РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
На прошлой неделе, 6-7 сентября в Украине пытались урегулировать ситуацию с нерастаможенными автомобилями. Были переговоры автовладельцами, которые митинговали под Верховной Радой. В профильном парламентском комитете им в качестве компромисса предложили разработать документ, по которому уже ввезенные в Украину авто можно будет растаможить и поставить на учет.
Представитель президента в Верховной Раде Ирина Луценко заявила, что уже к ноябрю должен быть разработан законопроект, запрещающий незаконный ввоз в Украину автомобилей с иностранной регистрацией и номерами. По ее словам, в ближайшее время для таких авто граница будет закрыта.
Кабмин поддержал законопроект о ликвидации налоговой милиции. Тем не менее, руководство ГФС заявило, что налоговая милиция будет работать до тех пор, пока не будет создан орган, который ее заменит. По мнению некоторых экспертов, скорее всего, это больше переименование структуры, чем действительно прекращение ее деятельности.
Комитет по вопросам социальной политики, занятости и пенсионного обеспечения Верховной Рады рекомендовал парламенту ввести накопительную систему пенсионного страхования с 1 января 2019 года. Об этом сообщил в Twitter вице-премьер-министр Павел Розенко.
При этом лица, которым в 2019 году останется меньше десяти лет до достижения пенсионного возраста, могут отказаться от взносов в накопительную систему. А лица, достигшие пенсионного возраста, не смогут делать взносы в накопительный фонд.
Реформирование сферы экономики в эфире радиостанции Голос столицы прокомментировала народный депутат, заместитель председателя фракции "Блок Петра Порошенко", член комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики Оксана Продан.
Як вирішити проблему із розмитненням авто на іноземній реєстрації?
- На даний момент в парламенті є 26 законопроектів, які стосуються в плюс чи в мінус, цих єврономерів. Їх по-різному називають. Але цих автомобілів, які не розмитнені, але які використовуються громадянами України на території України. Із них є два проекти, які періодично підтримують власники, автовласники єврономерів. Один із проектів уже розглядався навіть на нашому профільному комітеті, який вводить два євро за добу за використання автомобіля без митного оформлення на території України, як штрафні санкції. Цей законопроект був підтриманий комітетом. Але не був у залі. І виходили ж люди вже не вперше, і не вдруге, виходили вже досить багато разів. І треба сказати, що кінцевої редакції законопроекту, який він мав би бути, до цих пір не те що я не бачила, його ще немає. Його опрацьовують, при чому опрацьовують паралельно і в нашому комітеті профільному, і в уряді заявили про те, що готують такий законопроект. Вони працювали так само декілька робочих груп проводили з власниками автомобілів. Тому говорити про те, скільки буде це коштувати і який буде принцип кінцевий, я думаю, що зараз би ніхто 100% не взявся. Тому що немає того рішення, яке б було готове і яке б було би підтримане і з боку держави, і з боку власників автомобілів.
Є інше питання. Є багато людей, які говорять про те, що а чому ми заплатили при митному оформленні, ми купили дорогі машини, а чому їм начебто треба по-іншому. Є інша позиція в людей. І тут треба, для мене дуже важливим є те, що насправді от оці власники єврономерів, вони вже, напевне, близько року виходили за те, щоб спростити їм митне оформлення і легалізувати автомобілі. От саме останнього тижня вони почали говорити про те, що треба для всіх автомобілістів знизити вартість митного оформлення, для того, щоб в Україні автомобілі вартували для громадян України так само, як це коштує, наприклад, в Європі — в Польщі, у Франції, немає значення. Тому що там машину оформити набагато простіше і дешевше, ніж в Україні. Тому мені здається, що рішення того питання, за яке виходять сьогодні автомобілісти, умовно кажучи, тому що мені не подобається це єврономери, ще якось там. Вони виходять… Я б складала відповідь на їх питання з двох частин. Перша — це дійсно легалізувати ці автомобілі, які є, тому що ми не можемо зробити так, не можемо допустити того, щоб люди, які купили, ми всі розуміємо, що вони купили ці автомобілі, вони з них заплатили кошти, втратили можливість їх використати. Це одна частина.
