РИА Новости Украина — Радиостанция Голос Столицы
Президент США Дональд Трамп встретился с министром иностранных дел России Сергеем Лавровым 10 мая. Также Лавров встретился с госсекретарем США Рексом Тиллерсоном. Среди главных тем разговора назывались Сирия и Украина.
Какие последствия может иметь для Украины визит министра иностранных дел России в США, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал директор Киевского центра политических исследований и конфликтологии Михаил Погребинский.
(публикуется на языке оригинала)
Чи є доброю новиною те, що українське питання — у порядку денному зустрічі?
— Я не думаю і не очікую тут якогось прориву в українському питанні, мені здається, все ж таки головні теми — це насамперед Сирія і буде якась тема, пов'язана з північними проблемами. Але Україну, я думаю, згадають, проте мені видається, що не більше, ніж підтримка мінських перемовин. І наскільки можна зараз очікувати, прориву просто не може бути, тому що це непотрібно насправді Трампу зараз. Будь-яка домовленість по Україні, будь-яка, буде сприйматися як поступка Путіну, а Трампу цього не потрібно. Я думаю, питання України буде розглядатися вже більш докладно на зустрічі, на 20-ці. До того часу буде сформовано якийсь порядок денний українського питання, зараз, як я розумію, його немає.
Яка практична користь для України може бути від візиту Лаврова до США, адже це перша зустріч на вищому рівні?
— Я думаю, що користь є в самому факті зустрічі. Оскільки будуть шукатися якісь теми, де можна знайти взаємний інтерес. Це буде означати, що США і РФ так чи інакше, але будуть йти на певні поступки в різних питаннях. І в питанні Сирії, і в питанні в Україні.
І тут можна очікувати, що буде якась поступовий, повільний дуже прогрес задля того, щоб покінчити з війною. Я б сказав так, паралельно з прогресом в Сирії. Там з'явилися неочікувані, як на мене неочікувані, серйозні результати, коли ми почули від адміністрації США, що вони підтримують ідею зон деескалації, що в одній із зон, як можна зараз розуміти, готується певна координація дій РФ та США.
Це приклад того, що можна в надскладній ситуації знайти спільну мову, а це означає, що врешті будуть шукатися можливості знайти спільну мову в тому числі по українському питанню. І це насправді в чому зацікавлені Європа, РФ, і, я сподіваюсь, має бути зацікавлена і Україна. Щоби припинити військові дії, щоби люди перестали гинути. І це можливо, якщо буде знайдена якась компромісна позиція, а тут без Росії і без США, як вже стало зрозуміло, неможливо обійтися.
Держсекретар США Рекс Тіллерсон виступить адвокатом України у переговорах з Росією, а Вашингтон може долучитися до Нормандського формату. Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Чи існує така ймовірність?
— Мені важко говорити. У нього надзвичайно складна ситуація, йому треба виправдовувати небажання української сторони виконувати мінські домовленості, і він шукає якоїсь позиції, яка могла б захистити оцю позицію, яку захистити неможливо. Підписані домовленості, Україна не хоче їх виконувати, тому що Україні невигідно.
Читайте также — Трамп уволил директора ФБР: вы не способны
Я це розумію, але іншого шляху зберегти територіальну цілісність, ніж виконувати ці домовленості, немає. Тому він мусить щось говорити. І от говорить Клімкін, що Тіллерсон буде адвокатом.
Як надмогутність може вирішити питання, якщо вона виступає не адвокатом, а виступає арбітром і суб'єктом, який буде спонукати до пошуку компромісу різних сторін. А виступити у ролі адвоката, це що? Оголосити війну РФ? Чи що значить адвокатом? Значить, я думаю, давайте просто будемо толерантними до важкої позиції, в якій опинилися українська дипломатія. І не будемо її ображати.
Щодо доєднання США до мінських переговорів. Чи є така можливість, і чи виграє Україна від цього?
— По-перше, це малоймовірно, бо є позиція Німеччини і, я так зрозумів, в тому числі позиція Росії, що нормандський формат має існувати в тому вигляді, в якому він існує.
Зараз у зв'язку з тим, що змінюється один з суб'єктів, замість Олланда буде Макрон і мені здається, що він займе більш таку активну позицію, не таку, що каже Меркель — з усім погоджувався. А долучати США мені видається, що таку велику потугу долучати до будь-чого неможливо. Я дуже сподіваюсь, що буде працювати двосторонній процес поряд з нормандським. Двосторонній, це США і РФ. І вони зможуть допомогти нормандському процесу зрушитися з місця.
США така потуга, що може це зробити, на відміну від Німеччини, і Росії, і Франції, які насправді так нічого не змогли зробити нічого такого рішучого, щоби зсунути з мертвої точки. Я сподіваюсь, що серед тем про Україну буде також тема про те, як розробити певну координацію, на кшталт того, що було, коли працювала тут Нуланд з Сурковим, щоби знайти якісь компромісні позиції. Вони не змогли цього зробити, можливо, буде хтось призначений від адміністрації Трампа з тим самим Сурковим, чи кимось ще, щоб працювати в напрямку пошуку такої позиції, яка могла б в принципі бути прийнятною. І для РФ, і для США, і, звичайно, для України.
Треба в тому числі очікувати, щоб українська позиція також була така гнучка, щоб вона могла в чомусь поступитися, за рахунок чогось щось отримати, я сподіваюсь, на майбутнє.
Напомним, директор Центра исследований Международных отношений Николай Капитоненко в эфире "ГС" отметил, что многие американцы все еще скептично относятся к Дональду Трампу, но в целом ставить негативную оценку еще рано.
А политолог-международник Максим Яли заявил в эфире "ГС", что Дональду Трампу не удалось переломить систему работы государства, как это удалось сделать с частью настроенной против него политической элиты Вашингтона.
