РИА Новости Украина — радиостанция Голос Столицы
Рассмотрение проекта закона, который предусматривает процедуру деоккупации и реинтеграции Донбасса решили перенести на осень из-за разногласий в формулировке документа. Об этом пишет издание ЛИГА.net, ссылаясь на собственные источники в Администрации президента.
Ранее рассмотрение проекта закона "О государственной политике восстановления суверенитета Украины над временно оккупированными территориями Донецкой и Луганской областей" анонсировали с участием президента на заседании СНБО 10 июля.
Однако вице-спикер парламента Ирина Геращенко сообщила, что этого не произойдет, поскольку документ находится на стадии доработки. Зато председатель Верховной Рады Андрей Парубий сообщил, что проект закона о реинтеграции Донбасса уже разработан, но не согласован.
По словам Парубия он уже получил законопроект, но не успел изучить. Ранее президент Петр Порошенко сообщил, что с данным законопроектом еще должны ознакомиться международные партнеры Украины.
Ситуацию вокруг закона о реинтеграции Донбасса прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы исполнительный директор Украинского института будущего Виктор Андрусив.
(текст публикуется на языке оригинала)
Наявність різнопланової і суперечливої інформації про законопроект підтверджує неабияке значення або ж політичну вагу цього документа для подальшого розвитку ситуації на Донбасі або сторони просто не можуть домовитися?
— Мені здається, що цей законопроект вже час називати законопроектом Шредингера, бо він нібито є і його нібито нема. Тому що кілька тижнів розмовляти про законопроект і досі людям не показати ні якийсь текст, взагалі нічого, але далі продовжувати казали, що він є, ми його обговорюємо, для чого взагалі це робити. Або підготуйте текст і тоді вже скажіть про нього, або не кажіть взагалі нічого.
Чому цього не роблять?
— Мені важко відповісти на це. Я підозрюю, що хтось підготував текст і в даному випадку це було з подачі РНБО. І на хвилі затушити активність громадських активістів, опозиції, щодо необхідності цього законопроекту, вийшли з такою, що ми ось теж маємо свій, ми тут внесемо, а потім виявилося, що насправді це був надзвичайно сирий текст і ніхто з ним не згодний. Тому цей законопроект вже перетворився на ось такий ефемерний текст, який всі обговорюють і ніхто не бачив.
Вочевидь дійсно виникає багато питань.
— Власне, я кажу ж, я думаю, що це скоріше була невиправдана гра на публіку, непідготовлена гра на публіку. На хвилі того, що росте запит з боку суспільства отримати якусь визначеність. Але треба сказати інше. Насправді, потреба такого законопроекту вже є дуже давно. Тому що зрозуміло, що багато речей, які зараз відбуваються на Донбасі. Вони є незаконними з точки зору українського законодавства. Тому що ми чудово знаємо, що АТО це не то АТО. Багато речей, які впорядковуються і, скажемо так, для військового часу ми намагаємося якось обґрунтувати судовими рішеннями. Суди вигадують якісь рішення, які мають впорядкувати складні ситуації. Я вже не коментую про те, що на Донбасі має місце повний соціальний і юридичний колапс. Банально кажучи, сьогодні я бачив запитання від жінки: як їй розлучитися з чоловіком, який перебуває на неконтрольованій території? Зрозуміло, що українське законодавство таких питань не регулює, тому що воно не призначалося для воєнного часу і потрібно давно вже було прийняти законопроект, який би давав можливість в якийсь спосіб впорядкувати стосунки людей і вони могли б жити в правовому полі.
Не можна ж за два тижні написати законопроект великий на таку серйозну тему.
— У нас насправді вже були законопроекти. Один був підготовлений Оксаною Сироїд. Другий законопроект підготував Мустафа Найєм. Тобто тексти різних законопроектів на таку тематику вже були. Наскільки я знаю, той текст, який був поданий зараз, він в першу чергу стосується військової частини. Тобто він впорядковує саме управління збройними силами на території прифронтової зони, тобто спрощує систему реагування і підпорядкування. З іншого боку суть якраз в тому, щоб виправити ці порушення, які створені у зв'язку з неузгодженістю ситуації, і законодавство України. В даному випадку, ми застосовуємо артилерію, танки а так далі, а насправді ми називаємо це АТО. Звичайно, що це порушення законодавства. Тому видно десь була ініціатива нарешті це впорядкувати, назвати це правильним чином і дозволити військовим діяти відповідно до закону. Але оскільки насправді цей закон не може вирішувати лише один блок питань, то очевидно піднялися всі інші і тут виникло дуже багато неузгодженостей. Тому щодо того, коли він готувався. Ми ж розуміємо, що після того, як були укладені мінські домовленості, було очікування, що вони будуть виконані в тій чи іншій мірі. Тому спішити з якимись законами не було змісту, тому що все залежало від цієї динаміки. І вже, мені здається, тільки в 2017 році всім стало зрозуміло, що мінські домовленості виконані не будуть ніколи.
Чи є вірогідність, що українська сторона демонструвала цей документ і ці пропозиції закордонні посадовці не підтримали?
— Я переконаний, що вони показувалися, тому що насправді треба узгоджувати наш законопроект не з міжнародними партнерами, а з мінськими домовленостями. Тому що наші партнери скажуть насправді все дуже просто, що цей закон — добре, якщо він їм відповідає, і недобре, якщо він їм не відповідає. Тому виключно з таких міркувань могли показувати ідеї таких планів, внести якісь зміни, ті виключно ідеї. Бо текст, я думаю, насправді нещодавно тільки з'явився. Тому я думаю, що якісь попередні розмови були, саме на предмет того, чи вважають вони, що такий законопроект відповідає мінським домовленостям, чи такі ідеї. Але я думаю, що ніякої однозначної реакції з боку закордонних партнерів не було, тому що знову ж таки, немає на що реагувати, бо немає ніякої визначеності щодо того, що запропоновано. І зрештою кажу, якщо ми тут в Україні не можемо побачити якийсь текст, то на що можуть реагувати закордонні партнери?
Восени цей законопроект буде доопрацьований і ухвалений?
— Я думаю, що однозначно до кінця року буде ухвалений якийсь законопроект. Це не буде просто, тому що ще раз, в принципі, будь-який законопроект, який ми будемо приймати, він буде порушувати мінські домовленості, тому що ціль мінських домовленостей — повернути Донбас відповідно до тих пунктів, які там вказані. Якщо ми приймаємо якийсь інший законопроект, це означає, що ми вже не розглядаємо повернення по мінським домовленостям, це означає, що ми від них відмовляємося. Тому я не думаю, що буде прийнято щось прямо таке цілісне, але однозначно влада змушена вносити зміни в законодавство, бо насправді ситуація, яка має місце, не відповідає українському законодавству і міняти його треба. Бо таким чином ми підставляємо і тих, хто там воює і взагалі не даємо людям просто вирішувати свої питання для нормального життя в нашій країні.
Читайте также: Карасев: Украина может взорваться, модель власти 2014 года исчерпала себя
Ранее замминистра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Георгий Тука в эфире "ГС" рассказал, что представляет собой алгоритм распределения средств, выделенных Евросоюзом на восстановление региона.
Также политолог Михаил Погребинский в эфире Голоса Столицы заявил, что цель законопроекта о деоккупации Донбасса — перенести выборы в Верховную Раду на более поздний срок.