Інша частина — ми повинні при легалізації забезпечити дотримання безпеки руху на наших дорогах. І це недоопрацювання урядовців, які не забезпечили механізм і не запропонували механізм, як поставити на українські номери оці автомобілі, які використовуються громадянами України. Тому що ми не знаємо сьогодні, хто відповідає за безпеку цього автомобіля, хто несе відповідальність за підвищену небезпеку цього транспортного засобу. І це треба зробити. А друге — великий напрямок, який ми зобов'язані зробити, це все-таки зменшити розмір митного оформлення, вартість митного оформлення автомобілів, які будуть імпортуватися в Україну.
Чому виникла необхідність ліквідувати ДФС? На неї забагато функцій покладено?
— Забагато на неї функцій покладено. Не так на неї покладено функцій, як вона собі взяла. Кажуть, що владу треба брати, от вони владу взяли багато років тому, і нікому не збираються віддавати. І навіть те, що вони втратили частину повноважень з першого січня, абсолютно їх не стримує в тому, що вони продовжують їх реалізовувати. Тому податкову міліцію слід ліквідувати. Це однозначно. Давним давно треба було це зробити. Це одна частина. Інша частина — ми вже бачили багато законопроектів, і є сьогодні законопроекти, які на заміну податковій міліції вносяться, пропонуються.
Важливо в цих законопроектах не створити таке саме або ще гірше, тому що ми вже бачили історію свого часу ще за попереднього уряду готували фіскали законопроект, який розказували, що він буде дуже класний, на заміну міліції податкової, але коли ми туди вникли, то вони, звичайно, створювали ще більшу горгону, ніж вже сьогодні існує. Тому дуже важливо відпрацювати проект, який вноситься на заміну, і я б дуже не хотіла, щоб це був орган на заміну податкової міліції. Це обов'язково повинен бути орган, який буде здійснювати аналітику. Це не має бути правоохоронний орган. Це має бути аналітичний, який буде аналізувати платників податків, в першу чергу, великих і абсолютно дистанційно визначати за критеріями ризику, хто з платників податків може використовувати податкову систему для ухилення від сплати.
Фігурує у ЗМІ служба фінансових розслідувань. Це вона?
— Так. Це ми так хочемо в парламенті, щоб це була аналітична служба. Виходячи з того, що говорять фіскали, вони абсолютно впевнені в тому, що це має бути податкова міліція, об'єднана з підрозділами економічних розслідувань МВС, яка об'єднає в собі все, і тут насправді у нас відбуваються чергові дискусії між депутатами і фіскалами, тому що більшість депутатів з реального сектору економіки, і багато хто розуміє ціну податкової міліції. До речі, вона не ліквідована, вона напів є, напів нема. «Пациент скорее мертв, чем жив».
У нас виходить, що стаття 10 Конституції про те, що чиновник, представник держави, має право діяти тільки в межах, визначених законом, на податкову міліцію не розповсюджується, тому що частина повноважень, яка їх стосується, була втрачена з першого січня. Помилково, не помилково — це не має значення. Вона втрачена. Але разом з тим податківці продовжують виходити, і коли на початку року ми мали рішення судів, які приймали ті рішення про слідчі судді, коли до них звертались з проханням слідчі органи податкової міліції про дозвіл на обшук, наприклад, вони відмовляли. Вони казали: у вас нема цих повноважень. Але потім щось відбулось, як завжди у нас, і судді перестали такі рішення видавати, і сьогодні податкова міліція працює в повну силу, незважаючи на те, що права на цю силу не має. Такий у нас нонсенс.
Як так зробити і чи є такі плани, щоб просто ці люди з податкової міліції не начепили нові бейджі і не стали б фінансовою службою?
— Із першого січня працює в обов'язковому порядку конкурсний відбір, і я хотіла б вірити, що на службу фінансових розслідувань будуть набирати не за таким конкурсом, як на голову фіскальної служби свого часу, коли обрали за чесним, "відкритим" конкурсом Романа Насірова, а все-таки громадськість буде відслідковувати те, як будуть відбиратись кандидатури до фіскальної служби.
Які функції покладатимуться за цю службу за вашими планами?
