РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Государственными шахтами будет управлять новый оператор — Национальная угольная компания. О ее создании и намерении передать в управление 33 государственных угольных предприятий сообщили в Кабмине.
По словам вице-премьер-министра Владимира Кистиона, в Украине есть возможность ежегодно добывать на два миллиона тонн угля больше, чем сейчас. А образование такой компании позволит сэкономить еще и на содержании убыточных шахт 1,5 миллиарда гривен в год. Эти деньги можно будет направить на модернизацию.
Ситуацию в угольной отрасли прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы член наблюдательного совета Института энергетических стратегий Юрий Корольчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чи покращить стан справ у вугільній промисловості поява Національної вугільної компанії?
— Я не думаю, що вона суттєво покращить стан справ. Треба розуміти, наприклад, що насправді лишень за останні три роки це вже третя спроба фактично створити компанію державну, яка буде займатися державними шахтами і намагатися управляти ними, вирішувати питання приватизації, розвитку. При тому, що раніше, з 2003-го року до 2014-го, понад 10 років існувала одна компанія «Вугілля України», успішно, не успішно, на разі там борг 2,5 мільярди гривень залишений на цій компанії, але вона існувала. Тобто що це означає? Це означає, що насправді створення цієї нової компанії з таким красивим якби першим словом "національна" — це лишень продовження такої, на жаль, поганої практики, яку ми бачимо зараз, перерозподілу ринків впливу, сфер впливу.
Чому?
— Тому що, до речі, цих 33 шахти — це майже 40 вугільних об'єднань, вони на місцях часто, скажімо, не контролюються, але суттєво впливають на місцеві і органи влади, і бізнес, який має з ними справи, поставляє їм різне обладнання, матеріали, і те ж вугілля, яке вони видобувають, також постачається на об'єкти. Тобто все це вплив, можливість заробляння коштів, розподілу ресурсів, отримання, до речі, дотацій, тому що майже мільярд гривень, наприклад, в цьому році в бюджеті це прямо передбачено на дотації цих шахт і майже мільярд гривень скеровано на можливі проекти будівництва шахт, це якби під питанням, але сам той факт, що ці кошти є, принаймні один мільярд гривень на дотації, це вже також означає, що за них може вестись боротьба.
Важливий момент, на жаль, з тих 33-х шахт тільки вісім шахт є перспективними. І тільки держава буде ними займатися. Решта всі шахти… Там є 11, які планують закривати, на 14-ти, здається, планують провести реструктуризацію боргів, скорочення працівників, перегляд взагалі справ їхніх, і відповідно виставити на приватизацію. Тобто тут ще один важливий момент — виходить компанія за державні гроші буде готувати ґрунт для того, щоб хтось потім ці об'єкти купив і далі ними займався. Негативний момент, наприклад, для соціальної складової, ця програма передбачає, що компанія буде займатися підприємствами, шахтами без соціального навантаження, тобто всі соціальні об'єкти, грубо кажучи, на якійсь шахті садок висить, на якійсь санаторій тощо, все це перейде під контроль, під управління місцевої влади. У місцевої влади, як ми знаємо, сьогодні величезні проблеми з грішми, попри те, що ми чуємо там про децентралізацію і як себе чудово відчувають регіони. Але насправді, наскільки я так дивився по бюджетах, є майже 70 мільярдів гривень недофінансування, тобто вони просто не отримують ці гроші, тобто от ще серед цих 70-ти мільярдів десь сховалися оці невеличкі обсяги, які ідуть на соціальні виплати по підприємствах вугільної галузі. І вони точно їх не отримають, ці підприємства, вони загнуться, їх закриють, тобто така ціль взагалі.
