РИА Новости Украина — Радиостанция Голос столицы
Парламентский комитет по вопросам регламента накануне рассмотрел отчет Управления делами об использования средств Верховной рады в первом полугодии. Однако, едва ли не ключевой темой заседания депутатов стала деятельность журналистов.
Некоторые нардепы предложили ограничить время пребывания представителей СМИ в столовой Рады, поскольку они проводят там большую часть времени. Мол, представители СМИ "не дают нормально поесть и пообщаться с коллегами".
Кроме этого нардепам сообщили, что на сегодня находиться во время заседаний в Верховной Раде имеют право более четырех тысяч представителей СМИ. Это количество парламент планирует существенно сократить, в том числе и из-за ограничения для фрилансеров.
Одно из предложений, которое звучало — пускать в парламент только штатных журналистов. Еще одна перспектива: внедрение дресс-кода. Нардепы предложили для этого отдельное положение, которое бы запретило вход в парламент представителям СМИ в шортах или, например, коротких юбках.
Инициативу парламентариев в эфире радиостанции Голос столицы прокомментировал политолог Николай Давидюк.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи треба обмежувати перебування журналістів у їдальні парламенту?
— Хто б вводив ці правила? Депутати, які запам'яталися за всі свої скликання бійками, сварками, корупційними скандалами? І вони будуть розповідати, ходити журналістам в шортах чи ходити їм в довгих брюках, ходити їм в столовку чи ходити в кулуарах в коридорах?
Насправді, немає довіри такої до ВР, щоб вони могли вводити законодавчі дрес-кодові моменти чи культурні момент, чи навіть мали право виховувати журналістів. Це перший момент.
Другий — будь-яка ВР, я маю на увазі скликання, українська завжди відривалася від реальності на третій рік свого існування. Тобто зараз як раз той період, коли вони розуміють, що наступні вибори начебто далеко, їм так здається, а вже за ці три роки вони так наситилися, що встигли перестати поважати журналістів, виборців та податкову службу. І от вони вже починають мріяти про такі закони, типу давайте журналістів всіх будемо одягати в жовте, щоб ми їх бачили здалеку і одразу могли заховати всі свої корупційні документи, переписки, доїсти, наприклад, якісь дорогущі наїдки, які вони дуже часто люблять замовляти як раз в їдальні ВР.
Мені здається, що дуже багато абсурду є в заявах депутатів. В той же час доступ журналістів має бути повним, всеосяжним, тому що виключно на журналістській діяльності, на прозорості і відбувається робота ВР. Виведіть звідти журналістів, це буде тотальна корупція. Тому журналісти насправді тільки допомагають депутатам працювати, і інше, про що депутати забувають. Вони ж теж хочуть отримувати певну впізнаваність, медійність.
Якщо там не буде журналістів, хто про це писатиме? Штатні піарщики? Прес-служби? Тоді ми отримаємо зовсім іншу якість політики. Мені здається, що український парламент тим і відрізняється від низки європейських парламентів, в тому числі дуже старих, класичних і поважних парламентів, живістю, динамікою, доступом до інформації.
Так, я погоджуюся, в багатьох країнах є журналісти, які, наприклад, потрапляють в парламент, для них це надзвичайно неосяжна посада — бути парламентським журналістом. І це може бути людина мінімум 50-, чи 60-річного віку, пропрацювавши дуже довгий час у якомусь з видань дуже поважному.
Але давайте не рівняти європейські парламенти, європейських депутатів до українського парламенту і українських депутатів. Тому мені здається, що той рівень поведінки, який сьогодні є у ВР, він прямо відображає поведінку самих депутатів.
Тому я б не шукав проблеми в журналістах, я б шукав проблему в першопричині — в депутатах, які створюють таку атмосферу роботи в ВР. І щодо самої перерви, в якій журналісти начебто заважають депутатам їсти, насправді, якщо дивитися регламент, то ця перерва призначена для роботи з документами.
Тим більше, можемо згадати слова Андрія Реви.
— Так, менше їдять, щасливіші будуть.
Це такі ініціативи, які зараз пролунають і ми зробимо з цього ще й позитивні? Чи справді така ініціатива зможе знайти підтримку серед українських депутатів?
— Я вірю в те, що доступ реальних справжніх журналістів в український парламент, в незалежності, на які видання вони працюють, в незалежності, яку правду вони пишуть, це позитив. Однозначний і на 100%. Але те, що прозвучало зі сторони депутатів, теж є логіка: а давайте зробимо аналіз і аудит, там чотири тисячі зареєстрованих журналістів.
Питання, чи всі вони журналісти? Ми бачили, що, наприклад, помічники, так звані помічники, які займаються прагматично-економічними питаннями деяких депутатів, оформлені, як їхні помічники або як журналісти. Можливо, таких людей не треба туди пускати? Тобто які сумки носять з-під одного стола під інший стіл. Можливо, цих людей не треба туди пускати?
Бо в діяльності журналіста, якщо він фотографує, знімає, нічого поганого не бачу. Навіть більше того, як раз дякуючи цій діяльності ми і ставали свідками корупції, зрад, здирництва, інших моментів, про які ми б ніколи не дізналися, якби в парламенті не було журналістів.
До речі, згадайте, депутати люблять на ніч закриватися голосувати закони. А для чого вони це роблять? Для того, щоб обманювати суспільство. Але в той же час журналісти залишалися з ними, сиділи до ранку, знімали всю інформацію та робили її публічною.
Мені здається, в цьому як раз і є сила українського парламентаризму. Бо якщо цей парламент буде закритий від журналістів, то це буде крапка на українській парламентській демократії. Про який парламент ми зможемо говорити, коли вони будуть виходити на свої канали і будуть розповідати, які вони молодці, що вони за рік розглянули аж цілих два закони.
Мені здається, що як раз в доступі журналістів, плюралізмі є сила і України, і української демократії.
Чому вирішили взятись за дрес-код?
— Єдиний дрес-код, який має бути в парламенті, це змусити українських депутатів хоча б почати носити українське. Я не знаю, які бренди вони носять, а хоча б щоб перейшли на українське взуття, перейшли на український одяг — брюки, піджаки, сорочки. В нас дуже прекрасна легка промисловість.
Дуже багато українських жінок працюють на фабриках, які потім експортуються за кордон. Чому вони його не купують? Ось це дрес-код. Вони всі кричать, що вони патріоти. Нехай почнуть купувати українські продукти, українські компанії, і допомагати розвивати нашу легку промисловість. Ось тут дрес-код.
А коли депутат приходить в нарядах за десять тисяч доларів, мені здається, що питання журналістських шортів — десяте.
Читайте также: Долой прожорливых журналистов и мини-юбки! Соцсети шумят о реформах в ВР
К слову, политолог, директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник в эфире "ГС" заявил, что депутаты обязаны быть примером политической культуры, а не создавать ситуации, которые дискредитируют и парламент, и страну.
