РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Никаких решений о возможной экстрадиции экс-председателя Одесской ОГА Михаила Саакашвили нет. Об этом заявил министр юстиции Павел Петренко.
По его словам, пока не завершится экстрадиционная проверка, которую проводит ГПУ, говорить о каких-либо сроках нет смысла.
Соглашение об ассоциации между Украиной и Евросоюзом вступило в силу 1 сентября. Президент Украины Петр Порошенко заявил, что этот день "навсегда войдет в историю нашей сильной и независимой Украины".
Какие перспективы перед Украиной открывает соглашение об ассоциации с ЕС, запрос об экстрадиции Саакашвили в Грузию и возможности сервисов в интернете, прокомментировал в эфире радиостанции Голос столицы заместитель министра юстиции Украины по вопросам европейской интеграции Сергей Петухов.
(текст публикуется на языке оригинала)
Заступник голови Мін'юсту Денис Чернишов заявив, що підстав для випровадження грузинського екс-президента, колишнього голови Одеської ОДА Михайла Саакашвілі немає, оскільки обвинувальний вирок в Грузії йому не винесли. Тобто зараз Саакашвілі перебуває в Україні легально?
— Заяву мого колеги перекрутили, а ви ще й зробили з неї неправильний висновок. Ми займаємося лише питанням запиту про екстрадицію, який надійшов з Грузії. Насправді, запит про екстрадицію не пов'язаний з інцидентом перетину державного кордону Саакашвілі і його прибічниками. Він стосується тих подій, які відбувалися під час його президентства в Грузії, і це кримінальні справи, які були порушені прокуратурою Грузії ще тоді. Відповідно, після отримання запиту ми надсилаємо документи для так званої екстрадиційної перевірки до прокуратури України. Що в це вкладається: це перевірка на предмет того, чи є підстави, які перешкоджають видачі пана Саакашвілі, будь-якої затребуваної особи, в країну, яка його вимагає. Там є кілька підстав, передбачених Європейською конвенцією про екстрадицію, за яких особа не може бути видана, а також положення законодавства України, які перешкоджають видачі затребуваної особи. Ця перевірка може тривати певний час, в залежності від складності обставин, які треба встановити, її має завершити прокуратура України і дати свій висновок, чи є підстави, які перешкоджають видачі, чи ні. На основі цієї екстрадиційної перевірки приймається рішення. Відповідно, питання про екстрадицію чи не екстрадицію буде вирішено в належний час, коли будуть вже наявні результати екстрадиційної перевірки, це не залежить насправді від стадії розгляду справи в Грузії, тому що справа може бути на різній стадії, може бути вирок, його ще не бути, особа може бути в розшуку, відповідно є законодавства держав, де взагалі судовий процес неможливий за відсутності обвинуваченої особи.
Відповідно, з точки зору процесу про екстрадицію, який, на жаль, дійсно привертає до себе багато уваги, але є стандартною процедурою, щорічно Мін'юст обробляє десятки і навіть більше, сотні запитів про екстрадицію, де ми просимо екстрадувати людей в Україну чи за кордон, так ось це є формальна процедура, юридично прописана в КПК, базуючись на Європейській конвенції про видачу осіб, відповідно, знову таки повторюсь, воно йде своєю чергою. Справа не є одноденною, там перевіряються юридичні факти, які можуть стати перешкодою для екстрадиції особи, це не залежить від наявності чи відсутності вироку в Грузії, бо це може відбуватися на різних стадіях судового процесу, і відповідно Мін'юст буде повідомляти офіційно, коли будемо робити наступні процедурні кроки у цій справі.
Стосовно легальності перебування в Україні, за ким останнє слово?
— Знову ж таки, питання про екстрадицію абсолютно не пов'язане саме по собі з легальністю перебування на території України. Якщо відкласти в бік питання екстрадиції, особа може перебувати на території України легально, нелегально, якщо вона розшукується іншою державою, при наявності факту вона може бути затримана і починається процес або може бути обраний інший спосіб, який забезпечує її знаходження на території, починається екстрадиційна перевірка. Стосовно легальності чи нелегальності перебування на території України, це питання, яке має вирішуватися відповідно до міграційного законодавства України, державна міграційна служба, яка опікується питаннями перебування, громадянства України, передусім, перебування на території України осіб без громадянства, іноземців, а також прикордонна служба, в частині законності чи незаконності перетину державного кордону. Відповідно, це процедура, яка прямо не пов'язана з запитом, нею займаються відповідні органи, як я сказав, Держприкордонслужба і міграційна служба. І це відповідно до адміністративного законодавства, яке визначає законність перебування людини на території України, в залежності від її статусу.
