РИА Новости Украина — радиостанция Голос столицы
Законопроект о реинтеграции Донбасса на 99,9% готов к внесению в украинский парламент. Подготовка документа почти завершена, над ней работала группа, в которую вошли специалисты из Администрации президента Украины, эксперты, юристы, народные депутаты, представители СНБО, Министерства иностранных дел Украины и Министерства юстиции. Об этом заявила представитель президента Украины в Верховной Раде Ирина Луценко.
Своевременно ли выносить в ВРУ законопроект о реинтеграции Донбасса, прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог Олег Саакян.
(текст публикуется на языке оригинала)
Відомо про кілька варіантів закону щодо повернення захоплених територій України. Про який із них каже представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко?
— Судячи з усього, йде мова про ініціативу з надр РНБО, судячи з того опису, який надає пані Луценко. Я певен, що якщо спитати у пана президента чи пана секретаря РНБО, в чому різниця між деокупацією і реінтеграцією, скоріш за все, вони не назвуть. Були використані різні поняття, різні терміни для того, щоб пояснити свою позицію стосовно повернення Сходу. Просто оперують різними назвами. Якщо брати сутнісно, то та інформація, яка на сьогоднішній день є в публічному доступі, то вона дає можливість стверджувати, що поки що про реінтеграцію чи деокупацію, чи повернення окупованих територій в цьому законопроекті не йдеться.
Перше, те, що ми можемо чітко говорити і знаємо – це йде мова про оптимізацію військово-адміністративного управління на територіях, підконтрольних Україні, прифронтових територіях. Цей момент акцентувався неодноразово як РНБО, так і Адміністрацією президента, і той документ, який мав змогу декілька місяців тому побачити концепцію, знову так само йшлось про це, з одного боку. З іншого боку, є другий важливий елемент, що фактично говоримо про те, що Росія є агресором і закріплюємо її в національному законодавстві в статусі агресора. Потрібно чітко усвідомлювати, що це закріплення – це все одно політична заява, це не є правовим документом, це не є визнання судом, це не є визнанням міжнародним правом. Це наша внутрішня національна оцінка. І третій момент – це апелювання до статті 51 стосовно права на самооборону держави і таким чином фактично ми виходимо з-під виделки про війну чи то АТО і чітко говоримо, що ми займаємось національною самообороною від зовнішньої агресії, фактично не називаючи сьогоднішні обставини війною в правовому полі, але отримуючи можливості використовувати весь потрібний спектр, в тому числі, і міліарної сили для того, щоб цю агресію відбивати.
Читайте также: Корнейчук: реинтеграция Донбасса под антироссийским соусом
Чому так мало інформації?
— Тут також спливала інформація. Інша справа, що в реальності в тому, що перелічила пані Луценко, є всі сторони, які тільки можливо перелічити, окрім експертного українського середовища і окрім громадського середовища. Ці два середовища чомусь не були долучені до цього процесу. Якщо кажуть про можливість потрапляння інформації до ворога, то в цьому випадку настільки інфільтрація всіх спецслужб в органах влади, ця інформація стовідсотково туди могла потрапити, з одного боку. З іншого боку, якщо брати в розрізі того, що така комунікація може нашкодити законопроекту, то, навпаки, я думаю, що це б збільшило його можливості прийняття. На жаль, на сьогоднішній день, мені здається, що навіть після внесення його до ВР, він не набере голосів для того, щоб його прийняти в першому читанні та в цілому. Скоріше за все, він навіть якщо буде прийнятий, то буде прийнятий виключно в першому читанні і відправиться в комітет на доопрацювання і тут депутати, яких не заслухали, чиї ініціативи не були долучені до цього процесу, вони відіграються на повній. Ми можемо побачити саботаж прийняття цього закону чи то він буде гарний, чи поганий, мені буде складно сказати, я не бачив фінальної версії.
До розробки документу залучені представники майже усіх парламентських фракцій…
— Представники могли бути долучені певні, але, наприклад, є законопроекти по цій же темі у ВР. У нас є, як мінімум, на сьогоднішній день 4-5 законопроектів під куполом ВР, які стосуються тієї ж самої проблематики. Більш того, треба пам’ятати, як би це не розробляв РНБО чи Адміністрація президента, чи якийсь інший орган влади, все одно це мають прийняти нардепи, тільки вони виключно мають на це право. Відповідно, ми стикаємось із ситуацією, коли вони можуть саботувати цей процес, абсолютно маючи на це обґрунтування.
Читайте также: Ищенко: тройное дно законопроекта о реинтеграции Донбасса
Зараз у Києві перебуває делегація з Хорватії, яка обговорює з українськими посадовцями та громадськістю свій досвід щодо реінтеграції окупованих сепаратистами територій. Чим Хорватський досвід може бути корисним Україні?
— В цілому хорватський досвід є дуже цікавим і потрібним до вивчення. Більш того, до самої спецоперації в Хорватії були долучені, в тому числі, і українські спеціалісти. Про це мало хто знає, тим не менше, цей план має свої українські коріння, тому він для нас є близьким. Якщо брати його сьогодні, то треба дивитись весь контекст. Ми все ж таки маємо ситуацію з РФ.
Це трішки інший контекст, з одного боку. З іншого боку, хорватський досвід говорить про те, що ця країна жила в стані мобілізації. Фактично вся Хорватія перетворилась на одну велику військову базу з усіма негативами для суспільного, соціального життя. Тобто та ситуація, яку ми бачимо в Україні, коли спокійно працюють ресторани, коли люди можуть не відчувати, ігнорувати війну і говорять, що війна на Сході, а не в цілому в країні, цього в Хорватії не було. Відповідно, якщо долучати хорватський досвід чи то на законодавчому рівні, чи то на прикладному рівні, то маємо бути готовими до того, що життя кожного українця кардинально зміниться як якісно, так і суттю.
Я думаю, що українське суспільство на сьогоднішній день вже не дає змоги для того, щоб реалізовувати хорватський сценарій. Якщо він буде зараз хоча б частково реалізований, фантазуємо, то це призведе до соціального напруження, соціальних заворушень, які можуть бути вкрай негативними для української державності. Якщо такий досвід і використовувати, то 1,5-2,5 роки тому ще було, в принципі, більш-менш можливо. На сьогоднішній день я про нього взагалі не говорю.
Ранее политолог Михаил Погребинский заявил, что цель законопроекта о деоккупации Донбасса — перенести выборы в Верховную Раду на более поздний срок.
Также заместитель министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Украины Георгий Тука в эфире "ГС" рассказал, что представляет собой алгоритм распределения средств, выделенных Евросоюзом на восстановление региона.
