РИА Новости Украина – Радиостанция "Голос Столицы"
Украина имеет все шансы получить членство в НАТО. Однако для этого надо выполнить ряд важных условий. В частности, эти необходимые пункты перечислила представитель президента в Верховной Раде Ирина Луценко.
По ее словам, нужно поднять дерегуляцию бизнеса на более высокий уровень, завершить судебную реформу, дать возможность спокойно работать инвесторам, закончить боевые действия на Востоке и побороть коррупцию.
Также по словам Луценко, надо уменьшить административно-чиновничий рынок, упростить системы предоставления административных услуг и перейти на НАТОвские стандарты армии.
Готов ли будет Альянс принять Украину в состав в случае выполнения всех требований, спрогнозировал в эфире радиостанции Голос Столицы политолог, эксперт аналитической группы "Левиафан" Николай Мельник.
(текст публикуется на языке оригинала)
Реформи в яких сферах треба проводити в першу чергу?
— Питання в тому, Україна вже в 2008 році чітко продекларувала, що вона хоче йти в НАТО та що в нас є безпосередньо план дій щодо зближення з НАТО.
Зараз відбулася певна медійна більше подія, яку ЗМІ назвали беззаперечним рухом в бік НАТО, хоча насправді в законі, який підписав президент, була просто зміна формулювання в одному слові. Тобто якщо раніше головним напрямком України було підвищення наших стандартів до стандартів НАТО, то тепер нашою головною метою є просто вступ у НАТО. І відповідно до цього створюється таке медійне напруження, щоб показати, що робота ведеться.
Хоча насправді вона не наповнена нічим. Тому що відповідно до статуту НАТО, в Альянс не можуть входити країни, які мають безпосередній військовий конфлікт на території або територіальні претензії до країн-сусідів. Тому якщо ми маємо до Криму претензії та в нас конфлікт на Сході, який не припиниться найближчим часом і президент це прекрасно розуміє, наразі відбувається абсолютна інформаційна мильна бульбашка, яка закінчиться нічим.
Читайте также: НАТО: надо или не надо?
Про які стандарти НАТО щодо військових йдеться?
– Насправді перейти на військові стандарти НАТО, це була доволі доречна річ. І це необхідно навіть у тактичному плані ведення бойових дій. Для того, щоб відкрити вогонь в зоні АТО, безпосередньо треба отримувати дозівл штабу батальйону.
В той час як відповідно до стандартів НАТО команду на відкриття артилерійського вогню може давати безпосередньо керівник бойового розрахунку. Тому що він найкраще розуміє оперативну обстановку на місці.
Тому стандарт НАТО — це зменшення рівня від тактичного до оперативного щодо прийняття рішень під час бойових дій. Тому ці стандарти доволі доречні для України, якщо вони дійсно будуть прийняті. І це для української армії буде дуже великим плюсом.
Чи зможуть українські війсткові більш щільно працювати з армією НАТО у випадку якихось конкретних подій?
– Ні, у випадку чогось ми не зможемо з ними спільно співпрацювати. Якщо навіть буде загострення бойових дій, навряд країни НАТО відреагують цим хоч якось, окрім глибокого занепокоєння їхніх членів.
Тобто я все ж таки повернуся до того, що наразі ми обговорюємо ту медійну подію, яку вкинула Банкова. Тому що якщо звернутися до фактів, то в НАТО ми не вступимо. Єдине, що ми можемо зробити, це приведення стандартів нашого оперативно-тактичного командування до стандартів НАТО. Але це необхідно, тому що Україна досі в стані війни. А зміни до статуту бойової служби досі не вносилися.
У той час як ці статути були, хоча і написані після війни, але все ж таки Україна не змінювала, тому що Україна не збиралася воювати. Тому говорити про те, що країни НАТО якось більш активно відреагують на те, що в Україні буде загострення бойових дій, чи не загострення, я б не став.
На яких умовах ми зараз співпрацюємо з НАТО?
– В 2008 році ми намагалися, щоб нас включили в меморандум по плану вступу до НАТО. Але тоді здається, була Будапештська конференція.
Це рішення ветували Німеччина і Франція, до речі, які є нашими ніби союзниками відповідно до мінських угод. І наразі Україна має статус наглядача і країни, яка всіма силами намагається вступити. Але шанс вступу до НАТО ми вже впустили. І доки не стабілізується ситуація на Сході, доти ми туди не вступимо.
Читайте также: Турецкий политолог о природе давления Трампа на страны НАТО
Але хто б при владі не був, буде використовувати ці моменти, як морквинку для віслюка, щоб показувати: дивіться, ми робимо все, що можемо, щоб вступити в НАТО, а НАТО нас не хоче. Хоча дійсно ми не можемо туди вступити поки в нас є військовий конфлікт та претензії до РФ. Відповідно сам статут НАТО не дозволяє нам в нього вступити.
Наскільки дорого бути в НАТО?
– Для України це не буде дуже вагомим фінансовим тягарем. Тому що країна, яка знаходиться в стані війни, вона має збільшувати фінансове навантаження, яке йде на на бюджет, з метою посилення обороноздатності. Але за дискусією ми забули один маленький нюанс, що відповідно до статті 17 Конституції на території України не можуть бути розташовані іноземні бази.
У той час як статут НАТО передбачає, що країни НАТО можуть за рішенням керівництва НАТО розміщувати військові бази на території країни-члена НАТО. Тому якщо ми все ж таки хочемо вступати, нам треба буде привести Конституцію України відповідно до статуту НАТО.
А це бажаємо чи не бажаємо, все ж таки розділ номер один. Це зміни до Конституції, які приймаються через референдум. Про це пані Луценко забула сказати. Конституція України порушувалася і за Леоніда Кучми, і за Віктора Ющенка, і за Віктора Януковича. Але якщо хтось порушував закон колись, це не підстава порушувати його зараз. Тим більше, якщо ми говоримо, що ми будуємо правову державу.
Ранее в эфире радиостанции Голос Столицы политический аналитик Киевского центра политических исследований и конфликтологии Андрей Видишенко заявил, что курс на членство в НАТО — это попытка правящих партий разогреть свой электорат.
Также экс-губернатор Донецкой области Сергей Тарута в эфире "ГС" заявил, что в ближайшее время перспектив интеграции в НАТО нет, но сотрудничество с Альянсом должно быть очень активным.
