РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Стокгольмский арбитраж 31 мая принял промежуточное решение по встречным искам "Нафтогаза" и "Газпрома" по контрактам 2009 года. Это решение еще не опубликовано официально, но стороны его уже комментируют.
Так, в "Нафтогазе" заявили, что суд полностью отменил условие контракта "бери или плати", одобрил пересмотр цены на газ и признал неправомерным запрет на реэкспорт голубого топлива.
Решение Стокгольмского арбитража, а также другие "газовые" темы в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал эксперт по энергетическим вопросам Юрий Корольчук.
(текст публикуется на языке оригинала)
Читайте также: "Нафтогаз" и "Газпром" изменят условия контракта — эксперт
Рішення Стокгольмського арбітражу — це проміжне рішення, воно не дасть розуміння тієї формули, за якою будуть обчислюватися якісь контрактні угоди. Варто зараз говорити, що це повна перемога "Нафтогазу"?
— Ні, треба відразу зазначити, що, нарешті, є рішення Стокгольмського арбітражу по контракту, який був підписаний у 2009 році. І з 2010 року, і в 2011, і в 2012 році завжди лунали думки про те, що потрібно звертатися в Стокгольм, тому що тоді вже змінилися умови на нафтовому ринку, на газовому ринку. Європейські компанії вже тоді пачками подавали позови проти "Газпрому". Єдині ми сиділи до кінця, і Литва ще з нами сиділа до кінця. Але Литва вже потім завершила. Литва думала домовитися про свої питання, вони ж ділили компанію, яка належала "Газпрому", також спільну у них, в тому числі і Литві, і "Газпрому". А ми, напевне, скоріше за все, були політичні моменти при колишньому президентові Януковичі, які намагалися домовитися про і використання ГТС в цілому, і про транзит газу. Тобто були свої нюанси, які, можливо, давали підстави тодішньому керівництву країни не подавати в Стокгольм. Тобто, скажімо, не створювати конфлікт. З іншої сторони, можна було подавати, і просто проводити переговори далі, так, як всі інші європейські країни. Тому це один позитивний момент. Другий позитивний — це те, що доволі швидко пройшов судовий процес, насправді. Тому що європейські країни по п'ять-шість років судилися, і навіть зараз тривають такі, як "переходящее знамя", у них позови. Тобто вони один завершують, другий продовжують. Але співпраця триває тим часом, газ іде. Оплата іде. І все функціонує. Частково, можливо, вплинуло і те, що, дійсно, масштаб був величезний претензій. І тому суд більш активніше, я б так сказав, працював, швидше. Але це такий домисел.
Теперь, власне, про саму справу. Дійсно, от ви кажете — проміжне рішення. Окреме рішення приймається як констатація юридичної позиції суду от у претензіях, які висловлював "Нафтогаз", вимогах його, точніше, і "Газпрома". І там вже закріплена юридична констатація того, що кому призначено. Тобто, наприклад, "Газпрому", який вимагав "бери або плати", щоб та функція була виконана, і щоб "Нафтогаз" виплатив ці кошти, це рішення відкинув суд. З іншої сторони, "Нафтогаз України" вимагав, щоб перерахунок відбувся оплати газу з 2010 по 2016 рік, в результаті цього не отримали. Отримали тільки з 2014 року зміну формули. Тобто фактично суд визнав, що в 2010, 2011, 2012 і 2013 роках ми платили законну ціну на газ, об'єктивну. Це також важливий момент.
При цьому ми маємо сплатити лише за те, що отримали?
— Це ми переходимо вже до розшифровки. Тобто в окремому рішенні визначено ключові оці юридичні, фактично, ключові засади майбутнього вже розширеного, назвемо так, рішення, яке буде вже ухвалене до 30 червня. Можливо, і 30 червня, така дата, принаймні, була в єдиному офіційному документі — це звітність "Газпрому". Така міжнародна компанія, як "Газпром", звітується. "Нафтогаз України", на жаль, цим поки що похвалитися не може. Тому, відповідно, все ми можемо взнавати лише із заяв керівництва компанії або заяв прес-служби. Але це така напівофіційна інформація. Тому 30 червня, така дата, ми орієнтуємося на те, там вже з'явиться розрахунок і конкретні суми, які, можливо, вже "Нафтогаз" зможе отримати, або, навпаки, "Нафтогаз" буде змушений заплатити "Газпрому". І навпаки, "Газпром" можливо, нам щось буде змушений заплатити. Або він отримає.
Смотрите также: Землянский: закон о рынке электроэнергии вызовет рост тарифов
Тепер, власне, про ці моменти. Дійсно, з самого початку "бери або плати" — це була суперечлива тема, і тоді ще і в 2011, і в 2012 роках, і тим більше зараз, ближче до рішення вже Стокгольмського арбітражу, завжди ключовим було, що треба забрати цю формулу, принаймні, зменшити.
Що отримає пересічний українець від того, що зараз будуть якісь там цифри змінено чи скасовано правило "бери або плати". На побутовому рівні ми відчуємо наслідки цього рішення?
