РИА Новости Украина – радиостанция Голос столицы
Ровно три года назад, 25 мая 2014-го года, состоялись президентские выборы, на которых победил Петр Порошенко. Тогда он набрал 54,7% голосов.
Второй была Юлия Тимошенко с почти 13%, за ней — Олег Ляшко с показателем 8,32%.
Успехи, провалы и перспективы президента Петра Порошенко прокомментировал в эфире радиостанции Голос Столицы кандидат философских наук, политический эксперт общественной организации "Слово і Діло" Валентин Гладких.
(текст публикуется на языке оригинала)
"Слово і Діло" традиційно проводить аналіз обіцянок політиків та держаних діячів. Якщо говорити про президента України, який зараз в нього рівень відповідальності? Яку кількість обіцянок він виконав?
— От як раз сьогодні ми будемо проводити таку підсумкову прес-конференцію, яка буде присвячена тому, скільки своїх програмних обіцянок виконав Петро Порошенко. Тобто мова йде як раз про програмні обіцянки, тому що в нас люди дуже часто змішують програмні положення і передвиборчу риторику. На превеликий жаль, в нас і програмні положення дуже часто використовуються винятково для мети політичної агітації. Але про його передвиборчу риторику ми говорити не будемо, будемо говорити винятково про його програмні обіцянки. Так от, треба сказати, що загалом він дав не так багато програмних обіцянок. Їх було всього лише 19. Із тих 19 обіцянок він не виконав дві обіцянки. Ці обіцянки стосуються того, що в 2014-му році він обіцяв вибори до ВР за відкритими списками. Як ми знаємо, вибори до ВР України пройшли за змішаною системою, пропорційною та мажоритарною. І друга обіцянка, яку він не виконав, це обіцянка внести до ВР України законопроект про парламентську опозицію. Як ми знаємо, цього законопроекту досі немає на розгляді ВР України. Тобто президент провалив виконання цієї обіцянки.
Читайте также: Корнейчук: пять убийственных пунктов к трехлетию избрания Порошенко
Треба сказати, що він достатньо непогано попрацював, і з 19 обіцянок виконав 7 обіцянок. Серед виконаних обіцянок — це обіцянка в рази збільшити видатки на посилення ЗСУ, що, власне кажучи, вже не перший рік знаходить своє відображення в законі України про державний бюджет. Обіцяв підписати економічну частину угоди про асоціацію з ЄС. Обіцяв зменшити кількість податків, що також було виконано. Обіцяв проводити проводити вибори мерів у два тури, що також на минулих місцевих виборах вже було реалізовано. Обіцяв зробити доступною інформацію про доходи, видатки посадовців і держслужбовців, що також стало реалізоване шляхом запровадження системи електронного декларування. Обіцяв безвізовий режим з ЄС до кінця, тут є нюанс, обіцяв безвізовий режим до кінця першого року своїх повноважень президента. Тобто, якщо так говорити, він виконав цю обіцянку, але не своєчасно. Тому що виконав її практично з дворічним запізненням. Але, тим не менш, все-таки виконав. І з рештою, остання обіцянка, яку він наразі вже виконав, це він обіцяв не збільшувати повноваження президента України, якщо стане главою держави. Наразі можемо сказати, що дійсно, своїх повноважень президент поки що не прагне збільшити. А решта обіцянок перебуває в процесі виконання, і можуть бути як виконані, так і не виконані.
Тобто 10 обіцянок ще перебувають в процесі?
— Так. Наприклад, є тут такі цікаві обіцянки. Думаю, нашим слухачам буде цікаво почути, що президент обіцяє перекрити всі офшори, наприклад. Обіцяє досягнути енергонезалежності. Треба сказати, що тут дійсно певні кроки зроблені. Дуже резонансна така обіцянка була забезпечити деескалацію конфлікту з Росією. В програмі ця обіцянка саме так і сформульована. Тому що в передвиборчій риториці він вживав трошки інші формулювання. Наприклад, що АТО буде тривати декілька годин. Або що поверне Донбас буквально за кілька місяців. Але це була передвиборча риторика. В програмі все-таки записано, що обіцяє забезпечити деескалацію конфлікту з Росією. І за великим рахунком, можна говорити, що навіть шляхом підписання цих мінських угод достатньо високий рівень деескалації було досягнуто. Тобто порівняємо все-таки рівень гостроти збройного конфлікту в 2014-му році, і наразі, то зрозуміємо, що певний поступ є в цьому.
А якщо ми говоримо про стосунки з РФ, то, напевне, вони ще погіршилися?
