РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Поступление на счета Госказначейства $1,5 млрд, конфискованных у Виктора Януковича и его окружения положительно повлияют на гривну, но могут притормозить реформы, проведение которых требует от Украины Международный валютный фонд.
В то время как украинская власть всячески пытается отсрочить реформу земли и повышение пенсионного возраста, получение со счетов экс-президента $1,5 млрд могут "заменить" следующий транш МВФ в $1 млрд, что позволит Киеву проигнорировать требования МВФ. Такие мысли уже высказывают некоторые эксперты.
Читайте также: Начало конца украинского мира на Донбассе. Эксперты подвели итоги недели
Подробнее о процедуре конфискации средств Януковича в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал кандидат экономических наук, управляющий партнер консалтинговой компании "Финансовая студия" Евгений Невмержицкий.
(текст публикуется на языке оригинала)
Яким чином вдалося конфіскувати гроші Януковича, і чи є рішення Краматорського суду Донецької області остаточним?
— Справа в тому, що в Україну, до економіки України, згідно з цим рішенням не надійшло ні копійки. А виникає враження у багатьох, що тут Україна отримала якісь додаткові 1,5 мільярди доларів. Цього не відбулося. Тому що всі кошти знаходилися на рахунках трьох банків: це Ощадбанк, Ексімбанк і ПриватБанк. І всіма цими сумами могла користуватися відповідно економіка, і вони були в економіці. Більше того, всі ці гроші знаходилися, як видно з офіційних повідомлень, на рахунках державних підприємств. І відповідно там більше 100 рахунків. Тобто я хочу підкреслити, Україна не отримала ні жодної копійки додатково до тих грошей, якими, будемо висловлюватися, вся економіка оперує.
Вони просто лежали заарештовані на цих рахунках. А на сьогодні їх можна якось пустити в справу?
— Справа в тому, що коли гроші лежать на рахунку банку, тим більше, якщо відомо, що за цими грошима ніхто не може прийти, і вони заблоковані, економіка і банк, звичайно, користуються цими грошима. Вони залишаються на рахунку, але нікуди вони не діваються з банку. Банк – це ж установа, яка оперує коштами клієнтів. І вони, звичайно, знаходяться в економіці. Якщо це транш, кредит, зобов'язання міждержавне, тоді ці гроші надходять в економіку, і вони перераховуються із закордонних рахунків. Якщо б Україна виграла якийсь міжнародний суд, і ці гроші були б списані із закордонних рахунків, наприклад, якщо б гроші, наприклад, Лазоренка, які були перераховані на рахунки американських банків, тоді б економіка їх отримала. А тут є додатковий папірець: і з одного державного рахунку на інший державний рахунок перераховані.
Яким чином можна було користуватися банкам заарештованими коштами?
— Кошти – це інформація на рахунку. Так, банк не може перераховувати кошти, має дотримуватися своєї ліквідності, має дотримуватися показників. Але в цьому і полягає банківська діяльність, специфіка банківської діяльності, в тому, що банк користується, він надає кредити позичальникам, він перераховує кошти. Але кошти залишаються на рахунках тих, відповідно, власників, які є, відповідно, в банку, на рахунках клієнтів. Тобто банк може користуватися всіма коштами, які є в нього на кореспондентському рахунку в центральному банку, дотримуючись відповідних показників ліквідності, які встановлені центральним банком. Але, звичайно, він може користуватися цими коштами, і тим більше, якщо ці кошти заарештовані, то банк розуміє, що за цими коштами ніхто не прийде. Але вони залишаються на рахунку цього банку, і вони впливають на показники ліквідності. І згідно з цими показниками і нормами центрального банку, звичайно, комерційні банки, якими є всі перелічені банки — Ощад, Ексим і Приват, можуть користуватися. Вони всі мали ці кошти, і звичайно, користувалися цими коштами.
Ранее управляющий партнер Национальной антикризисной группы Тарас Загородний заявил в эфире "ГС", что говорить о пользе для страны конфискованных средств Виктора Януковича рано, поскольку неизвестно, в каком виде они были переведены в бюджет.
А политолог Алексей Якубин в эфире "ГС" заявил, что работа ГПУ по делу Януковича направлена на пиар-эффекты, а адвокат, Станислав Батрин считает, что одна процедурная ошибка прокуратуры может легитимизировать Януковича.
