РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Национальный банк в 2016 году потратил на печать денег 1,3 миллиарда гривен. В НБУ хотят уменьшить расходы на печать денег как минимум вдвое.
Кроме этого, в НБУ отметили, что в развитии безналичной экономики заинтересованы не только регулятор, но и физлица, банки и государство в целом.
Как НБУ может уменьшить расходы на печать денег, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал главный редактор журнала "Деньги.ua" Александр Крамаренко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи не завелику суму витрачає НБУ на друк грошей?
— Мені трошки дивна цифра, яку оприлюднив регулятор, бо в консолідованому фінансовому звіті, який був оприлюднений в першій половині цього року, 2017 року, за підсумками 2016 року, є трохи інша цифра. Там написано, що витрати, пов'язані з виготовленням банкнот, монет, сувенірної та іншої продукції, за підсумками 2016 року склали 971 мільйон гривень. До речі, у 2015 році ця сума дорівнювала 1 мільярд 261 мільйон. Тобто якісь є дивні розбіжності і досить серйозні. Було б дуже цікаво отримати коментар НБУ з цього приводу, до речі.
Це досить серйозна сума. Якщо просто подивитися на кошторис НБУ, то вона може бути порівняна, наприклад, із загальними витратами на утримання персоналу. І це може дорівнювати приблизно десь близько третини прямих витрат НБУ. Тобто це досить серйозна стаття витрат, і зрозуміло чому, бо і друк грошей, і карбування монет, і їх зберігання, а також утилізація, до речі, це також є функція НБУ, він утилізує банкноти, які вже не мають ознак платіжності, тобто старі, з плямами, порізані, порепані і т.д.
Зменшити цю суму можна було б взагалі?
— Там є, на мій погляд, три чинники. Перший, це якщо ми хочемо поступово підвищувати якість захисту банкнот, то скоріше за все, ми будемо миритися з тим, що будуть збільшуватися витрати на їх друк, тому що більше ступенів захисту, більше витрат. Це зрозуміло. Є ще один чинник, це інфляція. Тобто інфляція, відповідно НБУ має додруковувати гроші, щоб їх вистачало економіці і це також збільшення витрат. І є третій чинник, це перехід до більш безготівкового обігу, тобто звуження рамок обсягів кола операцій, які потребуть саме готівку.
Читайте также: Биткоиновая лихорадка. Силовики ловят криптовалюту, а депутаты – скупают
А як в результаті цей принцип cash-less впроваджувати у нас?
— Це потрібно робити так, щоб, по-перше, держава менше використовувала інформацію банківського обігу, обігу по картках, для фіскальних цілей. Тоді люди не будуть побоюватися цього і розповсюджуватися безготівкові операції будуть швидше. По-друге, треба думати над тим, щоб все ж таки торгівля сплачувала менші комісійні банкам за обслуговування безготівкових операцій. Тому що послуга так званого еквайрингу, тобто коли банк дає можливість своєму клієнту приймати з карток платежі за товар, або послугу, які цей клієнт комусь продає, вона не безкоштовна. Там приблизно 2-2,5% обороту. Тобто ми заплатили, припустимо, 1000 гривень за щось, а зняли 25 гривень як комісію за цю операцію. Тобто її сплачує торговець — не ми з вами — але вона ховається в ціні товару. І ми також так от, скажімо, непрямим чином її сплачуємо, цю комісію. Тобто є дуже багато задач, викликів, які потрібно врахувати і вирішити, щоб більше використовувалося безготівкових розрахунків. Ще дуже велика проблема, це монети. Вони коштують досить дорого, це метал. Я взагалі не дуже вже розумію, навіщо вони мають бути в обороті. І я взагалі вважаю, що НБУ давно вже мав би скасувати використання монет, бо вони просто непотрібні. Нема нічого такого, що коштує, наприклад, 50 копійок, чи 75 копійок, вже немає таких товарів. Я не дуже розумію, нащо вони потрібні. Їх карбування коштує більше, ніж їх номінал, вже досить давно. І це проблема також.
Скільки треба часу, щоб зменшити обіг готівки в системі?
— Потрібно досить багато часу. Бо якщо робити це силовими методами, як намагається робити НБУ, наприклад, з січня 2017 року зменшена до 15 тисяч гривень гранична ціна покупки, яку можна зробити за готівку. І все одно обходять цю проблему, все одно є дуже проста і елегантна схема, як це обходити, але НБУ вважає, що все нормально. Насправді, потрібно робити так, щоб це було вигідно торгівлі, щоб це було вигідно людям, щоб це було вигідно бізнесу. Шлях дуже простий: зменшувати комісії за розрахунки, зменшувати податки. Бо проблема, яка вирішується за рахунок силового впровадження безготівкового обігу, розширення безготівкового обігу, це не тільки економія на обігу готівкових коштів, це перш за все можливість жорстко адмініструвати податки, це можливість, намагання держави все, що можна, будь-якого платника податків цими податками обкладати.
В яких економіках світових взагалі cash-less діє? Які країни?
— Якщо ви маєте на увазі обмеження на граничний розмір розрахунку готівкою, то він діє в багатьох країнах, але цікава річ, у найбільш ефективних економіках, наприклад, Європи, цього обмеження немає. Наприклад, нема в Німеччині, нема в багатьох інших країнах. От в південних країнах Європи, де з економікою не дуже все гаразд, як ми знаємо, вони там великі борги державні, не все так просто з економічним зростанням, там досить жорсткі обмеження. Але це не допомагає фіскальним схемам, вони обходять.
Читайте также: Должников лишат субсидий — чиновник КГГА
Як ви оцінюєте плани регулятора збудувати сховище готівки у Львові? Де зараз зберігає НБУ готівку?
— Це треба спитати НБУ. Я не впевнений, що ця інформація є занадто публічною, точно відомо, що є сховище в Києві, це 100%, є сховища у великих обласних конторах. Як всі ми знаємо, НБУ скорочував мережу обласних управлінь, він просто залишав одне управління на кілька сусідніх областей. Я так розумію, що це укрупнення на заході країни вимагає побудувати відповідне сховище у Львові, можливо, щоб здешевити логістику, тобто перевезення готівки з сховищ НБУ до комерційних банків. Тобто я би не надавав цій події якогось сакрального значення. Робочий процес. Взагалі, НБУ потроху зменшує витрати на своє утримання, незважаючи на те, що взагалі-то інфляція в країні є. Це видно по кошторису. Там є питання, чи завжди ці зниження витрат є раціональними, але це факт, він насправді намагається економити.
Напомним, экономика будет способствовать укреплению гривны, только если в Украине начнут больше производить товаров с высокой добавленной стоимостью, а не сырьевых товаров, подчеркнул эксперт по ценным бумагам Юрий Товстенко.
