РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Премьер-министр Владимир Гройсман снова назвал пять ключевых реформ, скорейшее воплощение которых обеспечит Украине экономический рост.
Оперативное воплощение пенсионной, земельной, медицинской, образовательной реформ, а также успешная приватизация — позволит качественно изменить страну уже через год, заявил премьер-министр на молодежном форуме образовательных программ в Киеве.
Примечательно, что именно эти направления реформирования премьер определил приоритетными для своего правительства еще в начале апреля. Однако и 2,5 месяца спустя все эти пять реформ остаются в стадии разработки и утверждения.
Почему так медленно воплощаются в жизнь украинцев реформы, и когда удастся реализовать задуманное, в эфире радиостанции Голос Столицы пояснил президент Центра антикризисных исследований Ярослав Жалило.
(текст публикуется на языке оригинала)
Пенсійна, земельна, медична реформи, реформа освіти та приватизація — чи дійсно це ключові напрямки змін, які,за словами прем'єра, відновлять соціальну справедливість та забезпечить економічне зростання?
— З цього переліку єдине, що я не можу зрозуміти, чому приватизація подається як реформа, тому що приватизація це просто зміна форми власності. Вона просто має бути в рамках якоїсь більш широкої реформи. Але загалом, дійсно наразі саме ці сфери, це те, що залишається в Україні не реформованим майже зовсім, і те, що дійсно сьогодні необхідно реформувати. Тому стверджувати, що це радикально за рік може щось змінити, я не переконаний. Це складні, суперечливі реформи, які мають віддалений ефект. Тому тут навряд можна говорити про такі швидкі терміни, і треба це розуміти, щоб не будувати надто райдужних очікувань. Але те, що працювати саме в цих сферах потрібно — я абсолютно згоден.
Чому серед реформ прем'єр не називає боротьбу з корупцією?
— Якщо говорити про боротьбу з корупцією, треба зрозуміти, що це не річ у собі, це не самодостатня річ. Продуктивна боротьба з корупцією можлива лише в тому разі, якщо ми будемо формувати ефективні практики в усіх сферах. В тому числі в медичній сфері, у сфері освіти, сфері державного управління і так далі, які замінять нинішні корупційні практики. Тому мені здається, помилковим було б виділяти боротьбу з корупцією як окрему реформу. Можна говорити про реформування системи державного управління, я знаю, що в принципі такі кроки робляться. Прем'єр про це не сказав, можливо, тому що тут вже якийсь рух здійснюється, але треба зрозуміти, що протидія корупції — це надто системна річ, негалузева. І не зовсім можу погодитися з вами стосовно МВФ, точніше не зовсім коректно використовувати зараз цю тему, цей аргумент, бо в меморандумі, який уряд підписував з МВФ, дійсно було акцентовано увагу на тих реформах, які потрібно зробити. Але це не є вимоги МВФ, це є те, що Україна зобов'язується зробити, а МВФ каже: добре, правильно, так і треба робити. Тут єдине, що можна говорити про те, що зобов'язання перед МВФ якось обмежують владу в шляху цих реформах — так, згоден, це є велика проблема. Але те, що це не є нав'язаним напрямом реформ, це те, що реально потрібно змінювати в Україні.
Але просуваються реформи повільними темпами, чи не так?
— Абсолютно з вами згоден, дійсно, реформи просуваються повільно, і чим повільніше вони йдуть, тим болючішими вони є далі, тому що ми затягуємо ті проблеми, які мають бути вирішені. Причини цього лежать великою мірою у політичній площині, ми розуміємо, що йдеться зараз про реформи досить складні у сприйнятті і соціально-чутливі, тому тут ми бачимо вже зараз є політичні сили, які дуже піаряться, дуже експлуатують цю тему, фактично знущаючись над народом, нав'язуючи йому якісь позиції, фактично збурюючи людей і не даючи людям можливості зрозуміти, а в чому ж реальна суть реформ, чому вони потрібні, як вони мусять розвиватися. Тобто цей політичний накал довкола реформ, він відверто шкодить і поступу реформ, і змісту реформ, і суспільному сприйняттю реформ. І друге, звичайно, так вийшло, що ми дотягли до ситуації, коли зараз вельми несприятлива економічна ситуація для реалізації реформ. Це правда, тому що глобальна економіка сьогодні перебуває в депресії, відповідно повільно піднімається після глобальної кризи, тому зрозуміло, що з глобальних ринків нам важко сьогодні отримувати ресурс, це не початок 2000-их років, і навіть не 2006-2007 роки. По-друге, у нас є велике навантаження з боку війни, яка ведеться проти України, яка сьогодні дуже потужно навантажує економіку, і змушує до додаткових економічних витрат, знижує інвестпривабливість і т.д. Тобто дуже несприятливий момент економічно, тому це теж впливає на поступ реформ. Але відкладати далі неможливо, бо чим далі ми відкладаємо, тим більше болючими будуть ці реформи.
