РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Каждый пятый украинец доверяет финансовым учреждениям различных секторов. При этом львиная доля жителей Украины готова взять кредит в банке или финансовой компании только в самом крайнем случае. Такие результаты исследования получили в рамках Проекта USAID "Трансформация финансового сектора".
Кроме опроса граждан, в рамках этого проекта провели и анализ работы финансовых учреждений. Тройка самых распространенных нарушений, которые обнаружили, выглядит так, что часто основные условия предоставления кредита озвучивались устно, а заемщику не предоставляют письменную информацию. Также у потенциальных получателей кредитов банки не интересуются уровнем дохода.
Больше всего нарушений зафиксировали в Финансовых компаниях и ломбардах. При этом опрос проводился до вступления в силу закона о потребительском кредитовании.
Работу финансовых учреждений в Украине, а также уровень финансовой грамотности населения прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт по вопросам финансов, бывший член совета НБУ Василий Горбаль.
(текст публикуется на языке оригинала)
Що змінив цей закон?
— Насправді, порушення відбуваються і далі. Тому що ви навели в прикладі дослідження USAID стосовно рівня фінансової грамотності наших співгромадян. Наразі залишився на тому ж рівні, зрозуміло, що ця програма, яку запропонував USAID бюджетом 20 мільйонів доларів на різноманітні програми, це їхня ініціатива, звичайно цього недостатньо. Недостатньо будь-яких ініціатив НБУ, окремих державних банків. Я зі свого досвіду хочу сказати, що у нас досить часто навіть в законодавстві потребується певне підвищення фінансової грамотності з точки зору навіть та дискусія, яка відбувається, там, по відповідним профільним законопроектам. Якщо в банках ця ситуація ще більш-менш, з огляду на те, що скоротилася кількість банків і на ринку фактично монополістом є державні банки, з огляду на високопитому вагу, то в таких інституціях як ломбарди, інші небанківські фінансові установи, звичайно, там все складніше. Тому напевно і досі триває дискусія стосовно єдиного регулятора, який би регулював не лише банки, але і небанківські фінансові установи. Це все є наслідки. Але основна причина, це підвищення фінансової грамотності населення і тут її насправді потрібно вирішувати різними шляхами. Тому що це якраз одна з передумов і такої швидкої поведінки населення під час криз, надзвичайно мобільне населення. От я особисто сьогодні одній людині пояснював, що наприклад в "Ощадбанку" не треба боятися тримати депозит вище 200 тисяч гривень. Наші співгромадяни зараз зрозуміли, якось це втовкли в голову, що треба робити депозити по 200 тисяч гривень, але при цьому всі забувають, що наприклад в тому ж Ощадбанку всі депозити є захищеними державою. Тобто як правило, НБУ як регулятор включається під час кризи, з поясненнями. Ті речі, які потрібно ввести постійно. Можливо якісь речі навіть починати у вигляді якогось певного курсу, факультативу, в останніх класах школи. Багато різних інструментів у різних країнах є.
Читайте также — Эксперт: выдавать украинцам кредиты в валюте — преступление
На кого покласти відповідальність?
— Ні, звичайно, ініціатива має бути від держави, профільної асоціації, від регулятора. Тому що я з радістю відгукнусь на різні пропозиції провести якісь чи майстер-класи, чи публічні лекції. Я скажу, що деколи питання мене дуже бентежать. Вони говорять, що в аудиторії, яка нібито є підготовлена, виникають питання, які говорять про те, що це велика царина для підняття рівня фінансової грамотності в цілому по державі. А це я стикаюсь з публікою, яка зацікавлена, яка на мій погляд мала б бути вже дещо підготовлена.
А є якийсь критерій оцінки, чи це абстрактне поняття фінансової грамотності?
— Будь-які соціологічні дослідження насправді можна проводити спеціалізовані, не тільки політичні соціологічні дослідження, на предмет уподобань. Тут також, було б бажання і чи регулятор, чи профільна асоціація могла б так само провести такі дослідження як USAID і визначити, наскільки населення обізнане з точки зору кредитування, що таке кредит, інші речі, депозит, навіть такі речі. Максимальна сума, яка гарантується державою, в яких банках це гарантується. Досить часто людина стикнулася вже з проблемою і після того активно підвищує свій рівень знань, але вже тоді, коли вона вже з проблемою стикнулася.
Тобто по суті, наші люди з фінансовими проблемами не стикаються, бо не підвищують свою фінансову грамотність?
— Так, тим більше, коли мова йде про отримання кредиту, а встановлена така думка, що я кредити брати не буду взагалі. Тобто, я кредити ніколи не брав, тому що з банками не треба зв'язуватися. Є такі люди. Тобто знову ж, загальний рівень. Починати треба з законодавців. А якщо серйозно, то дійсно це те, що теж мав би ініціювати НБУ.
К слову, статистические данные гласят о том, что кризис в банковском секторе Украины завершен. Кроме этого, восстанавливается полноценный ее рост. При этом модель банковской системы в результате очищения получилась нежизнеспособная. Такое мнение выразил советник президента Ассоциации украинских банков Алексей Кущ в эфире "ГС".
