РИА Новости Украина – радиостанция "Голос Столицы"
Чиновники начали обнародовать свои электронные декларации, а украинцы начали их просматривать и анализировать.
Так, доход президента Петра Порошенко составил более 12 миллионов гривен, и все драгоценности были куплены до президентства. А премьер-министр Владимир Гройсман заработал за год почти 16 миллионов гривен, и все эти деньги он разместил в украинских банках.
Секретарь Совета национальной безопасности и обороны Александр Турчинов за 2016 год задекларировал чуть более двух миллионов гривен и коллекцию старинных библий.
Генпрокурор Юрий Луценко задекларировал более 1,4 миллиона гривен дохода за год, книжные шкафы и машину жены "Тойота Ленд Крузер", которая находится в угоне.
Читайте также: Печальная статистика. 60% украинцев живут за чертой бедности
Отстраненный от должности глава ГФС Роман Насиров за 2016 год задекларировал более миллиона долларов наличными и несколько земельных участков.
Первые итоги е-декларирования в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал политический аналитик, депутат предыдущих созывов Тарас Чорновил.
(текст публикуется на языке оригинала)
Як ви можете прокоментувати дані із декларацій високопосадовців?
— Вони дуже різні і за своєю суттю, і головне – за чесністю. Ми маємо дані перших топ-політиків, які в принципі легко перевірити, і ми бачимо, що реально вони є людьми небідними, але з цим якоїсь проблеми немає, тому що в нас практично всі основні політики раніше були в бізнесі, і тут ніби, якщо там все в порядку і чесно, жодної проблеми нема. Ми маємо приклади, коли є діючі сьогодні політики і чиновники, які жодного дня в бізнесі не працювали і засвітили, відверто кажучи, статки, пояснити які просто неможливо, тому і з’являється якась там інформація про якогось там дідуся, прабабусю, які десь там закопали спадок, перед смертю передали, і тому подібне, що виглядає дуже сумнівно, оскільки ті люди вже перед тим, будучи десь у владі, робили попередні декларації і нічого подібного не згадували. І ми маємо третю категорію, мені здається, ми про неї взагалі не говоримо, не згадуємо, а це найгірше. Це ті люди, які відверто брешуть у своїх деклараціях, які занижують, які не демонструють ні реальних своїх справжніх доходів, показуючи тільки те, що є офіційно, приховують своє майно – бідні, голі і босі, хоча ми прекрасно розумієм, що частина цих людей є фактично мільйонерами.
На мій погляд, для наших громадян – це після першого шоку і дуже великих розмов на цю тему, перших декларацій, коли вони з’явилися восени, після цього починається те, що називається ефектом "плівок Мельниченка", і мені дуже не подобається ця обставина. Тому що це є певна така обставина незрілого суспільства – замість того, щоб від цього, переживши перший шок, що дійсно відбулося, почати думати, аналізувати і для себе просто викреслювати тих, кого після таких результатів потрібно дійсно викреслити, десь тиснути на слідчі органи, щоб таких людей почали в правовому плані переслідувати, ми ввійшли в певний момент такого психологічного ступору, от як після "плівок Мельниченка" — здавалося, країна вибухне, просто неймовірні звинувачення, а країна раптом сприйняла – ну, що, значить, всі вони погані, це погано, – і звиклася з цим фактом. Мені здається, зараз пройшло кілька місяців, і ми почали звикатися з тими даними, вони вже нас не шокують, і це ніби вже стало в порядку речей. На мій погляд, це найгірше, тому що немає нічого гіршого, ніж звикання до інформації, яка має викликати обурення.
Чи не навчила ця перша хвиля декларування чиновників вищого рангу, з одного боку, якось уважніше ставитись до своїх декларацій, а з іншого боку, от перша реакція – вони просто не знали, що робити, що декларувати чи приховувати, відчувалася паніка серед них, а зараз все більш-менш спокійно відбулося, ніби кожен сам для себе вирішив, що він задекларує, що – ні, що можна показувати, що – ні?
