РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Саммит "Восточного партнерства" состоится 24 ноября в Брюсселе. Об этом сообщил глава представительства Украины при ЕС Николай Точицкий.
Говоря о следующем саммите, в прошлом месяце президент Петр Порошенко сообщил, что Украина, Грузия и Молдова совместно с европейскими партнерами начинают работу по формированию следующего этапа повестки дня программы Еворсоюза "Восточное партнерство".
Традиционно на таких саммитах ЕС и страны-партнеры анализируют состояние текущего сотрудничества и определяют дальнейшие перспективы.
Чего ждать на этот раз, спрогнозировал в эфире радиостанции Голос Столицы посол по особым поручениям Министерства иностранных дел Сергей Корсунский.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наскільки важливим може бути саміт "Східного партнерства" саме для України?
— Цей саміт буде трохи не звичний порівняно з усіма іншими. Тому що вперше ми будемо в статусі, три країни — Молдова, Грузія і Україна будуть присутні вже після того, як Угоди про асоціацію і Угоди про вільну торгівлю, і навіть безвізовий режим набули чинності. Тобто так би мовити першочергові завдання співробітництва з ЄС, які ми ставили перед собою, починаючи з 2008 року, коли почався тільки цей проект "Східного партнерства", вони начебто досягнуті. І станом на сьогодні нам необхідно визначитись з подальшими орієнтирами і саме про це буде йтися 24 листопада на цьому саміті.
Йдеться про спільну позицію?
— Так, на цьому тижні в Україні були делегації з Грузії і Молдови на рівні, якщо не помиляюсь, заступників міністрів закордонних справ, і саме тому вони і були в Києві, і були зустрічі з урядом, закордонних справ, і з політологічними колами. Саме ця мета і ставиться. Нам сьогодні абсолютно необхідно втрьох сформувати спільне бачення, це дуже важливо. Європа чекає від нас цього, щоб була позиція країн, які беруть в цьому участь, щоб ніхто ніколи і ніде не казав, що нам щось нав'язуєтеся. Але наша мета зрозуміла — це членство в ЄС. Як її досягнути, які конкретні проекти ми тепер можемо спільно реалізовувати — саме про цей початок діалогу йшлося на цьому тижні. Але він буде ще продовжуватися до листопада. Буде багато заходів в цьому контексті.
Смотрите также: Украинцы и еврооптимизм: безвиз есть, а денег нет
Хто в Україні займається питанням конкретної підготовки?
— Як завжди, безпосередню роботу здійснює Міністерство закордонних справ, але все це здійснюється під егідою віце-прем'єра з питань європейської євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе. І буквально всі урядові структури, які в кожному міністерстві відповідають за питання європейської євроатлантичної інтеграції будуть задіяні, тому що це самий проект, так би мовити, великий європейський, він виходить далеко за рамки суто політичної інтеграції. Це дуже велика кількість питань і економічних, і культурних, і саме тому це робота буде здійснюватись буквально всіма міністерствами. І, я думаю, що зараз у нас вже присутнє дуже чітке і зрозуміле відчуття того, що відбувається, що ми підійдемо до цього саміту з цікавими та конкретними пропозиціями.
Чи допоможе саміт просунутись у питанні припинення бойових дій на Донбасі?
— Інтеграція з ЄС — це не є примха, є логічний, історичний і який завгодно вибір. І чим краще ми інтегровані в європейську інфраструктуру — і економічну, і політичну, і культурну, тим сильніші ми. І, якщо ми сильніші, то важче буде завдавати шкоди. Я думаю, що в принципі проект "Східного партнерства" не має безпосередньої мети вирішувати конфлікти. Він спрямований на те, щоб в Європі не було розподільчих ліній, і ті країни, які все ще поза межами ЄС, мали можливість долучитися до тих процесів, які відбуваються в об'єднаній Європі. Чим сильніші ми, тим буде ближчий мир. В цьому немає ніякого сумніву.
Чи будуть говорити на перспективу?
— Я б побажав всім нашим співгромадянам спочатку чітко розібратись, що таке Угода про асоціацію і повноцінно використовувати Угоду про зону вільної торгівлі. Ми тільки почали працювати і робимо це непогано, судячи по фактичним даним. Я думаю, що про членство, про кандидати в членство і про інше — це вже речі практичні. Вони юридичні. Так просто вони не робляться. Це велика робота. Я думаю, що в даному випадку ми маємо на меті членство. Про це президент сказав під час виступу на параді, але практична робота буде в тому, щоб наповнювати ті угоди, які вже є, практичним змістом і робити реформи. В кінці цього шляху, безумовно, буде і кандидатство на членство і саме членство.
Скільки мине часу, щоб Україна могла вступити безпосередньо до ЄС?
— Це залежить від швидкості руху. Якщо будемо рухатися дуже добре, то і час буде коротший.
Якісь завдання з цього приводу з'являються у європейської спільноти, в ЄС до України?
— Для Європи, особливо сьогодні в умовах чіткого розуміння того, що РФ не є надійним партнером, для них дуже важливо, щоб максимально об'єднати навколо тих цінностей, які існують, європейських цінностей, об'єднати всі країни, які поки що знаходяться поза межами ЄС. Тому звичайно в їхніх інтересах стабільна, процвітаюча Україна, Молдова та Грузія. Само собою, що підтримка буде. В цьому немає ніякого сумніву. Питання, наскільки я це відчуваю, полягає в тому, що ми самі повинні почати для себе робити добро. Найбільшою мірою ми маємо бути зацікавлені в тому, щоб європейські цінності були в Україні, а вчитися дуже важливо на найкращих прикладах. Але як казали класики, чужого навчайтеся, свого не цурайтеся. Тому я думаю, що це паралельні будуть шляхи. Ми маємо вивчати досвід, приймати допомогу, але і робити власні свідомі кроки, які нас наблизять до європейських цінностей і до європейського рівня життя.
Микола Точицький заявив, що в ЄС розглянули українсько-литовський проект "плану Маршала" для України. Тепер його буде розглядати Європейська комісія. Які ваші прогнози щодо цього плану і загалом, що він передбачає?
— Я не дуже люблю цю назву — "план Маршала", оскільки історичний контекст все ж таки досить сумний. Я все ж таки бачу це як таку алегорію. Йдеться про те, що нарешті треба перейти від окремих якихось не дуже системних кроків на зустріч Україні, на шлях системної, масштабної підтримки наших реформаторських зусиль. Наскільки мені відомо, цей проект досить непогано пророблений. Над ним працювали гарні фахівці. Якою мірою Європейська комісія буде бажати його підтримати, це буде залежати і від нас. Ви знаєте, коли свого часу, я пам'ятаю, тільки почалися переговори про вільну торгівлю і про Угоду про асоціацію, скільки було негативу і скільки було сумнівів. Але дуже наполеглива і серйозна робота на всіх рівнях призвела до успіху. Я думаю, що в даному випадку те ж саме. Ми не маємо просто чекати поки литовський план розглянеться в ЄС. Ми і не будемо. Я переконаний, що досить скоро ми доєднаємося до цієї дискусії та будемо разом з Європейською комісією працювати над тим, щоб був серйозний пакет допомоги Україні. Такий, який надасть можливість проводити не просто окремі реформи, а системно, і це призведе до значно важливіших результатів.
Ранее политолог Алексей Якубин в эфире "ГС" отметил, что либерализация визового режима с ЕС пока работает в образцово-показательно формате из-за повышенного внимания СМИ.