— Так, звичайно. Наприклад, люди можуть уявити, що тут сидить не Корольчук, а Коболєв, і Коболєв каже вам, що ми виграємо Стокгольмський арбітраж, і ціни на газ для населення знизяться. От він так і казав. Тому можете писати листи в "Нафтогаз" з вимогою: де наша низька ціна на газ? Правда, я особисто не розумію, з чим ця заява пов'язана, скоріше за все це був просто популізм такий газовий, як у нас він поширений, можливо, певним чином намагалися просто так набити собі ціну, авторитет, бо інакше не можна зрозуміти, яким чином ціна на газ для населення може бути знижена, якщо вона сьогодні прив'язана до ціни на європейському хабі в Німеччині. Тобто Стокгольмський арбітраж не знизить ціну на газ в німецькому хабі.
До речі, важливий момент, що дійсно, що ціна на газ є формула у нас, а суд визначив, згідно із тим попереднім рішенням, що тепер це буде ціна, яка буде прив'язана до вартості на європейських хабах. Але знову ж таки, невідомо, як це буде розраховуватися там. Тобто ми повинні побачити цю розшифровку вже в поясненні суду. Але навіть якщо це і буде зроблено, то повторююсь, тільки це буде зроблено з 2014 року. Тобто до 2013 року ми виходить оплачували абсолютно нормальну, реальну з позиції Стокгольмського арбітражу ціну на газ. Це колишній президент, наприклад, Віктор Янукович, міг би сказати: виходить, все я платив правильно і вірно. І більше того, Юлія Тимошенко, яку часто називають, що це вона підписала цей контракт, вона також скаже: дивіться, ніяких претензій немає, суд сказав, що все було правильно і нормально. Тому насправді, рішення суду по Україні специфічне доволі, доволі неординарне.
І от власне ще один момент, що насправді за 2014 рік, як ми пам'ятаємо, Україна заплатила борг за газ, який був перед "Газпромом" по ціні 268 доларів. І колишній прем'єр-міністр Яценюк, він ще тоді казав, от це реальна ціна, яка має бути на газ для України, і ми її будемо добиватися в Стокгольмському арбітражі. Як бачимо, поки що Стокгольмський арбітраж ніяку таку ціну не визначив. І я думаю, що вона такою не буде визначена, тому що він просто не має таких повноважень. Так от, ми ще винні там частину газу. І от за такими попередніми обрахунками нам ще можливо доведеться доплатити "Газпрому" десь приблизно 500 мільйонів доларів за цей газ. Тому що виходить, що ми заплатили низьку ціну — 268 доларів, а вона вищою тоді була на спотових майданчиках, біржах газових, на хабах, де ми сьогодні беремо. Це кінець 2014 року. Тому не така однозначна перемога. Виходить поки що, за такими попередніми думками, що нам доведеться все-таки ще доплатити трошки.
"Нафтогазу" доведеться сплатити якісь штрафні санкції, звідки гроші брати будуть? Чи будуть банкрутувати "Нафтогаз"?
— Тут все залежить від того, яка буде претензія. Будемо сподіватися, що такого не буде, тому що об'єктивний варіант, що банкрутство компанії, або, наприклад, претензія, яку б ми змушені були оплачувати на рівні трьох, навіть чотирьох-п'яти мільярдів доларів — це сьогодні однозначне банкрутство "Нафтогазу". Він просто не зміг би ці гроші виплатити. Це оплачувала би держава, скоріше за все. Компанія "Нафтогаз" належить державі, і відповідно держава може нести відповідальність, навіть якщо є приватні компанії, які також судилися, то там є також ланцюжок відповідальності.
Такого, щоб просто ніхто нічого не заплатив — такого просто не буде і не може бути.
Заява, що ми в Росії не купуємо газ більше, здається, тисячі днів, відповідає дійсності? Тобто російського газу до України не поступає як такого?
— За контрактом — так, дійсно те, що "Нафтогаз" не закуповує обсяги газу у "Газпрому". Тобто востаннє це було зроблено в 2016 році. Відповідно, вже, можна так сказати, більше року.
Транзитом він проходить? Із Росії в Європу він йде?
— Так, в минулому році навіть зріс транзит, що, до речі, дуже добре, насправді, хоча в перспективі це може тішити тільки тих людей, які не вникають в питання проблеми, як буде в майбутньому функціонувати ГТС, що є проекти, які реалізовує "Газпром", цей "Північний потік-2" і "Турецький потік".
До 2019 року в нас ще чинний контракт є, який Стокгольмський арбітраж ще розглядає і уточнює. Якщо він скінчиться, є шанси, що ми не будемо підписувати більше ніяких контрактів із "Газпромом"?
