наверх
29.03.202408:42
Курсы валют НБУ
  • USD26.89+ 0.03
  • EUR31.83+ 0.14

Супрун: экономика без рук и ног, но все рады росту волос

Бюджет-2018: в закромах гуляет ветер (210)

(обновлено: )88090
Высокий уровень энергозависимости страны не дает поводов для эйфории в вопросах бюджета, считает эксперт по вопросам бюджетной политики Людмила Супрун.
Людмила Супрун. Архивное фото

РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"

Платежный баланс Украины за последние семь месяцев сведен с профицитом. Он составляет 764 миллиона долларов. Это, кстати, в 1,5 раза больше прошлогоднего профицита, сообщает Нацбанк. 

При этом, если отдельно рассматривать июль, то у нас дефицит платежного баланса в почти 300 миллионов долларов. В июле 2016 года НБУ констатировал плюс 110 миллионов.

Также Нацбанк констатирует дефицит счета текущих операций и за весь 2017 год.

Что происходит с нашей торговлей в частности и экономикой в целом, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировала эксперт по вопросам бюджетной политики, заслуженный экономист Украины Людмила Супрун.

(текст публикуется на языке оригинала)

Поясніть, що таке платіжний баланс і наскільки важливо, щоб він був профіцитним? 

— Не можна дивитися на одну окрему взяту цифру і намагатися зробити повний діагноз економіці України. Тому що це треба порівнювати з попередніми періодами, і тоді буде зрозуміло, що відбувається в платіжному балансі України. Знаєте, це я б порівняла зі здоров'ям людини. Якщо у людини на один сантиметр відросло волосся, а в цей час відрубали руки, ноги, то краще її стан чи гірше — питання риторичне. Так що оце приблизно так і з так званим профіцитом. Насправді українська економіка має певну сезонність, тому що значна частина доходів ВВП формується в аграрному секторі, агропродукція протягом року наростає, потім її збирають, потім її експортують, і йдуть надходження до бюджету, і теж саме стосується сезонності з точки зору закупівлі енергоносіїв. Тому що ми зараз все-таки залишаємося країною з високим рівнем енергозалежності. Причому енергозалежність від імпортованих джерел. Тому в цій ситуації ніякої ейфорії від так званого начебто профіциту бути не може.

Читайте также: Эксперты в поисках (экономической) независимости Украины

Давайте подивимося, що відбувається в економіці за останній час. Вона скоротилася як шагренева шкіра: чим більше її використовуєш, тим більше скорочується. Загадаєш якесь бажання, хочу, наприклад, ось цього — і на якусь частинку шагренева шкіра скорочується. Так і у нас. Наприклад, якщо подивитися за останні, наприклад, сім років — з 2010 по цей рік найбільше ми мали доходів по експорту — 68 мільярдів у 2012 році. Зараз у нас доходи по експорту за 2016 — 36 мільярдів. Що це означає? Що ми вдвічі скоротили обсяг експорту. Тепер що стосується імпорту. По імпорту: у нас найбільший імпорт був теж в 2012 році — 84 мільярди. А ось тепер він — 39 мільярдів. Це говорить про те, що економіка скоротилася практично на 37-40%.

Тепер що стосується самого балансу і так званого профіциту. Останні місяці іде дефіцит бюджету, він достатньо значний, цей дефіцит. І я думаю, що дефіцит буде наростати нашого платіжного балансу, оскільки потрібно буде закуповувати енергоносії. Україна закуповує за рік приблизно 24-25 мільярдів кубометрів газу. І це якраз витрати на цей період припадають на липень, серпень, вересень, жовтень — оці основі місяці. Тому дефіцит платіжного балансу, який є вже діяв місяці поспіль, тобто і в липні, і в червні, він, безумовно, буде наростати. 

А коли в нас строк виплачувати борги? Там же теж будуть великі витрати?

— Безумовно. Платіжний баланс треба розглядати не тільки з точки зору експорту й імпорту, а й те, скільки надходить інших видів доходів, чи інші є витрати. Наприклад, сплата зовнішнього боргу. У наступному році достатньо значний розмір зовнішнього боргу — більше двох мільярдів, це буде впливати на наш платіжний баланс. Друге — у нас значно скоротився обсяг інвестицій, навіть порівняно з 2016 роком. І це теж є проблемою. Тому що не так багато коштів вкладається як прямі інвестиції в статутні капітали, тобто в економіку України. Є іще одна проблема. 

Я прогнозую, що найближчим часом може статися наступне. Є облігації внутрішнього державного займу України, які дають дуже високі відсотки по національній валюті — 16,5 %. Якщо буде укріплюватися гривня, і якщо буде і цій ситуації зафіксовано цей такий тренд укріплення гривні, то сюди будуть вкладатися гроші для того, щоб заробити якнайбільше. Тобто можуть прийти так звані гарячі іноземні інвестиції, я їх називаю "гарячі", а правильно їх  називати спекулятивні. Це коли входять сюди кошти, які, наприклад, за кордоном можуть отримувати різні фонди під 1-2%, а в Україні по цим же грошам будуть отримувати 16,5%. Тому це є небезпечно, тому що такі спекулятивні гроші виймають дуже багато коштів з української економіки, і не дають ніякого ефекту. Вони є не інвестицією в розумінні того, що інвестор приходить на Україну, вкладає гроші, і разом із українцями несе ризик розвитку свого бізнесу, свого підприємництва. Це гроші спекулятивні, тобто гроші з фінансового сектору.

Напомним, местные бюджеты и в 2018 году будут зависеть от воли лично премьера и президента, подчеркнул председатель Комитета экономистов Украины Андрей Новак

Ранее, народные депутаты от БПП Владимир Арешонков, от РПЛ Олег Куприенко и от "Батькивщины" Юрий Одарченко сообщили, что в новом политическом сезоне каждая политсила продолжит гнуть свою линию, а голоса за реформы все так же будут собирать с трудом.

Самое читаемое
    Темы дня