РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Генпрокуратура совместно с Нацполицией провели обыски в Минсоцполитики. Заместителя министра и других должностных лиц ведомства подозревают в участии в схемах с нелегальным ввозом товаров под видом гуманитарной помощи.
Второе дело, по которому провели обыски — кража денег из бюджета в особо крупных размерах. Украденные средства выделялись на оздоровление школьников и социально незащищенных категорий населения.
Очередной обыск правоохранительными органами в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировала адвокат объединения GORO legal Мирослава Мосюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
Про які незаконні оборудки може йтися в цьому випадку, зокрема, коли йдеться по гуманітарну допомогу?
– Безумовно, мають місце такі гуманітарні оборудки, як кажуть, тут може бути кримінальна відповідальність, передбачена статтею 212 ККУ. Саме в діях посадових осіб Мінсоцполітики можуть міститися такі дії, як сприяння комерційним структурам у здійсненні незаконного імпорту товарів на територію України без сплати податків.
Зазвичай, такі оборудки можуть бути здійснені через благодійні організації, які ввозять товари як гуманітарну допомогу, однак не доставляють її до людей, які потребують такої допомоги. А цей товар реалізується за готівкові кошти. У зв'язку з цим ті заявлені товари не декларуються відповідно до Митного кодексу і таким чином не надходять кошти до держбюджету.
Суто юридично і практично взагалі така оборудка може відбуватися на рівні заступника міністра? Міністр може про це не знати?
– Тут важко доводиться така складова. Але у зв'язку з тим, що сама оборудка проводиться через організацію, яка ввозить, а вже до міністерства подаються документи, які вказують на те, що ця гуманітарна допомога розподілена, чи надійшла до тих осіб, які її потребують.
Тут вже роль міністерства в тому, щоб вони якісно перевірили ці документи, чи дійсно така допомога була адресною, чи вона пішла на комерційну складову, тобто на реалізацію вже по готівковим коштам. Тут повинно бути по кваліфікації.
Як кажуть, тут роль службових осіб буде або у пособництві таким діям, тобто якщо вони попередньо знають про такі дії, або ж може бути як і у службовій недбалості. Тобто якщо вони не додивилися ці документи, неякісно перевірили, і від того особа уникла від кримінальної відповідальності, тобто від надходження до бюджету коштів.
Про які суми може йтися?
– Суми можуть бути зовсім різні, в залежності від того, яка гуманітарна допомога ввозилася. Вона може бути як і малою, так і у великих обсягах. Тут, звичайно, повинні правоохоронні органи відпрацювати повністю весь ланцюжок – як з моменту ввезення так і з моменту реалізації вже по готівкових коштах, і вилучати даний товар вже на точках реалізації, а не надходження до осіб, які потребують, соціально незабезпечені.
Працівники правоохоронних структур часто проводять обшуки, але судових вироків за цими справами немає. Якщо відповідний сценарій буде і тут, чи можна говорити, що втручання правоохоронців це не стільки боротьба з порушенням закону, скільки боротьба за перерозподіл тих коштів, які незаконні?
– Це оціночне поняття, але якщо дивитися з точки зору юриспруденції, то доведення цього факту саме участі посадової особи в цій складовій не надходження гуманітарної допомоги до кінцевої особи, яка потребує її, дуже важко, оскільки тут роль лише пособництва, не конкретної дії.
Тут треба дивитися на конкретну посадову інструкцію. Чи повинна була ставити резолюцію на тих чи інших документах особа. Зазвичай верхівка виконує лише якісь адміністративні функції. Тому тут доведення факту про те, що особа умисно, що вона знала про такі факти, дуже важко і воно доводиться за допомогою негласних слідчих дій.
Що може погрожувати чиновникам Мінсоцполітики, яких підозрюють у відповідних порушеннях?
– Може бути позбавлення волі, як і до трьох років, також може бути конфіскація всього майна. Також може бути позбавлення волі до двох років та можуть бути штрафи. В залежності від того, за якими статтями визнають їх винними і в залежності, яка матеріальна шкода була завдана державі.
Щодо можливих запобіжних заходів, чи має право ГПУ вимагати арешту? Чи має право суддя пропонувати заставу?
– Звичайно, це злочини у сфері господарської діяльності і зазвичай вони мають альтернативний запобіжний захід як застава. І тут вже справа суду – визначити, в якому розмірі, в залежності від тої суми, яка завдана державі, вона повинна бути співмірна з розміром застави.
Напомним, эксперт по вопросам бюджетной политики Людмила Супрун заявила, что в бюджете есть ресурсы, чтобы обеспечить все социальные стандарты. А экономист Виктор Скаршевский в эфире "ГС" заявил, что на самом деле средняя зарплата не увеличилась, а уменьшилась на 6%, а в долларовом эквиваленте — сократилась почти в два раза.
