РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Издание "Слово и Дело" подсчитало, сколько обходится рядовому официально трудоустроенному и платящему налоги украинцу содержание парламента. Каждый гражданин Украины в год тратит 72 гривны на содержание Верховной Рады.
В совокупности эти деньги идут на зарплаты депутатов и их помощников, на содержание аппарата, подведомственных предприятий, обеспечение работы и на содержание всего имущества парламента.
Чтобы понимать примерные цифры, издание опубликовало основные расходы на работу парламента. Зарплатный фонд Верховной Рады в текущем году составляет почти 550 миллионов гривен, из которых чуть больше 415 миллионов направляются на зарплату, 75,5 миллионов — на стимулирующие доплаты и надбавки, почти 30 миллионов — на материальную помощь, примерно столько же — на премии, и еще чуть больше двух миллионов гривен — на командировки по Украине.
Также рядовые граждане оплачивают народному избраннику работу помощников-консультантов, аренду жилья, телефонную связь, командировки помощников, помещения для приема избирателей в избирательных округах, канцтовары и аренду помещений для собраний. Один законопроект в среднем обходится в 420 тысяч гривен.
Насколько дорого украинцам обходится содержание депутатов, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы руководитель департамента избирательных технологий агентства моделирования ситуаций Валерий Гончарук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Ви готові сплачувати на ВР 72 гривні?
— Так, 72 гривні — це не є показова сума і вона, в принципі, ні про що не говорить і, скажімо так, я готовий сплачувати, але я не переконаний, що я маю результат не лише на 72 гривні, а і на 72 копійки так само, як і кожен громадянин України. Чому не є показовою? Тому що, по суті, коли ми порівнюємо зарплати ВР, то вони, з одного боку, не є найбільшою в органах державної влади, тому що там місцевий суддя вдвічі отримує більше, ніж звичайний нардеп. Якщо ми візьмемо нові органи, які створені, антикорупційного характеру — це і НАБУ, і НАЗК, то в них так само втричі більша заробітна плата. Але в порівнянні з середньою зарплатою, то виходить, що зарплата депутата більша десь в п'ять — шість разів від середньої зарплати по, принаймні, державному сектору, якщо ми порівнюємо з лікарями, вчителями. А в цьому контексті, якщо ми західний досвід візьмемо, то в США це втричі більше, в Європі вдвічі більше. Тобто тут все в порівнянні відбувається, треба аналізувати. Головне — треба говорити про ефективність роботи.
Наскільки ефективно працюють нардепи і ВР? Наскільки кошти, які йдуть на їхнє утримання, ефективно витрачаються?
— У нас десь ВР в рік обходиться в мільярд. На президентську адміністрацію за три роки було витрачено 550 мільйонів. Знову ж таки, для порівняння, які цифри йдуть. Але ця інформація, про яку ми говоримо, скільки витрачається на Кабмін, на місцеві органи влади вона достатньо є закритою і прямі витрати про те, що ви сказали, наприклад, зарплати, є дуже багато непрямих витрат, про що також треба говорити. І от насправді основні зловживання, якщо ми говоримо про державний бюджет, то йдуть саме через такі непрямі витрати, вже не кажучи про те, що ті ж депутати фактично можуть нелегально заробляти на різних маніпуляціях з подачею тих самих законопроектів, з рейдерством тощо. Тому тут є достатньо серйозні проблеми. Зрештою, те, що у нас рейтинг довіри до всіх органів державної влади достатньо низький, це є показовим. А про ефективність може свідчити кількість прийнятих законів по відношенню до розроблених законопроектів, тому що суть законодавчої діяльності не полягає в тому, щоб максимальну кількість цих законопроектів зробити і вони не приймались. По кількості законопроектів ця ВР, що є, це Комітет виборців України давав інформацію, вона фактично найбільше розробила цих законопроектів, а по кількості прийнятих, то найменше. Цей показник ефективності говорить про ефективність парламенту. Зрештою, те, що дуже часто ці законопроекти є внутрішньо суперечливими, що вони потім правки дуже часто вносяться — це також є показник того, що вони сирі. Ми неодноразово були свідками того, що депутати навіть не знають, за що вони голосують і які правки приймають. І такі гучні скандали неодноразово вибухали про те, що, наприклад, як в законі про Конституційний суд, що начебто голосували за закрите голосування представника ВР по правам людини, а насправді виявилось відкрите. Таких речей є дуже багато.
