РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Первый аудит качества выявил нарушения на трети отремонтированных в 2016-ом году автодорог. После второго аудита правительство будет требовать открытия уголовных производств за нанесение убытков государству. Об этом сообщил премьер-министр Украины Владимир Гройсман.
Руководитель ГАК"Автомобильные дороги Украины" Артем Гриненко подал в отставку.
В среду, 31 мая, министр информационной политики Украины Юрий Стець передал заявление об отставке председателю Верховной Рады Андрею Парубию.
Трибунал при Арбитражном институте Торговой палаты Стокгольма вынес отдельное решение по спору НАК "Нафтогаза Украины" и "Газпрома" по контракту на поставки газа в Украину с 2009-го года. Об этом сообщает пресс-служба "Нафтогаза".
В Дарницком районе Киева 30 мая застрелили бывшего и.о. генерального директора госпредприятия "Укрспирт" Виктора Панкова. Он шел к своему авто. Стреляли в спину, по данным полиции, было 4-5 выстрелов.
Сенат Нидерландов одобрил соглашение об ассоциации Украины с ЕС. Парламент Нидерландов стал последним в ЕС, одобрившим соглашение с Украиной.
Президент Дональд Трамп объявил о выходе США из Парижского климатического соглашения, подписанного в 2015 году. Тем самым он отверг просьбы союзников США, озвученные во время саммита G-7.
Итоги недели в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировали политолог, политтехнолог Екатерина Одарченко и директор программы "Инфраструктура" Украинского института будущего, бывший первый заместитель министра инфраструктуры Владимир Шульмейстер.
(текст публикуется на языке оригинала)
Які три події цього тижня здаються вам найважливішими?
Одарченко: Я думаю, на цьому тижні ми надто багато обговорювали справу Януковича, бо цей процес є довгим, але Сердюк чомусь в нашому інформаційному полі з’являвся частіше, аніж обговорення, припустимо, пенсійної реформи і більш суттєвих моментів, які б ми мали обговорювати цього тижня. Знову ж таки, для мене було цікавим дискусія з приводу земельної реформи, і чи пов’язана відставка Кутового з, власне, земельною реформою, тому що є багато кулуарної інформації, я думаю, ми її обговоримо на цьому ефірі.
Шульмейстер: То, что Стокгольмский суд вынес решение в пользу Украины, для меня был сюрприз, что в пользу Украины что-то решается за рубежом. Это здорово. Дальше – увольнение министров, я был внутри, я видел, как большинство министров держатся за эти позиции, и то, что они поуходили, тоже о чем-то говорит, и я пытался тоже для себя найти логику в этом.
Одарченко: Для мене, дійсно, Стокгольмський арбітраж – це важлива подія. Я не є експертом в енергетиці і мені складно оцінити, наскільки це рішення буде результативним. Але, я думаю, важливо згадати ще про резонансні справи, тобто про справу Насірова. Чому? Тому що справа Насірова, і розпочата, до речі, справа проти Олександра Грановського, яка фігурувала, в тому числі, власне, на цьому тижні – це є знакові речі, тому що ми прагнемо справедливості, ми слідкуємо за справою Януковича, розпочинаються нові електоральні проекти, і нові політичні партії починають свою агітацію в регіонах, як ви бачили. І тим часом ми бачимо, що справа по Насірову не закінчена, і суд відмовив в іншій запобіжній мірі. Справа Януковича продовжується. Звіт генпрокурора начебто відбувся, але, знову ж таки, ми розуміємо, що і в правовій мірі він не мав бути і він був досить публічним заходом, а не заходом, який відповів на запит суспільства з приводу такої загальної справедливості. І для мене всі ці події чому важливі? Тому що якщо дивитись на динаміку соціологічних опитувань, в тому числі, тих інстанцій, до яких немає жодних питань, припустимо, регулярним політичним партіям надають цю інформацію, то у людей є запит на інші форми справедливості. Припустимо, третій Майдан і от ці динаміки не можна не помічати, тому що вже ми почали готуватись до виборів 2019 року, і у політиків є презумпція, що начебто вибори будуть по плану. В мене до цього є велике питання, тому що риторика призводиться до полярності і до поляризації громадських настроїв, що, безумовно, небезпечно для нашої демократії.
