РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Президент Петр Порошенко подписал изменения в госбюджет на 2017 год. В пресс-службе главы государства отметили, что средства пойдут на финансирование поддержки социально уязвимых слоев населения, то есть на выплату субсидий.
В то же время непонятно, в каком виде средства будут получены, и как будут использованы.
Нюансы изменений в госбюджет в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал экономист Борис Кушнирук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Додаткові кошти будуть спрямовані на покриття різниці перед компаніями, які обслуговували населення, чи будуть все ж таки виплачені живими грошима тим, хто субсидію зекономив?
— Там по декільком напрямкам. Це і збільшення обсягу коштів загальних, які необхідні на субсидії. В тому числі, це покриття різниці, суму, яку особи сплачують, і які покриваються за рахунок бюджету, і це має бути сплачено постачальникам житлово-комунальних послуг. Тому там є сукупність витрат, які будуть передбачені збільшенням доходної та видаткової частини державного бюджету.
Наскільки взагалі, зазвичай, виконують держбюджет в частині фінансування програм?
— Ви ж самі розумієте, якщо дохідна частина виконується, то, в принципі, можливість для покриття видатків є. Інша справа, що у нас дуже погано відбувається управління коштами. Тому якраз перехід до трирічного планування, в тому числі, видаткової частини бюджету, дозволить суб'єктам, тим, хто отримує бюджетні кошти і розпоряджається ними, значно більш ефективно їх використовувати, не ставлячи за мету ці витрати обов'язково провести не пізніше, ніж завершиться бюджетний рік.
Читайте также: Денег нет и не будет. Отказ МВФ и крах украинской экономики
А в цілому наскільки збалансованим був держбюджет станом на початок року?
— Якщо брати проект бюджету, то він був цілком забалансований. В тому числі з урахуванням того, що все ж таки у нас хоч і повільне, хоч і нестійке, але відновлення економіки відбувається, і за рахунок цього є збільшення дохідної частини. Відповідно, у держави є можливість і збільшити видаткову частину. В тому числі, ті кроки, які були не дуже популярними — це підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень, вони призвели до того, що малий бізнес був змушений показувати ці 3200 гривень, а значить, сплачувати відповідні кошти до Пенсійного фонду, і до місцевих бюджетів.
Тобто періодичні зміни ніяк не розбалансували бюджет?
— У даному випадку ми можемо сказати, що ні. Що на сьогоднішній момент ситуація цілком прогнозована.
Президент зазначив, що перевиконання бюджету стало можливим завдяки детінізації і боротьбі з корупцією. А ви що скажете на цей рахунок?
— Я би сказав так, що не можна заперечувати цей фактор. Але я би і не перебільшував його значення. А на сьогоднішній момент ми просто зіштовхуємося з відновленням економіки після дуже глибокого падіння. Крім того, сприяє більш-менш стабільна ситуація на сировинних ринках, які, на жаль, є визначальними для нас. Тобто до того часу, поки ми залишатимемося сировинною економікою, дуже значною мірою ситуація залежатиме від того, що ми маємо на сировинних ринках. Якщо вони зростають, то відповідно, зростають і можливості для зростання доходів державного бюджету. І відповідно видатків державного бюджету. А якщо там ціни падають на сировинних ринках, ситуація погіршується, відповідно, відбувається і все наше падіння. І тут часто надування щік нашими урядовцями, що вони, мовляв, це все завдячуючи їх якісній роботі зростає економіка, на жаль, поки що ми так сказати не можемо. Ще раз кажу, така ситуація зберігатиметься до того часу, поки в нас левова частина нашої економіки — це суто сировинна модель. Сьогодні сировинні галузі визначають ситуацію.
Уряду все ж таки вдається більш-менш тримати і бюджет, і державний борг в контрольованих рамках?
— Із цієї точки зору, так, безперечно, ми ситуацію контролюємо. Хоча знову ж таки, слід відзначати, що державний борг у нас є, він не є настільки великим, як є надзвичайно дорогим в обслуговуванні. За рахунок цього ми витрачаємо просто шалені кошти просто на обслуговування, виплату відсотків по цьому боргу. Тому, безперечно, покращення економічної ситуації, зменшення дефіциту державного бюджету, покращення співвідношення ВВП і державного боргу буде приводити до того, що ми зможемо залучати кошти на більш вигідних умовах. Але знову ж таки, для цього потрібна реформа, для цього потрібно почати приватизацію велику, тому що це одна з найбільших зон нашої корупції. Нам потрібно проводити земельну реформу, бо це як і зона корупції, так і зона, де можуть нарощуватися саме додана вартість. Ми не просто екстенсивно будемо збільшувати обсяг виробництва, а будемо нарощувати там додану вартість, а для цього потрібно, щоб земля стала власністю і в першу чергу фермерів, і таким чином це буде стабілізувати економічну ситуацію. В тому числі в сільському господарстві.
Коли ви сказали, що ми можемо позичати кошти на більш вигідних умовах, йдеться про те, щоб обрати менше зло?
— Ні, наявність самого державного боргу не є чимось поганим. Питання полягає, в якій мірі ваш державний борг, обтяжує вас його обслуговування. Якщо обслуговування боргу стає дуже дорогим, то фактично ви вже живете просто на виплату боргів, а не на розвиток. Наприклад, у Японії державний борг складає 230%. Але вони сплачують по ньому від 1 до 2% річних. А США — те ж саме. Більше 100% вже державного боргу. Але вони сплачують по ньому 1% річних. А ми сплачуємо 8-10% річних. Зрозуміло, що нам обслуговування цього боргу обходиться в багато разів дорожче. А значить, ми просто крадемо кошти, які б могли б, не крадемо, а витрачаємо лише на обслуговування відсотків, ми витрачаємо замість того, щоб підвищувати доходи найменш забезпечених верств населення, для інвестицій в економіку.
Напомним, Украина не сможет оплачивать внешние долговые обязательства только за счет госбюджета, отметил в эфире "ГС" доктор экономических наук Алексей Плотников.
Ранее директор Института социально-экономической трансформации Илья Несходовский в эфире "ГС" пояснил, что благодаря росту зарплат в стране оживилась торговля, а это положительно повлияло и на другие отрасли.