Якщо ми говоримо про неофіційні джерела доходів нардепів, ви казали вже про запити окремі, на яких вони можуть заробляти. Чи відомі вам розцінки?
— Є напівлегальні джерела доходу. Напівлегальні — це, наприклад, можуть вони лекції читати, семінари проводити або займатись бізнесом. З формальної точки зору вони бізнесом не мають права займатись, але вони всі є акціонерами різних товариств тощо. Це напівлегальний бізнес, хоча ми всі прекрасно розуміємо, що якщо депутат є головою якогось акціонерного товариства, то в нього набагато більш сприятлива ситуація. Тут виміряти дуже складно. А що стосується тих "лівих", про які ви казали, то тут треба так само розділити. Тому що з одного боку, депутат може отримувати зарплату в конверті від керівника фракції, від окремих олігархів і таким чином обслуговувати інтереси. Там може бути десь в межах п'яти тисяч доларів, десяти тисяч доларів. А що стосується запитів до різних органів державної влади, то я тут цифри не буду казати, але хто цікавиться, він може просто подивитись ті скандали, які були з Ігорем Мосійчуком, там озвучувались ці цифри, і з Максимом Поляковим, Бориславом Розенблатом. Там так само треба говорили про те, що п'ять тисяч доларів по Полякову, що реєстрували, дали хабара на десять тисяч. Такі цифри, в принципі, можуть бути. По Мусійчуку взагалі, по суті, достатньо дрібні цифри були в тому контексті. Але так ми говоримо, що в межах 50 тисяч доларів для них може коштувати питання законопроекту, якоїсь ініціативи, лобіювання інтересів і в тому то і справа, що насправді їхня діяльність не зводиться виключно до законодавчої діяльності. Тому що значна частина депутатів їх не має, по суті, немає в ВР, в сесійній залі, а вони дуже часто бувають в судах, в різних рейдерських захопленнях. І по суті, лише половину часу чи третину часу перебувають в сесійній залі. Насправді це відповідь на те, де вони основні гроші заробляють — чи в межах сесійної зали, чи за її межами.
Що необхідно робити, аби підвищити якість роботи нардепів?
— Я тут, знову ж таки, наведу приклад країн, де є найбільші заробітні плати. З одного боку, це Австралія. У них зарплата депутата десь в п'ять разів більша, ніж середня, а друга країна по зарплатам — це Нігерія. У них в сто разів більше зарплата, ніж середньостатистична. Я не хочу критикувати чи якось аналізувати нігерійських депутатів, але ми десь приблизно розуміємо, що Австралія і Нігерія — це дві планети. Це про що взагалі говорить? Що, очевидно, сама по собі зарплата не є показником, так само, як і кількість депутатів, яка є в тій самій сесійній залі, тому що у нас — 450, а в багатьох країнах може бути 100 депутатів. Але можуть бути й більші цифри, як Великобританія — там 650 депутатів. Не це є показником. У нас основна проблема полягає в тому, що у нас достатньо фрагменований парламент. У нас дуже низький рівень партійної і парламентської культури, у нас дуже часто спрацьовують особистісні певні речі в тому сенсі, що люди, коли приходять у ВР, вони мають дуже низький досвід законодавчої діяльності і фактично мотивація їхня не завжди спрямована на законодавчу діяльність. Тобто одні відверто йдуть для того, щоб заробляти там гроші і вони заробляють їх в будь-який спосіб і, я думаю, що зарплата для них не головне. Ми, до речі, пам'ятаємо гучні заяви, які робились свого часу Мустафою Найємом, що зарплати дуже низькі, але жоден від депутатського мандату не відмовився і не повернувся на попередню роботу. Це говорить, очевидно, про те, що не заради зарплати йдуть туди люди. Дуже часто йдуть люди, які не відбулися десь фактично в особистісному житті, професійному житті і вони в такий спосіб намагаються компенсувати себе за рахунок ВР. Але якщо людина жодного дня ніде не працювала, мається на увазі займалась все життя громадською роботою, партійною роботою, то дуже складно сказати, наскільки вона буде ефективним законодавцем. Тому що в неї, по суті, окрім якоїсь мітингової діяльності немає такого досвіду роботи. Але я не кажу, що такі депутати не повинні бути. Просто те, що в нас немає такої достатньо сталої більшості з жорсткою дисципліною, немає відповідальності за ті рішення, які приймаються — основна проблема того, що ті закони по п'ять разів переглядаються.
