РИА Новости Украина – радиостанция Голос Столицы
Украина живет без российского газа уже более 450 дней, а вот антрацитовый уголь будет безальтернативным для украинской энергетики в течение ближайших трех лет. Об этом заявил премьер-министр Украины Владимир Гройсман.
В правительстве также надеются уже в марте обеспечить 56% производства электроэнергии за счет атомных электростанций.
Когда все-таки Украина сможет стать энергонезависимой, прокомментировала в эфире радиостанции Голос Столицы член коллегии Госагентства по энергосбережению и энергоэффективности Мария Яковлева.
(текст публикуется на языке оригинала)
За підрахунками уряду, через п’ять років Україна може продемонструвати свою енергонезалежність. Такі заяви як сприймати?
— Якщо ми будемо дивитися з точки зору вугілля і вугільної галузі, то ми 100% можемо стати енергонезалежними від антрацитової групи. В першу чергу в нас є своя газова група, і ми можемо модернізувати ТЕС і ТЕЦ, які використовують антрацитове вугілля, і перевести їх на газове. Це не так багато по часу потрібно і кошти досить підйомні для цієї галузі. Я думаю, в нас тут чудова перспектива, якщо б ми цим почали займатися в 2014-му році, у нас би не було сьогодні такої ситуації взагалі.
А чому в 2014-2015-их роках не було нічого зроблено для цього?
— Я думаю, що проблема, як завжди, в кадрах. У нас на сьогоднішній день кадри вирішують все, тому що досить велика кількість часу в нас є керівники, які взагалі не з енергетичної галузі. Це неприпустимо, тим паче що в такому історичному моменті, як реформування. Це взагалі повинні приходити такі особливі люди з галузі і ще й до того ж професіонали, і щоби вони ще бачили майбутнє цієї галузі.
Читайте также: Без угля. ТЭС под угрозой остановки
Через високу ціну російського газу Україна з листопада 2015-го року не закуповує паливо в Росії, натомість імпортуємо газ від західних партнерів. А чи можемо ми переключитися на власний видобуток?
— З газом трошки складніше, ніж з вугіллям, тому що треба було б взагалі реформувати ринок. Бо питання, якщо збільшувати власний видобуток, то хто за це заплатить. На сьогоднішній день вибрана модель владою, коли за це платить населення через необґрунтовано високі тарифи. А чи буде досягнутий ефект саме збільшення видобутку, це дуже велике питання, тому що анонсуючи програму 2020, "Укргазвидобування" щодо збільшення власного видобутку говорило виключно про те, що треба купити бурове обладнання. Але фахівці з галузі задавали питання, що бурове обладнання це як похідна від розуміння того, де бурити. А у вас є план де бурити? Такий короткий аналіз показує, що в геологорозвідку, тобто в розуміння, де бурити, "Укргазвидобування" не вкладало кошти на протязі 10 років. Тобто тоді ми розуміємо, що плану, де бурити, нема. Тому під питанням стоїть, чи буде збільшений власний видобуток. Хоча це можливо насправді. І стосовно того, що ми не імпортуємо російський газ, я не вважаю це на сьогоднішній день нашою перемогою, тому що це такий збіг обставин. Він позитивний, але це збіг обставин. В першу чергу, в нас суттєво за п’ять років скоротилося споживання. Україна ще недавно споживала 70-60 мільярдів кубометрів газу. Сьогодні вона споживає 30. Видобуває Україна 20. Вона всього імпортує 10 мільярдів на сьогоднішній день. Тому можемо сказати, що нам не потрібен російський газ, ми абсолютно спокійно обходимося тими десятьма мільярдами реверсу, які поступають нам з Європи. От якби буде зростати економіка і значно збільшуватися споживання газу – оце буде питання, де ми будемо його брати.
За задумом Міненерго, варто підключати атомну генерацію, і незабаром відбудеться збільшення частки АЕС в енергосистемі країни. Чи є для цього можливості і чому цього не робили раніше?
— Потужність наших 15 атомних блоків — це 13 835 мегават. На сьогоднішній день, на 20 лютого, за даними "Укренерго", у нас застосовані потужності на 12 000 мегават. Тобто ми використовуємо практично весь свій запас. Тобто збільшення можливе, але воно не надто велике.
Тобто атомної енергетики при підвищенні навантаження на Україну не вистачить?
— Для того, щоби повністю замістити антрацитову групу вугілля – ні. Тим паче, нам все одно доведеться застосовувати ТЕС, це балансуюча складова нашої об’єднаної енергосистеми, ми не обійдемося без неї. Я думаю, в першу чергу треба було би диверсифікувати постачання вугілля і вже переводити станції на газову групу і суміші.
Ймовірно в блокаді Донбасу є якісь позитивні моменти. Хоча б те, що нарешті заговорили про диверсифікацію енергоносіїв, про модернізацію ТЕС та переведення їх на інші види палива, про стратегічні запаси вугілля та впровадження програм енергонезалежності. А отже є надія, що енергонезалежність України стане не міфом, а реальністю?
— Цілком з вами погоджуюсь. Не було би щастя, а нещастя допомогло. Саме блокада нам розкрила надбагато речей, які треба робити негайно. Від політичних до соціальних. Не говорячи вже про економічні і енергетичні. Стовідсотково. Перше, це країна у стані війни повинна мати стратегічний запас, погоджуюсь. Те, що було, треба було почати ще три роки тому, модернізувати наші станції, переводити на інші групи вугілля і на суміші. Говорячи про те, що ви побачили, яка надвелика проблема контрабанди і треба торгівлю з неконтрольованими територіями вже було владнати на законодавчому рівні. І розуміючи те, що на сьогоднішній день країна, яка знаходиться в стані війни, багато сімей сьогодні втрачають своїх синів, чоловіків на фронті і розуміють, що вони платять своєю кров’ю, а тут таке неподобство відбувається. Треба це було врегулювати, щоби зняти соціальну напругу. Тому що блокада на сьогоднішній день принесла набагато більше позитивів. Запасів на складах у нас достатньо, у нас мінімальні запаси – 41 день, максимальні – 88. Тому ми говоримо про те, що навіть якби сьогодні повністю зупинилося постачання вугілля, нам би вистачило цих запасів до кінця опалювального сезону.
Ранее эксперт в сфере антикризисных исследований Ярослав Жалило в эфире "ГС" заявил, что торговая блокада Донбасса создает большие риски для национальной экономики.
А политолог Алексей Якубин в эфире "ГС" заявил, что блокада Донбасса — это передел сфер влияния в регионе олигархами, в частности Ахметовым и Коломойским.