— Служба фінансових розслідувань повинна буде моніторити за деклараціями, за податковими звітностями, за лінією відносин, ланцюжком відносин між платниками податків, тому що насправді все це видно і на рівні податкової служби, і на рівні Мінфіну, і має уже зараз і Адміністрація президента частково до цього доступ. Воно все такими ланцюжками хто, до кого, куди кошти перерахував, товари переслав, все це насправді видно, і вона повинна моніторити, мати на порядок вищий аналітичний центр і розуміння і права, і економіки, там мають сидіти фахівці високого рівня, які зможуть знайти ті схеми, які будуються, в першу чергу, великим, найбільшим бізнесом.
Нам давно обіцяють реформу ДФС. Які перспективи, і що ми маємо побачити?
— Я поки що не розумію, що це має бути. Тому що реформа, яка пропонувалася Мінфіном в частині об'єднання фіскальної служби в одну юридичну особу, це було все, що пропонувалося. І така ж сама реформа митної служби — об'єднання в одну юридичну особу. Вони не знайшли абсолютно ніякої підтримки в парламентському комітеті в нашому профільному комітеті, тому тієї реформи немає. Іншої реформи теж поки що немає. І тому ми маємо те, що маємо, і мучаємося сьогодні разом з платниками податків. В першу чергу сьогодні це платники ПДВ, в зв'язку з тим, як виконуються фіскалами і в ДФС, і в Мінфіні блокування податкових накладних. От у них там дійсно потрібні реформи, просто закрити все це і все.
Уже і МВФ свої рекомендації надавав щодо того, як це реформувати. У ДФС заявляли, що вони так рефомуватимуться, аби бути ближчими до людей, і їх співробітники мають набути нових якостей у роботі з клієнтами.
- Весь минулий тиждень комітет працював з бухгалтерами, з власниками бізнесів, які саме які стосуються ПДВ через блокування податкових накладних. І вони розказували такий сервіс, вони описували такі сервісні речі, коли в нас електронне адміністрування, те, що називається електронним, в ручному режимі зупиняється, документами доноситься. А в той офіс платника податку, який є начебто електронний, насправді страшно зайти, і ще страшніше вийти. Тому говорити про сервіс сьогодні поки що зарано. Хотілось би все-таки побачити комплексні пропозиції, як бачить Мінфін.
Якщо урядовці говорять, що за десь рік-півтора ДФС буде реформована, в такому оптимальному варіанті. Як вам перспектива? Вона занадто оптимістична?
— Наскільки я знаю, отой "Мінздох", який був свого часу ще при Клименку створений, він до цих пір ще десь там валяється, і до цих пір не закритий, наскільки я розумію. Він там якось висить, ліквідаційна комісія висить, але як я розумію, воно ще все не закрито до кінця. Тому говорити про реформу, коли ми не маємо проекту, як це має робитися… Я ж не думаю, що вони почнуть робити реформу без внесення змін до Податкового чи Митного кодексів. У принципі, з поліцією було приблизно так. Поліцію почали реформувати, а потім ми доганяли із законами. Але я думаю, що ми вже пройшли той перший млинець з реформами, і всі інші реформи повинні йти виключно після прийняття законів, і в тих рамках, які будуть визначені все-таки парламентом.
Що відбувається із пенсійною реформою?
— Кредитори вимагають від влади бездефіцитного Пенсійного фонду. Вони не говорять про те, що забезпечте підвищення пенсій або забезпечте розвиток на майбутнє. Це наше має бути завдання, завдання України. Дуже важливо на це звертати увагу і пам'ятати про це, коли ми говоримо про так звані реформи, які ми робимо на вимогу чи за згодою з МВФ, тому що МВФ вимагає від України підтвердити можливість повернення коштів, і це для них саме головне, і це природно. А тепер стосовно змін до пенсійної системи. Так як зміни готувались на вимогу МВФ, відповідно, завдання цих чотирьох законопроектів основне — це бездефіцитність Пенсійного фонду, і вони це питання вирішують. Бездефіцитність вони роблять.