Чи розуміють це наші політики і високопосадовці?
— Справа не в розумінні, а в тому, чи це розуміння виливається в певну модель дій. Я думаю, політики розуміють, але поводяться вони саме як політики, а не державні діячі. Тобто вони сьогодні (?) використовують для політичного піару чи антипіару супротивників, а не для того, щоб щось зробити для України. У урядовців ситуація складніше, бо вони безпосередньо зараз навантажені відповідальністю перед народом, країною, суспільством, щодо того щоб щось робити і отримати результат. Тому вони вже мусять мислити прагматичніше. Мені здається, що в принципі усвідомлення цього є. І якщо подивитися навіть на соціальний аспект реформ, то уряд неодноразово демонстрував, як він намагається і в переговорах з МВФ відшукати таку модель, щоб вона була менш соціально-обтяжливою, і сформувати якісь противаги. Я не кажу, що це добре виходить, бо інколи така надмірна увага до соціальної складової реформ йде на шкоду реформам. Вона може гальмувати їх поступ і шкодити економічному прогресу. А економічний прогрес важливий, щоб у нас реально і довгостроково поліпшилася ситуація. Але це намагання балансування постійно притаманне всім нашим урядам, можливо, це така специфіка, національна особливість нашої української політики. І інколи це може йти на шкоду реформам.
Чи проголосує парламент і чи вдасться запустити пенсійну реформу з першого жовтня цього року, як сподівається прем'єр Гройсман?
— Я думаю, стосовно голосування в парламенті тут треба питати політологів. Загалом, я думаю, що оскільки ситуація вже така, що не можна далі зволікати, так чи інакше, але реформи рухатимуться. Потрошки, мабуть вельми суперечливо, десь будуть на переправі міняти коней, тобто щось буде переграватися походу, але зміни вже є неминучими і вони реально відбуватимуться. Це в усіх сферах, і пенсійній зокрема.
Читайте также: Украина, наши дни: на смену олигархам придут феодалы
А земельну реформу тільки-но почала узгоджувати спеціальна робоча група.
— Земельна реформа, тут мабуть найскладніше, тому що, по-перше, одна з найпотужніших опозиційних політичних сил сьогодні підняла її на свій щит і використовує як таран для власного піару, це дуже негативно для самої реформи, вже не кажу про Україну. А водночас, це та сама реформа, де дуже багато треба реально зробити, тому що реально треба вибудувати сьогодні інструментарій, який би дозволив забезпечити і захист прав дрібних земельних власників, і конкуренцію на цьому ринку, і ефектність використання сільгоспземель, тобто відповідальність власників, тут має дійсно бути реально пророблена система. І мушу сказати, що ця політизація може призвести до гальмування розробки цієї реформи, а на нас тиснутимуть, бо Україна взяла зобов'язання провадити з 2018 року ринок земель, відповідно наша задача — максимально зараз розробити інструментарій, який би забезпечив ефективність ринку і безпечність його для України. Цим треба займатися політикам всіх рівнів.
Що ви думаєте з приводу медичної реформи?
— Я не можу погодитися з тим, що медична реформа буде запускатися з 2018 року. В принципі, у нас реформування медицини відбувається ще десь з 2012 року, можливо, навіть 2011-2012 років, поступово там відбувалися зміни, і ми знаємо, що формування госпітальних округів у нас вже відбувається певний час і формування інституту сімейного лікаря і так далі. Тобто ці процеси вже рухаються, і наразі просто йдеться про чергову хвилю медичної реформи. Повторюю, якщо ми будемо політизувати цей процес, а не змістовно аналізувати і розробляти кроки щодо реалізації необхідних змін, то можна опинитися в ситуації, коли не буде належного нормативно-правового забезпечення реформи, а це дуже неправильно, тому що грошей у нас не буде на забезпечення належної медичної допомоги, а правового інструментарію, щоб змінити ситуацію і якось вийти з ситуації, теж не буде. Це буде найгірша ситуація взагалі яку можна собі уявити.
Читайте также: Блинов о пенсионной и медицинской реформах и громком пиаре
Напомним, политолог Василий Мокан в эфире "ГС" заявил, что Кабмин Гройсмана не достиг большего прогресса в реформах и улучшении экономики из-за неэффективности работы ВР и плохой коммуникации между разными министерствами.