З міжнародної точки зору, я думаю, що важливою була зустріч, якщо від україноцентризму дійти до світу, то зустріч Макрона і Путіна була найбільш знаковою з точки зору міжнародних подій, що стосується України.
Кабмін вимагатиме кримінальної відповідальності за неякісний ремонт доріг, заявив Володимир Гройсман під час перевірки автомобільних доріг. Виконувач обов’язків голови правління "Автомобільних доріг України" звільнюється з посади за власним бажанням. Ці дві події якось пов’язані? Чи можна говорити про серйозність намірів прем’єра?
Шульмейстер: Пиар само собой, но эти события, скорее всего, связаны. Меня во время работы в министерстве научили, что мы не можем сажать в тюрьму как правительство, что ими занимаются суды и прокуратуры, поэтому мы всегда все документы передавали правоохранительным органам, и это ничем не заканчивалось. "Автомобильные дороги Украины", по сути, это организация, которая занимается подрядными работами, то есть это облавтодоры, это дочерние предприятия "Автомобильные дороги Украины". Это организация, которую в свое время, в 2015-ом году, мы называли самой коррумпированной в самой коррумпированной отрасли – автодорожной, то есть это был самый большой рассадник, который мы пытались уничтожить, в этом суть была реформы. Децентрализация автодора называлась эта реформа. Законопроект 0954 мы подготовили, и он не прошел. Его господин Дубневич снял с голосования в ноябре 2015-го года, к сожалению, и, опять таки, к сожалению, уже при правлении министерством Омеляном эта реформа была остановлена, и вместо децентрализации эту компанию оставили, этот рассадник, До премьера, видимо, донесли проблематику, а она очень простая. Это не только в том, что у нас недофинансирование, а даже те деньги, которые выделяются, я неоднократно об этом говорил, лишь небольшая часть этих денег доходит до дороги.
Ви вірите, що хтось сяде за те, що дороги не в належному стані або буде знайдений цап-відбувайло?
Шульмейстер: Дело не только в дорогах, дело в коррупции в принципе. То, что мы видим по дорогам – это результат вот этой коррупции, которая у нас везде – во всех госпредприятиях, во всех агентствах и прочее. Если мы не начнем бороться с коррупцией, если не начнем сажать в тюрьму коррупционеров, то мы никуда не продвинемся.
Був фейк цього тижня, що Войцех Бальчун написав заяву про звільнення, 5 червня в нього закінчується контракт з "Укрзалізницею".
Одарченко: Мені цікава ситуація, коли "Укрзалізницю" перенесли з відомства Омеляна до відомства Кубіва. Це цікаво, тому що суспільству абсолютно не було пояснене подібне регуляторне рішення.
Шульместер: Ситуативно отобразило борьбу за сферы влияния над государственным активом, через который выводится в год два миллиарда долларов.
Наскільки ми розуміємо, в "Укрзалізниці" існує якийсь величезний борг, який не реструктуризовано вчасно, і тому вона несе збитки.
Шульмейстер: Это не так. У компании сильные есть долги, есть облигации, были определенные реструктуризации в 2014-ом, 2015-ом годах, но в недостаточном, возможно, объеме, но не в этом суть. Компания – это коммерческая структура, у которой есть монопольное на сегодня владение инфраструктурой и у которой есть монопольное право по оперированию локомотивами магистральными, а все остальное – там есть частники. Это и в вагонах есть частники, и в локомотивах, которые маневровые, там тоже есть частники. Так вот, самая большая проблема в зализныце, как и везде, это коррупция, которая приводит к тому, что, например, отсутствуют рычаги рыночные, которые позволили бы заинтересовать частников строить вагоны. Несмотря на то, что есть такая опция, то есть частники могут иметь вагоны, но нет экономической составляющей, потому что "Укрзализныця" содержит на сегодня так называемый инвентарный парк – это государственные вагоны, которые ниже рыночной цены выбрасываются на рынок. То есть они искусственно держат официальную цену, это важно официальную, то есть тут еще коррупционная составляющая. Вагоны такие, например, стояли осенью во время дефицита до тысячи гривен/сутки и даже больше, я слышал. Эта коррупционная составляющая создает условия для того, что эти инвентарные вагоны остаются функционировать и тем самым сдерживают рост рыночной цены на вагоны, тем самым уменьшают интерес коммерческих структур, которые могли бы построить такие вагоны новые к тому, чтобы это происходило. Сегодня у меня утром была встреча с крупной компанией, которая говорит: если бы поменялась ситуация с тарифами, мы бы сами построили вагоны и сами бы перевозили. Ситуация самозатягивающейся петли. "Укрзализныця" сама не строит вагоны. То, что она заказывает сейчас, абсолютно недостаточно. Скорость обновления подвижного состава значительно ниже потребности в подвижном составе, и она не создает условий для того, чтобы частники это делали. Это привет к тому, если ничего не изменится, то есть, например, Бальчун останется на этом же месте, то конец наступит быстро. В течении двух-трех лет, в принципе, такой вид транспорта как железная дорога перестанет существовать.
