наверх
28.03.202416:00
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Адвокат: дело об убийстве Шеремета засекретили незаконно

Годовщина убийства Павла Шеремета (324)

(обновлено: )38130
Правоохранители не хотят, чтобы за расследованием пристально наблюдали журналисты, поскольку ожидаемых результатов спустя год нет, считает адвокат Елена Карнаух.

РИА Новости Украина — Радиостанция Голос столицы

Национальная полиция с 24 июля засекретила все решения судов по делу об убийстве журналиста Павла Шеремета из соображений безопасности. Об этом сообщает Государственная судебная администрация в ответе на запрос журналистов.

Из Единого реестра судебных решений удалены из открытого доступа более 200 решений по делу об убийстве Шеремета. В частности, решение о предоставлении полиции информации о мобильных переговорах вероятных фигурантов дела. Решения судов по делу Павла Шеремета решили засекретить через год после убийства журналиста.

Почему дело Павла Шеремета засекретили, в эфире радиостанции Голос столицы проанализировала адвокат Елена Карнаух.

(текст публикуется на языке оригинала)

У яких випадках засекречуються рішення судів?

— В принципі, засекречувати рішення судів офіційно не можна. У нас є закон про доступ до судових рішень. У нас є порядок ведення Єдиного реєстру судових рішень.

Ми вже звикли, що в ньому є всі судові рішення, однак на досудовому слідстві такі рішення можуть мати обмеження доступу протягом року, якщо це негласні слідчі розшукові дії. Тобто зняття інформації з каналів зв'язку щодо телефонних саме розмов.

Наприклад, інформація щодо того, хто з ким розмовляв, кого планують обшукувати тощо. Якщо протягом року така інформація з'являється в Єдиному реєстрі судових рішень, то це порушення вже з боку суду саме, судової державної адміністрації, яка таке публікує. Вони вирішили обрати собі таку мету пояснити необхідність засекречення всіх рішень тим, що вони вважають, що когось треба захищати.

В принципі, свідки, потерпілі або навіть підозрювані можуть мати право на захист, якщо, наприклад, вони побоюються помсти з боку замовника або інших осіб. Однак через рік після винесення рішень щодо негласних слідчих розшукових дій такі рішення мають бути опубліковані однак, за виключенням інформації про номери телефонів, прізвища людей. Таким чином, я думаю, що поліція хотіла, щоб взагалі, в принципі, не було нічого.

Є розумні пояснення, чому це в реєстрі було протягом року, а тепер його вирішили засекретити?

— Я думаю, що дуже багато цікавості колег загиблого Павла Шеремета до цієї справи. Я думаю, що, в принципі, в поліції, може, щось і є, але навіть якщо чогось немає, вони не хочуть, щоб у них в роботі дуже сильно колупались і роздивлялись.

Тому, можливо, десь я можу допустити, що хтось і хоче, щоб його захистили інтереси, однак, на мою думку, засекречувати всі судові рішення для захисту певних осіб — це видається як небажання показувати, що робиться.

Чи можна припустити, що правоохоронці намагаються приховати недолугість у розслідуванні цього вбивства?

— Можна і, в принципі, дивлячись на те, що вже більше року пройшло з моменту загибелі, слідство все ще триває, заявляють, що вони зробили все і на 95% працювали. Однак, ми не бачимо від них інформації такої прогресивної.

Від журналістів, які проводять свої розслідування з меншим обсягом повноважень, доступом до можливості ті, які надаються процесуальним законодавством. В журналістів інформація є. Поліція таку інформацію або не хоче розголошувати, або в неї такої інформації немає.

У нас дуже цікава позиція того, що в законодавстві України є така норма, що якщо держава не може розслідувати злочини, то потерпілим вона компенсує всю шкоду. Однак ця норма не працює.

Ми, юристи, нагадуємо, що держава бере на себе зобов'язання щодо того, що вона розслідує всі злочини. Якщо не розслідує, то вона компенсує всю шкоду. Однак про це держава забуває і в цьому випадку ми бачимо, що щось вони роблять, але наскільки вони імітують або справді роблять, поки оцінювати цього не можна.

Інше, що до суду справа не передана, це погано. Це поганий знак для того, щоб більше 12 місяців слідств до суду справа не передана.

Кому мають слідство звітувати? Як йде слідство?

— Це розслідування проводиться головним слідчим управлінням Нацполіції. У них в будь-якому випадку є процесуальні керівники з прокуратури, з рівня прокуратури генеральної. Оскільки це є вищий, вони перевіряють більшість їхніх дій та більшість якихось клопотань, звернень до суду з клопотаннями про обшук. Прокурор про більшість дій знає. Якісь менш серйозні дії слідчий може зробити сам.

Я думаю, що погоджували з прокурором питання щодо закриття інформації в судовому реєстрі і що прокуратура давала на це дозвіл. Однак ми найчастіше бачимо, що прокуратура і слідчі працюють. Якщо вже щось робиться, ми знаємо, що це прокуратура дала не тільки свою згоду, а іноді і попросила зробити саме так або наголосила на тому, що так треба зробити.

Тобто після дорікань, наприклад, з ООН про те, що слідство не поспішає у цій справі, і Генпрокуратура, і слідчі себе прикрили трохи?

— Питання в тому, що постанова слідчого від 24 липня, можливо, що 24 липня вони вирішили, що пройшов рік. Зараз вони опублікують все, що ми з 20 числа робили, брали дозволи на прослуховування інформації, треба засекретити.

Але ж тут треба розуміти, кого вони будуть захищати. Тут треба мотивація, яку мав прокурор. Вони не зобов'язані розголошувати таємницю слідства до його завершення, якщо це може зашкодити розслідуванню. Однак повністю засекречувати у мене дуже великі питання, чому та яка це особа, інтереси якої і безпека якої захищається засекреченням всіх рішень.

Читайте также: Депутаты под прицелом. На слуг народа нападают, их бьют и убивают

К слову, депутаты и эксперты сходятся во мнении, что что реформа полиции в Украине полностью провалилась. В частности, такое мнение в эфире Голоса Столицы выразил эксперт по вопросам правоохранительных органов Анатолий Онищук. О том, что реформа полиции привела к катастрофическим последствиям, также рассказал эксперт по вопросам правоохранительных органов Виктор Столбовой.

Самое читаемое
    Темы дня