— Скоріше за все, буде просто посередник. Так, можливо, це буде компанія, от "Магістральні газопроводи України", вона на 50% буде Україні належати, на 50% — якійсь країні. Тому я думаю, що, скоріше за все, от через всі ці компанії або італійські, або словацькі, зайде той таки "Газпром", умовно кажучи. Про це завжди говорили, і багато можна про це почути розмов, що є небезпека, що через ці європейські компанії зайде "Газпром". Так воно і буде, скоріше за все. Бо, знову ж таки, треба розуміти, що ця територія,через яку постачає "Газпром" свій газ в Європу, для них важливо цей напрям, скажімо так, контролювати, щоб він був стабільний. Чому, до речі, почалися всі суперечки, мовляв, немає прогнозованості, немає стабільності — це є головні претензії. Можливо, вони були тоді ще, в 2000-х роках більше сконцентровані на тому, що вони хотіли створити дійсно консорціум — росіяни, німці. І тоді ще при президентові Кучмі, тоді ж підписували документи, був створений міжнародний консорціум. Цим питанням дійсно займалися, але після того, як з 2004 року пішли такі зламні моменти, і політичні, і економічні, то "Газпром" до цього втратив інтерес просто, і вони пішли, як то кажуть іншим шляхом. Все. І часто ті радості, які були, пам'ятаєте, коли російські відносини і турецькі зіпсувалися, і часто можна було почути: от нарешті, все, не буде "Турецького потоку". Це питання було тільки часу, коли країни там вирішили свої питання. Це бізнес-інтерес. Турки нарощують споживання газу. Це найбільш стабільна економіка, яка росте.
Європейським країнам далеко, європейці приїжджають в Туреччину працювати. Тому вони — перспективний ринок, і для російського газу в тому числі. Тому така ситуація.
І ще раз хочу наголосити, що все-таки Стокгольмський арбітраж, треба розуміти, що починаючи від президента і прем'єра, і Коболєва, ще ніхто не бачив цього документа повністю в цілій мірі. Тобто все це — попередні заяви. Це щоб люди розуміли, що намагання просто подати це як перемогу чергову і успіх, на жаль, може завершитися тим, що нам доведеться все-таки щось виплачувати.
Україна вже певний час не закуповує російського газу. Тобто ми можемо без російського газу обходитись?
— "Нафтогаз" займає доволі таку гнилу позицію в цьому питанні, що ми можемо обійтись без російського газу. Тому що в "Нафтогазі" чітко розуміють, звідки така можливість не купувати імпортний газ, обходитись поставками, які йдуть з Європи. Там також все на максимумі, в принципі. Тому що промисловість впала, промисловість перестала споживати газ. Фактично з 2013 року по 2017 рік вдвічі скоротила промисловість споживання, в тому числі, і під час опалювального сезону, взимку. Промисловість взимку не впадає в сплячку, вона не спить, вона працює також. А тут коли немає кому працювати, то для чого цей газ? Він не потрібний. Тому є об’єктивна причина. А "Нафтогаз" займає дуже некрасиву національну позицію, приховуючи це фактично, подаючи це як, знову ж таки, перемогу. Це не перемога, це неотримані гроші в бюджет країні. Це робочі місця, це податки і т.д.
Перезапуск цих підприємств, є сенс говорити, що їх потрібно запускати у форматі диверсифікації якихось енергоресурсів, перехід з газових технологій на якісь інші?
— Йде мова про втрату ринку тієї ж металургії, хімії, тих, хто найбільший, і цементна промисловість, і навіть той же ж аграрний сектор частково постраждав, молочна промисловість, сирна – вона ж також споживає енергоресурси.
Наш український газ – де він?
— Є, його видобувають на рівні 14 з половиною мільярдів кубометрів. Як ми бачимо, великі заяви про те, що мають збільшити його ріст. До речі, підвищення тарифів газу, яке вже два роки триває, було обґрунтовано тим, що, мовляв, ці гроші будуть скеровані на збільшення видобутку газу. Поки що я не бачу таких перспектив. Ті такі чергові перемоги про те, що збільшується на 1%, на 2%, то це насправді я відкрию для слухачів велику таємницю, що "Укргазвидобування", державна компанія, вона знизила на півмільярда кубометрів газу, на 500 мільйонів кубометрів у 2015 році видобуток газу. Це компанії, які займаються спільною діяльністю, в основному, вони понизили. Там конфлікт був всередині, щоб не заглиблюватись в цю тему, от на півмільярда понизили. А тепер вони потихеньку відновлюють ці півмільярда, і це подається як ріст видобутку газу. Це не ріст видобутку газу. Це повернення до тих рівнів, але вже закуповуються бурові станки, оголошуються тендери, це все іноземні компанії, до речі, в цьому будуть брати участь. Українські компанії просто не мають таких технологій і не мають тих фахівців, які будуть обслуговувати. Ці гроші, які ми заплатимо як споживачі за газ, високий газ, завищена ціна, вони всі будуть вимиватись туди, в сторону європейських океанів, морів, територій і т.д.
Ранее эксперт по энергетическим вопросам Сергей Дяченко заявил в эфире "ГС", что решение Стокгольмского арбитража не позволит "Нафтогазу" вернуть средства, которые были переведены "Газпрому" до и после 2014 года.
Напомним, юрист-международник Борис Бабин заявил в эфире "ГС", что сторонам невыгодно вносить изменения в контракт, который будет действовать до 2019 года, а политолог Василий Мокан уверен, что Петр Порошенко использует тему газа против Юлии Тимошенко.