Угода про Асоціацію з ЄС вже набула чинності. Що це означає для українців?
— Я вважаю, що це визначальна подія в нашій новітній історії, тому що ця угода, величезний документ, понад тисячу сторінок, є дороговказом на наш розвиток на десятиліття вперед. Ми зобов'язались, і ЄС так само зобов'язався гармонізувати наше законодавство у відповідності з тим, що діє в ЄС і, як наслідок ми отримали зону вільної торгівлі. Відповідно, ми і політично, і економічно, і культурно розвиваємось разом з країнами ЄС. Зараз всі говорять про безвіз. Це, дійсно, важливо, тому що саме безпосередній контакт і обмін, так званий людський обмін між Європою і Україною, має нас наблизити. Європейці мають приїхати в Україну подивитись, що тут не все так погано, як деякі з них уявляють, а українці повинні мати можливість подивитись, що то є Європа, до якої ми прагнемо, тому що, на жаль, на сьогодні ще досить незначна кількість українських громадян має можливість чи вже була в ЄС. Ця кількість збільшується.
Наступний крок ми очікуємо в листопаді. Наближається черговий саміт східного партнерства. Це співпраця ЄС з шістьма країнами колишнього СРСР на Сході, зокрема, з Україною, де вже є такий проект пропозиції європейського парламенту для того, щоби посилити співпрацю з Україною, і зробити таке східне партнерство плюс для асоційованих країн — України, Молдови, Грузії. Вона передбачатиме значну кількість преференцій саме для України — створення значного трастового фонду, такого інвестиційного, за яким будуть фінансуватись публічні та приватні проекти в Україні, це додаткові гроші для України, це розгляд можливості скасування роумінгу з країнами ЄС, це співпраця в сфері енергетичної незалежності України в подальшому, щоби ми були незалежні від Росії ані у вугіллі, ані в електриці, ані в газі. Це наближення до культурних проектів, освітніх можливостей і створення робочих місць в Україні, освіта молоді як професійна, так і вища, цілий такий пакет заходів, які дозволять Україні, дійсно, інтегруватись. Тому що одна справа — підписати угоду і мати можливості, інша справа — це вміти їх реалізувати і саме в цьому, мені здається, що східне партнерство, нове, те, що має бути після саміту, має допомогти, і тому насправді відкривається велика кількість можливостей для тих, хто хоче і може ними скористатись.
Ми зараз знаходимося не в дуже комфортній ситуації, ми знаємо, є агресія Росії проти нас, окупована частина території, у нас є повномасштабна торговельна війна, коли Росія, мало того, що закрила для нас свій ринок, вона закрила для нас транзит через свою територію на азійські ринки. Відповідно, ми маємо виживати в цих умовах, ми маємо відкривати для себе нові ринки, ми маємо переорієнтовуватись на світові ринки, не тільки європейські, це не єдина мета, але насправді угода підводить нас під європейські стандарти, які роблять нас більш конкурентоспроможними на ринках Близького Сходу, Африки, Азії. Плюс це необхідність інтегруватись в глобальний світ, тобто це можливості. Це не є комфортна ситуація, коли ми спокійно собі сидимо і можемо обирати, куди нам продавати свої товари — в Росію чи в ЄС. Ми виживаємо в умовах війни фізичної і торговельної, тому це наша можливість, яку ми маємо 100% використати, тобто по повній ті можливості, які нам надає угода про асоціацію і східне партнерство.
Що ця можливість в підсумку має дати?