— Тут питання про деескалацію напруги. І найвищий прояв міждержавних стосунків все-таки є війною. Тобто стосунки можуть бути поганими, і доходити аж до розриву дипломатичних відносин, як це часто іноді трапляється в міждержавних стосунках. Але якщо справа не доходить до війни, то, в принципі, вони балансують на межі напружених. Тому, в принципі, ми ж відштовхувалися не від того, що в нас буле дуже класні стосунки з Росією, а потім вони погіршилися.
До речі, ще дуже цікава його обіцянка, також, думаю, буде цікаво почути. Президент обіцяє реформувати правоохоронну систему та створити незалежний суд. І тут просто не можу втриматися від спокуси, не спитати: незалежний від кого? Це по-перше. І друге, що виходить так, що наразі він є залежний? І тоді наступне запитання: залежний від кого, знову ж таки? Тому що в нас відповідно до Конституції України, судова гілка влади є незалежною.
Що особисто ви могли б назвати найбільшим досягненням Петра Порошенка за три роки президентства? А яке рішення можна назвати провальним?
— Якщо говорити не по обіцянках, а говорити просто про його діяльність, то найбільш катастрофічним я вважаю те, що коли він формував політичну силу для того, щоб взяти участь у парламентських виборах в 2014-го року, він пішов шляхом найменшого спротиву і почав формувати її з ресурсних кандидатів. В результаті чого він сформував цей Ноєв ковчег, де кожної тварі по парі, і це багато в чому визначає і подальший перебіг подій. Тобто все-таки треба усвідомлювати, що ця політична сила — така клаптикова ковдра. Те, що стосується найбільшої невдачі, якими пояснити і всі проблеми, які в нього є сьогодні в парламенті. А що стосується найбільшим успіхом, я думаю, що все-таки, безумовно, це інтенсифікація стосунків з ЄС. Це є підписання угоди про асоціацію, і зони вільної торгівлі, і останнє — це безвізовий режим.
Какое главное достижение и какой главный провал президента Порошенко за три года? На этот вопрос в эфире "ГС" ответили радиослушатели.
Юрій, Київ: Якщо очима Петра Олексійовича подивитися, це він провів найуспішнішу в світі реформи з одурманювання, оболванювання громадян, збільшив свої статки. А за те, що розгляне народний трибунал, так це, звичайно, співпрацю чи змову Кремля та Банкової на знищення України. Я думаю так, якщо коротенько.
Ольга, Киев: Я достижений у президента никаких не вижу. В том числе этот несчастный пресловутый безвиз. А по поводу провала, я считаю, что главный провал — это уровень жизни его народа. Потому что в приличных обществах вообще-то президент и премьеры Яценюк и Гройсман должны были бы застрелиться при таком уровне жизни народа.
Анатолий: Мое мнение отрицательное. Единица с минусом по пятибалльной системе. Значит, самый большой провал — это минские переговоры, офшорный скандал. Относительно Минских переговоров, нормальные люди так не поступают. Один раз договорились, второй раз еще договорились, третий… Надо действовать. Мобилизовать страну и прочее. А так, фабрика в Липецке работает, торговля идет через ДНР и ЛНР… Вот это все его достижения.
Владимир, Киев: Я считаю достижением Петра Алексеевича действительно деэскалацию конфликта. Потому что, думаю, что ели бы на его месте был любой другой политик, мы бы, наверное, уже пользовались рублями. А самая большая неудача, скорее всего, это судебная реформа. Тот есть сейчас нужно реформировать суды, иначе проводим большие операции по задержанию, а суды этих чиновников отпускают. Собственно, без нормальных судов дальше не пойдем.
Владимир, Киев: Достижение основное и, по-моему, единственное в том, что он Украину превратил в территорию. Благодарю за внимание.
Олег, Київ: Я думаю, що досягнення — це збільшення його достатку у багато разів. А недоліки — це зубожіння народу в багато разів. І сотні, тисячі загиблих на фронті.
Юрій, Київ: Дуже шкода, що оцінюють роботу президента нашого люди за його майном. Тобто виходить так, що якби він за час президентства він жив у злиднях, всі би сказали: Боже, який класний. А так в нього багато грошей, значить, він дуже поганий. Не так треба характеристику давати.
Ранее директор Института анализа и прогнозирования Юрий Лесничий в эфире "ГС" прокомментировал низкие рейтинги доверия к политикам, и заявил, что в цивилизованных странах при таком уровне доверия уже бы были приняты политические решения.
Также психолог Вадим Васютинский заявил в эфире "ГС", что нынешней власти не удалось изменить многолетнюю тенденцию всеобщего недоверия украинцев, а явный и общепризнанный лидер так и не появился.