Cпробуємо спрогнозувати: буде підписано з Бальчуном контракт чи не буде?
Шульмейстер: Если деньги подменят здравый смысл, то ему продлят контракт.
Це буде вирішувати особисто прем'єр-міністр?
Шульмейстер: Да.
Відставки, що сталися цього і минулого тижня в Кабміні. Це Юрій Стець і Тараса Кутовий. У вас є своя версія, чому пішов Кутовий?
Шульмейстер: Эти два увольнения, я не знаю, последние они, или нет, или еще будут, я это рассматриваю в контексте того, что закончился срок, год, который был у правительства, который вот они получили от ВРУ. После этого года должен был быть отчет о деятельности, и должно было быть голосование ВРУ по поводу этого правительства. Всего этого не произошло и, возможно, сейчас отскоки этих министров, это попытка сбросить давление по поводу отсутствия отчета.
Володимир Гройсман прямо пропонував: шановні депутати, викличте мене, я прозвітую. Тобто він, як прем'єр, або почуває себе доволі впевнено в своєму кріслі, або це, навпаки, дуже добра міна при поганій грі. Як це розуміти?
Шульмейстер: Я думаю, скамеечка действительно очень короткая топ-менеджеров государственного уровня, поэтому Гройсман действительно себя уверенно чувствует. Почему ВРУ не настаивает на отчете? Знаете, я помню, что происходило с нашим правительством, в котором я работал, с Яценюком, там была истерика: все сюда, на отчет, голосование один, голосование два, ничего не получается, Яценюк хлопает в ладоши. Я просто это все прекрасно помню, и вот сейчас большая разница. Я пытаюсь ответить для себя на вопрос: почему эти два министра уходят, опять-таки, я знаю, насколько они держатся за свои места, я просто видел, как Стець "уходил" в 2015-ом или 2016-ом году, и он же остался, никуда не делся. То есть для меня это были сюрпризы. И вот логики я пока что не вижу. Но отсутствие логики, это означает, что мы не всей информацией владеем.
В Києві застрелили Віктора Панкова. Що сталось? Наскільки це можна пов’язувати з його діяльністю?
Одарченко: Безумовно, це треба пов’язувати з його діяльністю. У нас є зрозуміла динаміка цієї галузі, тобто галузі горілчаної, торгівлі спиртом. Понад 40%, деякі експерти говорять, що 40-60% ринку горілчаного знаходяться в тіні.
Все це йде з підприємства "Укрспирт"?
Одарченко: Безумовно, тому що просто ряд підприємств купують цей спирт частину легально, частину нелегально і, в принципі, це більшості адекватних людей зрозуміло. Чи є в цьому певна криміногенна флора? Безумовно, є, тому що будь-які, скажімо так, другі бухгалтерії, сірі продажі, розповсюдження контрафактної продукції – це все абсолютно зрозуміла кримінальна зона відповідальності. Чи знає в.о. директора чи директор даного підприємства про подібні махінації на підприємстві? Безумовно, знає. Чи влаштовує така ситуація великих гравців, виробників горілки? Частково влаштовує, тому що вони працюють і так, і так – частково в тіні, частково, відповідно, публічно. Тому поки ми не вирішимо питання в цілому з приводу алгоритму боротьби з контрафактною продукцією, яка, до речі, частково виробляється на території тимчасово окупованих Донецької, Луганської області, ми не побачимо, з ким пов’язана ця ситуація. Зрозуміло, що це був певний конфлікт, я думаю, конфлікт з людьми, які мають якраз, скажімо так, криміногенну історію і, відповідно, такі методи схожі на подібний конфлікт. На жаль, це не перше вбивство, яке ми спостерігаємо в Україні.