Питання для мене важливе і, я думаю, для всіх громадян України — це, дійсно, зміна пенсійного страхування, тому що ми розуміємо, що у нас пенсіонерів майже один до одного, так само, як працюючих людей, які сплачують єдиний соціальний внесок, і ми розуміємо, що завтра, якщо не змінити систему пенсійного страхування, у нас просто не буде коштів, де взяти для того, щоб виплачувати людям. І нам потрібно було, всі експерти абсолютно всі вголос кричали про необхідність запровадження накопичувальної системи і зміну взагалі підходу до пенсійного страхування для того, щоб завтра були пенсії, і для того, щоб сьогоднішні пенсії сьогоднішнім пенсіонерам могли збільшуватись.
Внесено урядом пенсійні зміни, знову ж таки, чотири законопроекти, вони не робили нічого з накопичувальною системою, вони вирішували тільки питання солідарної системи пенсійного страхування, і там була одна позитивна річ, яку я підтримую, але в зв'язку з тим, що вона була маленька, а змін багато, я все одно не голосувала в першому читанні за пенсійну реформу, — це відміна 15% податку на працюючих пенсіонерів. Це важлива річ, тому що коли її запровадив свого часу Яценюк, це було не те що не законно, це законно було запроваджено, але це несправедливо і аморально. Уряд Гройсмана сьогодні пропонує відмінити ці 15% з працюючих пенсіонерів. В комітетах ці чотири законопроекти розглядаються різні. Комітет соціальної політики, комітет Людмили Денісової розглядав цей законопроект, і вони підтримали поправку цілого ряду депутатів, насправді багато депутатів було, які наполягали на тому, що повинна запроваджуватись накопичувальна система, але вони її запроваджують з 1 січня 2019 року, і це вже відбувається не вперше, коли нам її декларують цю накопичувальну систему, відкладають, а потім знову як морквинку показують і відкладають, але декларація про запровадження накопичувальної системи буде запроваджена.
Крім того, що важливо для підприємців, що уже відпрацьовано в комітеті у Людмили Денисової? Комітет підтримав і уряд говорив, що він не проти, я не знаю, як це буде запроваджено, але комітет підтримав до другого читання норму, яку просили підприємці, які уже вийшли на пенсію і які тільки збираються виходити на пенсію, які працювали і були суб'єктами підприємницької діяльності в кінці 1990-х, в 2000-х роках. Яка ситуація була тоді і зараз вона ще діє і вона буде відмінена?
Ті підприємці, які сплачували єдиний податок, в складі якого був єдиний соціальний внесок, коли приходили оформлювати пенсію, їм не зараховували ЄСВ. Їм нарахували за той час, коли вони платили за законом єдиний податок. І таким чином люди, які роки відпрацювали, відпрацювали тяжко, бо в бізнесі працювати завжди складно, приходили і їм нараховували мінімальну соціальну пенсію, казали: у вас немає достатнього пенсійного стажу. Я дуже дякую, публічно дякую Олександрі Кужель, яка на профільному комітеті протягнула, відбила і комітет підтримав норму про те, що цей стаж, коли підприємець платив єдиний податок, в складі якого був ЄСВ, вона буде зарахована до пенсійного стажу підприємця, і всі ті, хто сплачували єдиний податок, зможуть перерахувати або нараховувати по новій, або перерахувати свою пенсію у відповідності до того, що той час, коли вони платили єдиний податок, у них зарахований буде до пенсійного стажу. Це величезне досягнення насправді буде, якщо ця норма пройде через зал, але я таких два бачу позитива, які є і будуть в змінах до пенсійного законодавства, але я не вважаю, що це реформа. Я вважаю, що це виправлення тих помилок. Знову ж таки, індексація пенсій. Індексацію зобов'язані були робити і до цього уряду.
Читайте также: Корнейчук: почему украинцы — не европейцы
Ранее редактор журнала Деньги.ua Александр Крамаренко в эфире радиостанции Голос столицы заявил, что решать проблему с автомобилями на иностранных номерах в Украине надо комплексно, только карательными методами ее решить невозможно.
Также, напомним, народный депутат Наталья Веселова считает, что из-за введения накопительного уровня пенсий в выигрыше будут все, а ее коллега по ВР Александра Кужель заявила, что предложенный законопроект никак нельзя назвать реформой.
