на самого президента, тому що в проголошеній більшості є президентська сила. Виходить, що навіть президент, його ініціативи не можуть фактично прийматись більшістю, де провідну роль може відігравати саме його політична сила. Тому, звичайно, пропрезидентська сила буде намагатись якимось чином впливати на цей процес, продавлювати і, я думаю, що не лише продавлювати, тому що є механізм продавлення різні, але, в тому числі, будуть і спроби домовлятись. Насамперед є питання бюджету, і воно завжди виступає предметом торгів.
Чи є шанси до 18 жовтня все зробити?
— В принципі, є шанси, але тут питання полягає в тому, що на сьогоднішній день ВР в такому перебуває розібраному стані, коли дуже складно інколи навіть просто фізично зібрати необхідну кількість голосів в парламенті. І такий, даруйте мені за непарламентський вислів, "шалтай-болтай" зменшує ці шанси. Але я прекрасно розумію і інші обставини. Можна, звичайно, спробувати приймати цей закон, але навіть питання не в тому, що насправді сьогодні найбільш зручний час, тому що так чи інакше восени однаково відбувається активізація всіх процесів, і якщо не буде прийнято зараз цей закон, то потім його буде значно складніше прийняти і тому відбувається намагання все ж таки зробити все можливе, аби він був прийнятий.
А якщо його не вдасться ухвалити за тиждень, як просить президент, адже 18 жовтня завершується термін дії іншого закону — про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей — що тоді?
— Все, він перестає діяти, а оскільки нічого іншого не передбачено, то, власне, він і так був мертвий, тобто тут свого роду виникає певний такий вакуум, якщо хочете. Або можна говорити, що формально тоді діють всі ті норми, які діють на території України, повноцінно вони діють, а ми всі прекрасно розуміємо, що це формально. А фактично неможливо, наприклад, здійснювати призначення голів місцевих державних адміністрацій в тих районах, які зараз непідконтрольні, але формально Україна повинна призначати, повинен президент призначати цих голів місцевих державних адміністрацій, але ми розуміємо, що це профанація буде.
Читайте также: Операция реинтеграция. Текст таинственного закона о Донбассе
К слову, политолог-международник Антон Кучухидзе отметил, что Украина только критикует российскую инициативу по введению миротворцев на Донбасс, но свой план в публичном доступе так и не предоставила. А директор Института политического анализа Сергей Толстов считает, что нынешнее предложение Украины о введении миротворцев ООН на Донбасс Совбез ООН не поддержит.
