РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
В первой половине осени в Украину приедут три миссии Международного валютного фонда. Об этом сообщило издание FinClub, ссылаясь на собственные источники в Нацбанке.
Сообщается, что представители МВФ проверят, как готовится проект госбюджета 2018-го года, а также работу над пенсионной реформой. Первый визит миссии запланирован уже на 4 сентября.
Накануне первый секретарь отдела торговли и экономики представительства ЕС Жослин Гитон сказал, что очередной транш Украина получит в начале 2018-го года. Речь идет о 600 миллионах евро макрофинансовой помощи. Однако это произойдет, если Украина выполнит все необходимые условия, включая отмену моратория на экспорт древесины.
Зачем приедет миссия МВФ в Украину, в эфире радиостанции Голос Столицы доктор экономических наук Алексей Плотников.
(текст публикуется на языке оригинала)
Під час останнього візиту представники фонду оголосили українській владі вимоги для отримання наступного кредиту. Які з них виконані, а які — ні?
— Якщо ви пам'ятаєте, то тут були дещо скориговані ці вимоги, тобто МВФ вже не вимагає того, щоб терміново в червні, який вже минув, була прийнята земельна реформа, у пенсійній реформі зберігають вимоги, можливо, дещо податкова реформа зберігається. По всьому іншому дещо пом'якшені вимоги, тобто з цієї точки зору тут більш сприятливе бачення з боку МВФ що треба робити уряду України, і, можливо, саме завдяки цьому тут є більше імовірності, що наступні транші надійдуть до України. А в цілому те, що будуть приїжджати місії МВФ, не одна, а три, — це нормальне явище. Вони і раніше приїжджали, і зараз, якщо знову ж таки Україна потребує подальшого фінансування, сподівається на те, що будуть надходити транші, то тут зрозуміло, що місії приїжджають для того, щоб проконтролювати, подивитися на місці і висловити певні свої побажання щодо подальшої діяльності уряду України.
Мабуть, ми добре їх зустрічаємо, що вони так часто приїжджають в Україну?
— Це — робота, і для них це дуже важка робота, тому що вони приїжджають в країну, де треба дуже багато інформації зібрати і треба зробити реальну оцінку, тобто це не є місцем, куди, наприклад, там чиновникам МВФ хочеться їздити ще і ще, це в принципі досить складні умови, я навіть думаю, що їм доплачують якісь особливі добові за складність умов поїздки в Україну.
Якщо парламент не дасть голоси за пенсійну та медичну реформи — це поставить хрест на отриманні мільярда доларів від МВФ до кінця жовтня?
— Тут питання досить цікаве, тому що, коли підписувався меморандум з МВФ, там було прописано, що парламент повинен проголосувати. Підписує все ж таки голова уряду, підписує голова НБУ, тобто з точки зору парламенту тут не можна наполягати, що він повинен. Можливо, все ж таки тут треба більш коректно ставити формулювання, що у парламент повинні бути винесені ці питання. Але, я думаю, що якщо це підписувалось, то провладні сили розраховували на те, що в парламенті знайдеться підтримка і пенсійної, і медичної реформ. Але зрозуміло, що щодо земельної реформи навряд чи знайдеться в парламенті підтримка, по іншим — можливо, це буде зроблено вже с початку цієї сесії, яка стартує на наступному тижні. Але якщо це не буде зроблено до кінця року, то всі інші транші будуть загальмовані, будуть призупинені, і МВФ буде знову очікувати, що скаже уряд України на виконання цих вимог.
Якщо ми наступні транші не отримаємо, що буде далі?
— Це буде погано, тому що, це буде не критично, але все ж таки погано, тому що все ж таки уряд розраховує на ці транші, на те, що гроші підуть на обслуговування боргів, по яким треба сплачувати відсотки, віддавати самі борги, що це піде на посилення золотовалютних резервів, можливо, на фінансування дефіциту державного бюджету. Якщо всього цього не буде, то тут скоріше мова буде іти про те, що це треба буде або фінансувати за рахунок доходів державного бюджету, знову ж таки тоді н зрозуміло, що можна буде інше фінансувати з цих доходів, тому що все інше треба буде припиняти, або ж шукати гроші десь на комерційному ринку Європи чи інших країн, але комерційний ринок — це зовсім інші відсотки, це не відсотки МВФ, це відсотки принаймні, можливо, в три рази вищі ніж ті, під які гроші отримуються з МВФ.
— Там 4,5-5%, тобто це відсотки — вони не погані, але знову ж таки, з чим порівнювати. Якщо порівнювати з комерційним ринком, то зараз Україна може отримати на комерційному ринку десь відсотків під 12. Якщо порівнювати, наприклад, з якимось іпотечним кредитуванням для пересічних громадян ЄС, то вони можуть отримувати там кредит під 1-3%. Тобто хто з чим порівнює, з якими відсотками. Але з порівняно з комерційними ринком все ж таки кредити МВФ набагато вигідніші.
Україні в найближчі роки необхідно буде повернути значні суми світовим кредиторам, зокрема МВФ. На вашу думку, це може призвести до дефолту або різкого падіння курсу гривні?
— Скоріше за все Україна буде або реструктуризувати те, що треба буде повернути, або буде залучати нові запозичення для того, щоб повертати, тобто зрозуміло, що з доходів державного бюджету це провернути буде неможливо.Тут або вдасться домовитись з кредиторами, або залучити кошти для повернення. Я думаю, що до дефолту не дійде, тому що все ж таки у нас була і гірша ситуація, але вдалося реструктуризувати в 2015-му році, тобто, я думаю, що далі якось шляхом піде країна щодо відтермінування, додаткового запозичення, але знову ж таки до дефолту не дійте справа.
Зараз за яких умов можлива реструктуризація боргів?
— Вона в принципі можлива — перенести терміни сплати. Але перенести терміни сплати за вищі відсотки, перенести терміни сплати за якісь інші, можливо, не відсоткові, а інші привілеї, додаткові якісь пільги для цих інвесторів. Тобто в принципі можна вести мову, але найбільш просте і ефективне рішення — це сплатити, умовно кажучи, не 6%, а сплатити 8%, але на два роки пізніше.
Але ці кілька років не врятують ситуацію в країні?
— Ніхто не говорить про те, що ми будемо спроможні, наприклад, в найближчі 15-10 років сплатити все за рахунок доходів державного бюджету. Ні. Це все повинно бути або шляхом реструктуризації, або залученням нових коштів, нових позик. Ось, на жаль, така ситуація в Україні.
Читайте также: Будет горячо. Рада открывает решающую для страны сессию
Ранее директор Института социально-экономической трансформации Илья Несходовский в эфире "ГС" пояснил, что благодаря росту зарплат в стране оживилась торговля, а это положительно повлияло и на другие отрасли.
Напомним, Украина не сможет оплачивать внешние долговые обязательства только за счет госбюджета, отметил ранее в эфире "ГС" доктор экономических наук Алексей Плотников.
