РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Президент Украины Петр Порошенко подписал закон о Фонде энергоэффективности. Создание такого Фонда должно существенно уменьшить энергопотребление страны за счет внедрения мероприятий по энергосбережению, среди которых выделяют комплексную модернизацию жилого сектора и энергосетей.
Почувствуют ли практическую пользу рядовые украинцы, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал генеральный директор центра исследований энергетики Александр Харченко.
(текст публикуется на языке оригинала)
Чим Фонд займатиметься і звідки братимуться кошти?
— Цього разу Фонд проголосували і підписали, він формально створений, точніше, прийнятий закон, який формально пропонує його створити уряду. Безумовно, його створять, але коли і як він запрацює, поки говорити досить важко. Чому? По-перше, певний час займе сам процес створення Фонду. По-друге, його планують наповнювати з двох джерел. Одне джерело – це донорські кошти і йдеться про щонайменше сто мільйонів євро від Європейської спілки, а з другого боку мають бути кошти українського бюджету. Коли ми побачимо прийнятий бюджет, тоді будемо знати, скільки з українського боку в 2018-му році щонайменше планується до цього фонду спрямувати.
Як стверджується, діяльність Фонду створить до 50 тисяч робочих місць, покращить торговий баланс, збільшить податкові надходження до бюджету до 500 мільйонів євро щороку. Це реально?
— Ви знаєте, власне, уряд тут міг вписати будь-які свої фантазії. До реального життя всі ці фантазії, на жаль, не мають жодного відношення, досить просто пояснити, чому. Оскільки найближчі півтора роки цей Фонд повністю точно не запрацює, в кращому випадку, тільки розпочне свою роботу в 2018-мк році. Знову-таки, зрозуміло, що далі, ніж до 2019 року уряд не допрацює, тому що будуть вибори і зміняться, то можна обіцяти що завгодно. Чесно кажучи, те, що зараз озвучується у зв’язку з роботою цього Фонду, інакше як дуже оптимістичні фантазії я, на жаль, назвати не можу.
Звідки візьмуться 50 тисяч робочих місць?
— Теоретично це мають бути люди, які будуть займатись проектами в галузі тепломодернізації будинків. Дійсно, в Україні це страшенна проблема. Наші будинки неефективно споживають тепло і через це витрачається дуже велика частина енергії. Відповідно, потрібно масово реконструювати наші будинки, масово реконструювати фасади, проводити тепломодернізацію фасадів і підвальних приміщень, дахів. Все це, дійсно, створює робочі місця. Але про 50 тисяч робочих місць найближчим часом точно не йдеться.
Як це працюватиме? Як очікується, Фонд надаватиме кредити, гранти юридичним, фізичним особам на реалізацію проектів з енергоефективності, а потім робитиме фінансову оцінку, моніторинг. Потрібен великий штат фахівців?
— Так, на жаль, саме таким шляхом пішли автори закону, при тому, що в Україні вже дуже добре працює система так званих кредитів, які, якби в них влили ті кошти, які плануються спрямувати в цей Фонд енергоефективності, то система просто продовжила працювати. Українці вже набрали дуже багато таких кредитів, навчились їх ефективно брати і використовувати, а тепер буде створена додаткова адміністративна структура, величезні кошти підуть на те, щоб сплачувати людям зарплату і, чесно кажучи, те, що написано в цьому законі, скоріше, створює місця для бюрократів, ніж реально буде сприяти і реально сфокусовано на тому, щоб допомагати Україні вирішити питання енергоефективності.
Ви припускаєте, що за півтора роки він має запрацювати?
— Дай боже, щоб він за півтора роки запрацював. Якщо провести тепломодернізацію українських будинків всіх, то така економія буде, може, навіть трохи більше, до п’яти мільярдів. Але для цього спочатку треба провести тепломодернізацію приблизно 105 тисяч будинків по всій Україні. Як ви думаєте, скільки це навіть фізично займе часу, я вже не кажу про загальні інвестиції в цей процес, які оцінюються в понад 20 мільярдів доларів. Тому коли такі речі кажете, шановні урядовці, хоча б трохи застосовуйте здоровий глузд перед тим, ніж казати.
За яким принципом об’єкти для енергозбереження обиратимуться?
— Це досить просто, тому що є методологія так званого енергоаудиту, коли будинок оцінюється на предмет ефективності використання енергії в цьому будинку, але я вам можу сказати, що в Україні приблизно 77-80% тих багатоквартирних будинків потребують тепломодернізації і тільки дуже невелика частина будинків, де вже зроблена ця тепло модернізація або вони є нові і такі, що зроблені достатньо якісно.
Читайте также: Намекнули, что стоит готовиться. Соцсети о росте цен на газ
Тобто можна від одного кордону України починати?
— У нас шалений обсяг такої роботи. Я вам хочу навести приклад Німеччини, яка в тій частині, яка була з радянського боку, почала таку тепломодернізацію майже відразу після об’єднання двох країн і закінчила минулого року.
Як визначати суми на конкретний випадок?
— По кожному будинку треба робити проект, по кожному будинку треба робити кошторис, розрахунок і тоді звертатись до Фонду і просити, щоб він компенсував якусь частину цих грошей. По-перше, там є питання, яким чином компенсувати другу частину. Припустимо, навіть Фонд 50% грошей за тепломодернізацію будинку дає. Де взяти другі 50%, тому що в великому багатоквартирному будинку провести тепло модернізацію коштує кілька мільйонів гривень щонайменше, і я не знаю українських будинків багатоквартирних, де б господарі такі суми вкладали зі свого боку. Тому як саме це буде працювати саме в тепломодернізації багатоквартирних будинків, в мене дуже скептичний на то погляд.
Скільки цей Фонд може акумулювати? Президент сказав, що німці обіцяли надати 100 мільйонів євро для наповнення Фонду. Звідки візьмуться інші кошти?
— В нас не прийнято такими питаннями піклуватись, коли вже є сто мільйонів пообіцяли, їх треба засвоювати. Тому, на жаль, на це питання відповіді не існує.
А припустити? Які туди донори можуть зайти?
— Я дуже потішуся, якщо навіть ті 100 мільйонів будуть отримані і використані, бо, наскільки я знаю практику української бюрократичної системи, та схема, яка закладена сьогодні в роботу цього Фонду, навряд чи навіть їх дозволить використати швидко і ефективно.
Якщо зважити на зношеність електромереж, будинків, є приблизні підрахунки, в яку суму це може вилитись?
— Тепломодернізація українських багатоквартирних будинків оцінюється кількома різними проектами, які вже були реалізовані. Всі ці суми — між 16 і 25 мільярдів доларів.
А тепломережі?
— Тепломережі – це взагалі окрема історія і тільки Київ потребує щонайменше трьох мільярдів доларів на модернізацію тепломереж, а загалом по Україні мова йде про теж дуже великі суми. Вони не оцінені детально, але точно мова йде про мільярди доларів.
Напомним, украинцы сами должны искать возможности, как сделать свои жилища более энергоэффективными. Об этом в эфире "ГС" заявил эксперт по вопросам ЖКХ Олег Голубенко.
Эксперт по энергоэффективности ДТЭК ЭСКО Олег Перун заявил, что увеличение энергоэффективности домов позволит уменьшить платежки на 50-70%.