Львівську облраду штурмували активісти партії "Національний корпус" і продавили умову амністії для воїнів АТО. В Київській облраді було визнання тих, хто брав участь у добровільних батальйонах, учасниками АТО. Вам не здається, що це доволі небезпечна тенденція?
Одарченко: Потрібно чітко розуміти, що таке є демократичні технології впливу, якими мають діяти як політичні партії, так громадські організації, громадські активісти і банальне порушення закону. Тобто використання будь-яких методів впливу – це є пряме порушення закону і не можна назвати це активізмом, партійною роботою тощо. Я відкрила в Фейсбуці цю організацію "Національний корпус". Зроблено такий логотип секретаркою, тобто зрозуміло, що це не є політичною партією, що має справжню структуру, вона не є публічною, тобто це є абсолютно зрозумілий і технічний проект. Що вони пишуть? Вони пишуть, що ми ініціювали розгляд в Львівській облраді наступних питань: негайного підписання закону про амністію, це ще більш менш, далі – націоналізація російського капіталу, припинення постійного зростання тарифів, продовження мораторію на продаж землі сільгосппризначення. Це про що? До чого тут взагалі обласна рада? Тобто "Батьківщина" теж проти продажу земель сільгосппризначення. Окей, вони роблять референдум, залучають симпатиків, роблять так званий політичний спецпроект. Тобто абсолютно зрозуміло, що для цієї організації "Національний корпус" це був привід для того, щоб влаштувати, по своїй суті, провокацію. Я думаю, що для того, аби розуміти цю ситуацію більш детально, потрібно подивитись, які питання розглядались, власне, на тій сесії. Я ці питання не вивчала, але, зазвичай, коли такі акції відбуваються, вони відбуваються для чого? Або дестабілізувати ситуацію в цілому, або не допустити розгляду якогось важливого питання, а на засіданні облради це, зазвичай, багато питань і засідання може тривати весь день, якщо цих питань понад 20, а таке буває.
Ратифікація голландським сенатом угоди про асоціацію України і ЄС, остаточне затвердження Канадою ЗВТ з Україною. Що можна сказати загалом?
Одарченко: З одного боку, про ЗВТ це взагалі окрема бесіда, тобто чи позитивно це чи негативно, тому що ЗВТ дуже добре тоді, коли у нас є що експортувати у великих розмірах, і це є не сировина. Тому що сировина є дешевою, сировина падає на світових ринках, і відповідно наша економіка теж падає. По-друге, от подивіться на співвідношення експорту і імпорту, припустимо з ЄС, то теж у нас імпорту зайшло більше, ніж експорту. І наступний аргумент, чому Трамп бореться проти цих ЗВТ. Тому що він переходить до такого протекціонізму, власне, внутрішньої економіки. З точки зору того, що нас визнають партнером, це є плюс. З точки зору того, аби це було плюсом для української економіки, потрібно ще багато чого зробити. В тому числі залучати сюди кошти для виробництва вторинної продукції. А з точки зору Нідерландів і їхнього рішення, і схема, скажімо так, за якою вони це рішення прийняли, це є безумовно позитивно і дякуємо всім, в тому числі народній дипломатії, за ці зусилля, які були до цього долучені.
Ситуація в Стокгольмському трибуналі. Суд задовольнив вимогу "Нафтогазу" і повністю скасував заборону на реекспорт, наприклад, газу. Треба розібратися, чи це позитивна новина? Тому що в "Газпромі" вже заявили, що все це далеко не фінал.