Скоріше за все, мова йде про те, що, повторюю, щоб підготувати до приватизації ці об'єкти, які будуть цікаві, скажімо, тим бізнес-групам, які сьогодні працюють в Україні, і плюс залишити те, що є прибутковим, де йде видобуток вугілля, і цим буде займатися той менеджмент, який буде керувати цією компанією. Буквально декілька днів тому міністр Насалик заявляв про те, що ми взагалі збільшимо видобуток вугілля, і ця програма дасть ефект, і створення цієї компанії дасть ефект. Але, наприклад, перші півроку діяльності державних шахт, отих 33-х шахт, вони є не дуже хороші, тому що в минулому році зменшився видобуток вугілля на тих шахтах, приблизно, десь на півмільйона тон, то відповідно в цьому році за півроку уже вони лишень зменшили видобуток вугілля на півмільйона тон, тобто це вугілля газової групи, і відповідно виник дефіцит для тих компаній, які споживають це вугілля. Насамперед, компанія «Центренерго», державна компанія, єдина, яка залишилась. Тому насправді, повторююсь, багато питань виникає із створенням цієї Національної вугільної компанії, наскільки вона буде ефективною і наскільки дійсно вона передбачає благо для цієї галузі вугільної, а ніж просто намагання просто доділити цю сферу, перепідпорядкувати потоки фінансові, контроль перепідпорядкувати, і все.
Що відбуватиметься після 2020-го року прогнозувати важко?
— Скоріш за все ми побачимо, на жаль, створення ще якоїсь наступної компанії, вже п'ятої по рахунку. І скоріше за все навіть до 2018-2019 років вони встигнуть підготувати дійсно якусь базу для приватизації. На жаль, треба визнати об'єктивно, без приватизації частини шахт не обійтися, але це не означає, що їх потрібно приватизувати там майже 11, як було передбачено, можливо менше, можливо є шахти, в які варто вкласти гроші державні, і далі видобувати вугілля. Ми залежні будемо не тільки від видобутку антрациту, тому що ми антрацит фактично втратили на неконтрольованих територіях, імпортуємо це вугілля, а тепер у нас ще в цьому році вперше за всі роки виник дефіцит газової групи вугілля для державних компаній. І от виникне питання, от якщо ми цим не займаємось, от якщо ми далі ці шахти порозпродуємо, тобто хто ними буде займатись, чи їх не закриють, чи це вугілля, яке буде видобуватися, буде йти на державні теплові електростанції, чи на приватні електростанції, чи взагалі воно буде продаватися за кордон, буде експортуватися. Тобто всі ці питання, на жаль, на них нема відповіді в усій цій концепції, в програмі розвитку вугільної промисловості, і тому відповідно, я ж кажу, такі сумніви закрадаються.
Ці 33 державні вугільні підприємства, в якому регіоні розташовані? Йдеться ж не лише про Донецький регіон?
— Це Донецька, Дніпропетровська, Львівська і Волинська області. Львівський вугільний басейн, він менший, він набагато менший, там лише майже один мільйон тонн вугілля видобувається, весь інший обсяг, всі державні шахти видобувають сьогодні трошки менш як п'ять мільйонів тонн вугілля за підсумками минулого року. За підсумками цього року буде провал, я думаю, буде десь 4,3-4,4 мільйона тонн, от це весь обсяг, який сьогодні мають державні компанії. На перший погляд, ніби невеликий, тому що найближчий конкурент, скажімо так, приватна компанія ДТЕК Ріната Ахметова, вони понад 30 мільйонів тонн видобувають, це просто космічний масштаб, космічна різниця. Тому, повторюся, такі важливі питання, це те, що потрібно розуміти все-таки, що буде із соціальною сферою, що буде відповідно до завантаженням, з постачанням цього вугілля на державні теплові електростанції або на будь-які інші теплові електростанції, які виробляють електроенергію, які є просто складовою енергосистеми держави. Тобто все це треба розуміти, щоби потім просто ніхто не наживався на цьому і не поставляв втричі дорожче вугілля, не розводив руками і не казав, що іншого виходу немає. Сьогодні це як раз і закладається, от цією ж концепцією реформування вугільної галузі, створенням Національної вугільної компанії, чи це буде просто переділ ринку і контролю, чи буде дійсно намагання подумати, якою буде вугільна галузь не через два-три роки, а через 10 років, як мінімум.
Читайте также: Европа уже в Украине: водка по 120 грн, "наливайки" не в счет
Ранее экс-министр топлива и энергетики Иван Плачков заявил в эфире "ГС", что властям нужно перестать политизировать тему энергетики и отказаться от дорогого угля даже, если он из США.
А эксперт по вопросам энергетики Валентин Землянский заявил в эфире "ГС", что Украина сможет говорить о энергонезависимости, только если наладит угледобычу на своей территории.