— Так, що декларує, що покаже. Знаєте, може добре, що саме топ-чиновники, основні чиновники, перший раз декларуючи, були десь розгублені, не знали ще точно, як поступити, тому що вони засвітили основні показники, які найважливіше мати на старті. Річ у тому, що електронні декларації не стираються, вони залишаються, і це є фактор, це є база для порівняння в майбутньому. От зверніть увагу, частина засвітила, десь нехтуючи своїм реноме, своїм іміджем перед населенням, засвітила статки, яких формально нібито в них і нема, тобто вони засвітили, очевидно, свої якісь рахунки, оце були оті великі готівкові цифри з офшорних рахунків, з іноземних банків, які вони приховують абсолютно, повисвічували тут. Не мають, як правило, чиновники і депутати готівкових великих коштів, готівкою не користуються, вони навіть за найдрібніші витрати, на відміну від простих громадян, платять, як правило, з карточок своїх, і закордонних, і внутрішніх банків, і тому подібне. Тому в даній ситуації вони мусили виставити перший якийсь бар’єр, і вже його засвітивши, одні зуміли вигадати і підкрутити, другі, виявившись розгубленими, не встигли цього зробити, вони створили базу для того, щоб в майбутньому можна було в таких перевірках десь людей уже підтягувати до певної відповідальності.
Звернемо увагу, зараз ми ж, оцінюючи роботу НАЗК, думаємо, що саме вони мають провести оцю масштабну перевірку тепер уже двох мільйонів декларацій. Насправді, отут Гройсман правий, коли він так гнівно на них обурився, тому що, здавалося б нам, чому обурюватись, якщо вони мають такий об’єм роботи, із цим неможливо справитись, а тому що вони не мають цього нічого зробити. Вони мають забезпечити умови технічні і всі інші можливості для того, щоб декларування відбулося гладко, швидко, красиво і дуже чітко, жорстко було зафіксовано, щоб ніхто потім не міг щось виправити, підправити, стерти свої декларації і тому подібне – оце їхнє завдання, зафіксувати цю точку на першій стадії. От задекларували декларації топ-чиновники, задекларували нижчого рівня службовці, і оце стало основою, а далі – технічна база порівнянь двох декларацій, попередніх, наступних, далі – НАБУ, далі – Генпрокуратура, слідчі органи, установа фінансових розслідувань, яка зараз буде створюватись тощо, вони дальше мають виконати всю цю роботу. НАБУ тільки в випадку конкретних скарг тощо має працювати. Вони, на превеликий жаль, провалили першу складову, що дійсно отримали велетенський наганяй від прем’єр-міністра, тому що основна їх робота – це створити можливості, щоб ці декларації швидко, вчасно зафіксувалися, а далі – от дальше порівняння. Головне в цьому декларуванні не самий факт декларації, а порівняння тих декларацій із минулим, що людина до того показувала, що робила, і з майбутнім – що вона буде далі декларувати. Саме на цьому порівнянні буде створюватись основна підстава для покарань чи для якихось оргвисновків, тому що багатим же бути – не ганебно, це не злочин, злочин бути нечесно багатим, оці декларації мають це доказати.
Чи варто чекати результатів від таких перевірок, чи варто чекати аналітики, чи варто чекати, що когось посадять чи щось відберуть?
— Для початку поки що варто чекати чисто загальної балаканини, тому що дуже багато різних аналітиків почнуть з того – ой, в того є стільки, а в того стільки, – це найнижчий рівень аналізу. Насправді має бути аналіз: а звідки ті статки, звідки вони з’явилися, наскільки чесне їх джерело. Що стосується наслідків, я думаю, перші наслідки можуть бути у випадках, коли є чітко зрозуміло, що людина щось не задекларувала. Типові випадки, у нас серед суддів це особливо повально було, коли вони декларували достатньо скромні суми і достатньо скромні маєтки, а насправді жили в палацах. Оце є той випадок, який має основою стати для ради доброчесності, яка має відсіяти таких суддів, саме завдяки цьому декларуванню і виключно завдяки йому у нас з’являється шанс очистити судову гілку влади, не повністю, тому що там є купа махінацій, як це перекинути на якихось там дальніх родичів, переоформити, але все-таки це є серйозний шанс. Далі можуть іти і кримінальні справи, але це вже справи, які буде робити не НАЗК, а НАБУ з одного боку, і Генпрокуратура чи поліція з другого боку, чи відділ фінансових розслідувань.
Ранее эксперт Института политического образования Александр Солонтай в эфире "ГС" заявил, что для того, чтобы система е-декларирования полностью заработала, важна не только сама подача деклараций, но и их проверка.
Также народный депутат Остап Еднак в эфире заявил, что приняв поправки к закону о предотвращении коррупции, депутаты сами не поняли, за что голосовали, а нардеп Игорь Лапин подчеркнул, что высший офицерский состав тоже должен подавать декларации.