— Якщо ми говоримо про країну в цілому, це, звісно, передусім, питання економічної безпеки і навіть ширше, я б сказав, енергетичної безпеки і цивілізаційного вибору. Ми зробили вибір, що ми розвиваємось в цьому напрямку, ми розвиваємось спільно з Європою, хочемо бути її частиною як в економічному плані, так і в політичному, соціальному, культурному, людському вимірі. Це те, що дає країні. Країна зробила свій вибір, якому вона слідує. Що дає це конкретній людині, і саме на це спрямований якраз саміт східного партнерства. Це можливість отримання кращої освіти за тими програмами, які будуть реалізовані. Насправді є вже багато програм, які відкривають можливість для молоді отримати вищу освіту в ЄС безкоштовно. Це можливість отримати нові ринки збуту і, зокрема, для середніх і малих підприємств, тому що, умовно, продати мед в Україні — ти отримаєш одну ціну, якщо ти продаєш в ЄС, ти отримаєш іншу ціну, тому що зазвичай на ринках ЄС багато з того, що ми експортуємо, коштує дорожче. Відповідно, тут завдання наше, і ЄС нам в цьому допомагає, — пояснити нашим підприємцям, як вийти на зовнішні ринки. Це не так просто, але це можливо. Тобто краща освіта, нові ринки збуту і можливість експортувати свою продукцію, безпечніше середовище і безпечніші харчові продукти, тобто ті стандарти, які ми імплементуємо ЄС означають, що у нас є безпечніше паливо, виробництво, більш суворі норми захисту навколишнього природного середовища. Це означає, що ми будемо дихати чистішим повітрям, пити чистішу воду, тобто бачити не вирубані ліси, і це ті конкретні справи, речі, обставини, які зможуть відчути і побачити кожен.
Уряд до кінця року має намір запровадити низку онлайн-сервісів. Загалом же планується зробити близько сотні адміністративних послуг за 20 напрямками. Які онлайн-сервіси розробив Мін'юст уже і які в процесі розробки?
— Ми насправді були одним з перших, які вийшли в онлайн, ми відкрили ті реєстри, більшість тих реєстрів, які ми мали, дали до них відкритий доступ в онлайні для того, щоби прибрати необхідність збирати папірці кожного разу, це є реєстр нерухомості, реєстр компаній українських, їхніх власників, ми створили онлайн Будинок юстиції, де якраз пораховані ті сервіси, які можна отримати онлайн, записатися на процедуру укладення шлюбу, отримати виписки, зареєструватися як ФОП, чи за стандартним статутом зареєструвати і компанію.
Як багато послуг пропонує онлайн-будинок юстиції?
— Можу помилятися, мені здається, що понад 60. Та проблема, з якою ми стикнулися, і зараз у ВРУ є законопроект, який є пріоритетом уряду, це законопроект, закон про електронні довірчі послуги, який врегульовує саме електронну комерцію, електронну ідентифікацію, визнання електронних ключів, електронного цифрового підпису на тому рівні, як це в Європі, це наше зобов'язання. А по-друге, це дає можливість дійсно перейти в спілкування з громадянином в онлайні, так як це відбувається в Естонії, коли ви ідентифікуєтеся в певний спосіб, що точно дозволяє встановити вашу особу, і далі ви отримуєте і робите юридично важливі речі в інтернеті. Я сподіваюсь, що цей закон буде прийнятий, і це дозволить так звану ідентифікацію через Bank-ID, Mobile-ID, тобто коли клієнти банку ввівши, наприклад, свій унікальний номер, за яким ви ідентифіковані в банку, зможуть отримати доступ до всіх послуг від держави. Або через мобільний телефон, якщо ви маєте контракт, ви так само ідентифіковані як людина мобільним оператором, відповідно можна через мобільний телефон ідентифікуватися для отримання послуг. Відповідно це буде розширювати, це наш пріоритет, тому що таким чином ми спрощуємо проблему, спрощуємо спілкування з державою, отримання послуг, і прибираємо навіть можливість корупції, чим чудове електронне спілкування, що там нема підстав і можливостей корупції, тому що ви не зустрічаєтесь з людиною обличчя до обличчя.
Плюс, ми в електронну форму перевели і зробили відкритим аукціон торгівлі заарештованим майном, тобто це стосується виконання судових рішень примусових, коли продається майно. Тобто замість того, щоб робити це на якихось різних майданчиках, де ніхто не знає, де взагалі було опубліковано це оголошення, є єдиний майданчик, на якому можна придбати арештоване майно. Відповідно, кількість таких послуг буде збільшуватися, ми будемо працювати над тим, щоб вони були більш зручними, тому що, дійсно, більшість з них можна отримати зараз лише отримавши електронний цифровий підпис, за яким треба йти. Хоча з іншого боку, раз отримавши цей ключ, який вам дає можливість ідентифікуватися онлайн, ви отримуєте велику кількість можливостей далі не відвідувати державні офіси.
Чи планується повний перехід в онлайн і автоматизація процесу?