Одарченко: Міжнародні судові інституції тому і авторитетні, тому що вони диктують свої рішення виключно буквою закону. І як нам відомо, рішення, припустимо, ЄСПЛ, воно є більш важливим, ніж рішення будь-яких наших внутрішніх судових інстанцій. Так само як і рішення міжнародних арбітражів з точки зору господарських спорів. Тому це ще не кінець. Ту аналітику, з якою я могла ознайомитися, з точки зору аналітики юридичної, вона ж говорить про те, що це є проміжне позитивне рішення, але знову ж таки, Україна хоче отримати позитивне рішення в свою користь, наскільки я знаю, це є певний штраф, певна сума коштів, 7,1 мільярда штрафу відповідно від антимонопольного комітету, за те що "Газпром" є монополістом на ринку транзиту. Виглядає це дуже симпатично, але мені здається, що це є така природна монополія, і довести, що відповідно цей штраф антимонопольного комітету буде стягнуто, малоймовірно. Тим паче, це є позитивно і відображає, що принаймні в цій справі Україна має достатню кількість доказової бази. Але знову ж таки, ми витрачаємо на представництво України в міжнародних судах понад 10 мільйонів. Це є немало і відповідно для загальної прозорості цих процесів, я думаю, українським громадянам цікаво було б почитати інтерв'ю і позицію тих юристів, які працюють з Україною, чому вони працюють з Україною, їхні коментарі. Частина юридичних компаній, європейських, якщо ти маєш з ними договір, і цей договір не має якихось великих комісійних, вони на це готові. Принаймні, я в інформаційному просторі не спостерігала таких коментарів.
Президент США Дональд Трамп оголосив про вихід США з Паризької угоди щодо клімату…
Одарченко: Насправді, у Трампа це ж така позиція досить давня. Тобто він ще з періоду, коли він був просто публічною людиною і публічним бізнесменом, він говорив таку тезу, що глобальне потепління це є мем, це є неправда. Було зрозуміло, бо в той момент він був представником великого бізнесу, а саме великий бізнес продукує виробництво, стимулює виробництво, яке є в тому числі причиною глобального потепління. Тому таке рішення для його виборця і для нього як особистості, це не є новина, і я читала сьогодні CNN, як Америка реагує на критику Макрона з цього приводу, як Америка реагує на позицію Трампа, його виборцю це не є таким болючим фактором, тобто це для його виборця не створює антиобраз.
Власне кажучи, Трамп аргументує це тим, що робочі місця треба захищати, що ми втрачаємо їх саме через цю угоду.
Одарченко: І наступні його аргументи пов'язані з економікою, тобто він каже, що США за все платить, США платить за НАТО, США платить за світові програми, США платить за розвиток демократії в нерозвинених країнах, і відтоді він продукує рішення, які відповідно в аспекті цього меседжу. Що буде відбуватися далі? Насправді є ряд різних сценаріїв і вони будуть пов'язані з подальшою реакцією його материнської партії, Республіканської партії, тому що є різні форми участі в глобальній місії США і, безумовно, критика, яка буде направлена від таких лідерів думок, як актори, що відповідно є послами доброї волі з точки зору кліматичної проблеми.
Як пише преса, донька Трампа тривалий час намагалася його вмовити не виходити з Паризької угоди.
Одарченко: Це теж інформаційний такий спосіб роботи з нейтральними. Донька якби проти, батько за, отакий от тоталітарний батько, бідна Меланія, вона знаходиться в золотій клітці… Ми ж розуміємо, що все це є інформаційна гра. Це була його позиція і позиція його як такого лобіста великого бізнесу. Це є позиція великого бізнесу, він є соціально спрямованим, реально, якщо не дивитися на проекти корпоративної соціальної відповідальності, він є цинічним. Так само, як великий бізнес, припустимо, в Україні, не хоче платити за утилізацію сміття. В усіх цивілізованих країнах бізнес за це платить, в Україні бізнес за це не платить. Чому? Тому що не досить ще поки що розвинена держава. Чи можна не платити за це в США? Ні, не можна, тому що це знову ж таки породжує ще одну сферу бізнесу, на переробці. Це є комплексне, важке питання, але я думаю, що воно так само буде пом'якшено, як питання з баном мігрантів, як питання реформування Obama Care. З точки зору виконання і процедури, власне цього виходу, ми будемо ще обговорювати це не раз.
Ранее председатель Всеукраинской экологической лиги Татьяна Тимочко в эфире "ГС" подчеркнула, что не все американцы поддерживают инициативу Трампа по выходу из Парижского климатического соглашения, в США даже прошел марш протеста.
Политолог-международник Максим Яли в эфире "ГС" заявил, что Трампу пора осознать, что он не президент корпорации, а глава сверхдержавы, которая должна быть примером для всего мира в отношении к экологии.