Свое мнение о том, стоит ли ВР своих расходов, выразили также радиослушатели Голоса Столицы.
Олена, Київ: Я зовсім не погоджуюсь. Я б їм нічого не платила. Трудовий кодекс однаковий для всіх треба приймати, щоб згідно регламенту діяли недоторкані депутати. Якби громадськість кнопкодавів, в дійсності, контролювала, коаліція б законна була, результативно працювала. Проте в парламенті для збіговиська неписані правила діють, до зали засідань нардепів не загнати. Про відпочинок всі мріють. Назріває пора розумів громадян для якісного нардепів переобрання. Нічого їм не треба платити. Вони вже всіх нас пожерли.
Владимир: По многим показателям Украина занимает где-то 140-е место, 120-е по коррупции. По всем остальным, думаю, что, в принципе, я бы мог заплатить, если бы, допустим, я как рабочий человек мог бы заплатить, чтобы они улучшали. Но мне жалко пенсионеров, то, что они тоже платят деньги им из своих пенсий. У них бы за такую работу я бы точно не снимал. А шуточно, если можно, то желательно, чтобы наши нардепы и некоторые министры пошли бы работать на объездной и хоть бы чуть-чуть сделали приятное народу.
Ольга, Киев: Я не очень доверяю этим расчетам, потому что нас вроде неофициально 40 миллионов. Получается какая-то эфимерная цифра, хотя все больше и больше в прессе появляется данных о том, что, исходя из потребления хлеба у нас где-то миллионов 28. Поэтому где-то, наверное, может, еще в полтора раза надо увеличить эту сумму, 72 гривны. Мне так вспоминается, что на Майдане все верещали о больших зарплатах депутатов. Эти активисты, которые нынче во власти и тот же казак Михаил Гаврылюк был счастлив, что он будет иметь шесть тысяч гривен. Я очень хорошо помню это его интервью по телевизору. Поэтому вот это достоинство. Мы его теперь кушаем ложками.
Виктор, Киев: Для того, чтобы навести элементарный порядок в стране, нужно просто сократить ВР где-то до 150 человек от каждой общины взять от одного до пяти человек. Не мы должны платить. Налогоплательщики платят в казну, государству, в бюджет. В стране есть такая функция как средняя зарплата. Средняя зарплата в стране три — четыре тысячи. Что мы делаем? Куда мы гоним? Мы принимаем людей на 300, на полмиллиона зарплаты? Вы что? Из моих налогов пусть берут столько, сколько нужно.
Галина, Киев: Я не согласна платить, но меня очень удивляет, почему наши депутаты имеют за охрану? В чем дело? И потом их так много. Можно было бы сократить на половину, тем более, половина только и ходит. Вообще нисколько не готова за них платить.
Читайте также: Пришел, увидел, предотвратил. Неудавшиеся покушения на украинских политиков
Сергей: Какой нормальный специалист захочет стать депутатом, который захочет обеспечить свою семью, если он нормальным менеджером может зарабатывать 20, 30, 50 или 100 тысяч. Если уже говорить об оптимизации, то, безусловно, один из моментов — сократить количество. Абсолютно достаточно для представления народа в парламенте — 150. И лучше сделать систему: прогуливаешь — получаешь меньше, не ходишь на комитеты — получаешь меньше.
Напомним, Ярослав Макитра в эфире "ГС" заявил, что сокращение количества комитетов ВР не сделает ее работу более качественной, а наоборот, создаст дополнительные проблемы.
Ранее политический эксперт Андрей Золотарев в эфире "ГС" выразил мнение, что отказ голосовать в Раде — это выражение политической позиции. Гораздо хуже, когда депутаты голосуют за других.