— Насправді, перевести в онлайн можна абсолютну більшість сервісів. Потенційно можна укладати в онлайні чи електронній формі договори, якщо є електронний цифровий підпис, можна робити нотаріальні дії, якщо ви ідентифіковані, не можна провести лише ті речі, які потребують особистої участі. Наприклад, укладання шлюбу все одно передбачає що має з'явитися чоловік і жінка, які мають висловити згоду.
Тобто цифрових підписів у такому випадку недостатньо?
— Ні, цифрових підписів в такому випадку недостатньо, треба все ж таки засвідчити таке бажання особисто, тому що далі жити не в інтернеті разом. Тому за виключенням таких обставин все інше можна робити в онлайні. Ми до того прагнемо, насправді треба розуміти, що не всі готові до цього, і ми маємо залишати таки певну можливість паперову для найбільш популярних операцій, тому що, наприклад, питання продажу земельної ділянки стосується всіх абсолютно в державі, але не всі у нас мають свій смартфон чи вміють робити це на комп'ютері.
Розкажіть про національний проект "Я маю право"?
— Цей проект спрямований на інформування громадян, українців про їхні конкретні права. В чому проблема? Коли люди не знають, які їхні права чи які є обов'язки в держави, чи, наприклад, в поліцейських, вони бояться їх захищати. Вони думають, що ні на що не можуть розраховувати. Вони не знають, як звернутись до суду, що суд може зробити, що не може; куди скаржитись на дії представників Пенсійного фонду; що робити, якщо їх затримала поліція, кудись везе без пояснення і десь тримає півдня чи всю ніч; якщо їхній представник влади побив чи вдарив, чи образив, люди не знають, що робити; що робити, якщо батько не платить аліменти. Це конкретні питання. І наш проект спрямований саме на це, тому що ми маємо велику мережу центрів безоплатної правової допомоги, по всій країні 550 точок доступу. Ми хочемо в такий спосіб інформувати громадян України, українців про їхні конкретні права.
Ми збираємо інформацію по тому, на що є запит, з якими проблемами ви стикаєтесь найбільше, де відчуваєте несправедливість, де вам не вистачає знань і готуємо буклети, інформацію чи живе спілкування у конкретній тематиці. Перше, з чим ми виходимо, — правила доступу до суду, як звернутись до суду, скільки треба сплатити, які є види судів, до кого треба звертатись, що робити, якщо я не можу собі дозволити адвоката, коли я маю право на безкоштовного адвоката, це один момент. Другий момент — це аграрне рейдерство, коли ми їдемо до селян і говоримо: у вас є земля, у вас є пай, ви можете його передати в оренду, ви можете його передати один раз, що відбувається, якщо вам пропонують інший договір оренди, що відбувається, якщо хтось приїжджає і збирає замість вас незаконний ваш врожай. Це другий напрямок. Третій напрямок — те, що ми зараз запускаємо, це питання щодо аліментів, тобто там, де ми будемо працювати з людьми, щоб інформувати їх, на що вони мають право, що вони можуть зробити.
У нас існує безоплатна правова допомога. Отримати її можна буде безпосередньо в центрах, які у регіонах ще створюються?
— Вони вже створені, вони діють рік. Вони не просто у регіонах. Їх 550 точок. Це означає, що в кожному райцентрі є такі точки і навіть, я дивився, в селищі міського типу є точка доступу, тому що логіка яка? Що у вас десь поряд має бути цей центр, до якого ви можете звернутись за консультацією або отриманням безкоштовного адвоката. Інформація є в інтернеті, є номера телефонів, за якими можна зателефонувати, якщо незручно їхати, навіть по скайпу можна до них звернутись і запитати, в яких випадках я маю право на безкоштовного адвоката. Це конкретні категорії людей — люди, які мають дохід нижче двох прожиткових мінімумів, люди, які є безробітними, люди, які збирають документи на отримання статусу учасника АТО, діти, які опинились в складній ситуації, не мають батьків, які б за ними доглядали та інші категорії. Тобто там є цілий перелік. Не всі мають право на безоплатну правову допомогу. Всі отримують первинну консультацію. Вторинна допомога — це надання послуг адвоката, складання процесуальних документів, скарг, представництво в суді тих, хто має право на безоплатну допомогу.
Читайте также: Корнейчук: почему украинцы — не европейцы
Ранее в эфире "ГС" замминистра юстиции Денис Чернышов заявил, что нужно немедленно и коренным образом перестраивать систему СИЗО. Такие выводы он сделал после посещения одесского изолятора, где зверски была убита сотрудница.
