РИА Новости Украина — радиостанция "Голос Столицы"
Власть будет контролировать, как выплачивают работодатели повышенную минимальную зарплату своим работникам. Этим будет заниматься рабочая группа, созданная в правительстве по поручению премьер-министра Владимира Гройсмана.
Читайте также: Радикалы лоббируют массовое вооружение населения
Такие же специальные рабочие группы будут созданы в областях и городах страны. Кроме этого, правительство будет принимать жалобы от работников на то, что им недоплачивают зарплаты.
Подробнее о способах проверки выплаты минималки в эфире радиостанции Голос Столицы рассказал юрист, эксперт Центра социальных и трудовых исследований Виталий Дудин.
(текст публикуется на языке оригинала)
Хто буде перевіряти зарплатню українців, кому загрожують космічні штрафи, які і за що?
— Хочеться почати з теми космосу, з космічних сум. Тема вже дуже заполітизована. Вже ми чуємо заяви про драконівські штрафи і т.д. Але насправді дотримання законів – це темний бік євроінтеграції. Якщо ми йдемо в ЄС або хоча б із ним асоціюємось, то треба дотримуватись тих законів, які ми прийняли і, звичайно, механізмів дотримання цього закону, закону "Про працю", скажімо. Його не існувало просто. І зараз, коли ми ставимо елементарні речі на порядок денний, що треба ці норми виконувати, треба виплачувати людям білу зарплату, слідкувати, щоб у них колись була забезпечена пенсія і, звичайно, виникає протидія в нашому мейнстрімі і, звичайно, не всі політики усвідомлюють, що такі заходи можуть бути корисними і для самого бізнесу, тому що, чим більше людей будуть отримувати високі зарплати регулярно, тим більшим буде попит на продукцію, люди більше купуватимуть. Наступне – це те, що, можливо, Україна стане правовою державою, виникне попит на послуги юристів. У нас зараз можна відкрити бізнес і навіть не задумуватись над тим, хто його буде супроводжувати у правовому ключі.
Чи дійсно таке рішення захищає бізнес, чи не є це способом здерти з бізнесу додаткові надходження до бюджету?
— Якщо виходити з практики цивілізованих країн, тих же США, то головними індикаторами економіки є рівень інфляції та рівень зайнятості. Такий критерій, як рівень підприємств, він взагалі не береться до уваги. Тобто якщо рівень бізнесменів зменшиться, якщо він не відобразиться на кількості зайнятих працівників, це не буде якоюсь страшною проблемою. Так, певній частині бізнесменів прийдеться піти з країни або стати найманим працівником. Для мене це очевидно, в цьому немає якоїсь суспільної трагедії. Це треба переживати, якщо пройшла хвиля таких м’яких заходів, як зниження ЄСВ, як мораторій на перевірки бізнесу стосовно дотримання законодавства про працю. Якщо це не спрацювало, мабуть, треба переходити до якихось більш жорстких методів, і не факт, що ці штрафи в максимальних розмірах. Можливо, це психологічна мета ставиться – зробити зрозумілою і ясною думку, що такі порушення є недопустимими. Про яке економічне зростання ми можемо казати, якщо ми навіть не знаємо об’єму нашої економіки, коли половина економіки знаходиться в тіні? В ЄС тіньова зайнятість у 2008 році складала 5%, і вони безсердечно і жорстоко боролись з тим, щоб знизити показник до 4%. У нас зараз мова йде про 50% людей, які працюють в тіні. Тому, звичайно, штрафи запроваджувати необхідно, питання, через який механізм вони будуть стягуватись.
Дехто з експертів переконаний, що такі перевірки не зможуть побороти зарплати в конвертах саме тому, що в Україні їх занадто велика частка. Перевірки минулого року показали, що понад 60% платять, принаймі, сіру зарплатню. Перевірки будуть вибіркові, тобто бізнес раз на рік сплатить ці штрафи і продовжуватиме віддавати гроші в конвертах.
— Я думаю, що влада, оскільки вона сама складається із працівників бізнесу, зробила все можливе, щоб не допустити якихось надзвичайних порушень прав бізнесу. Той порядок проведення перевірок, який був розроблений Мінсоцполітики, Державною службою з питань праці, в принципі відповідає всім європейським стандартам і конвенціям Міжнародної організації праці. В ньому дотриманий баланс інтересів працівників та роботодавців. Як буде виглядати ця схема? З нового року повноваження здійснювати перевірки, окрім інспекторів Державної служби з питань праці отримали уповноважені особи міських рад. У нас приблизно є 551 орган місцевого самоврядування, якому нададуть такі права.
Кого, за що і на скільки штрафуватимуть?
— Перевірятимуть абсолютно всіх порушників трудового законодавства, незалежно від масштабів бізнесу, включаючи мікропідприємців. Це навіть люди, які наймають одного, двох, трьох працівників. Тобто тут винятків не встановлено.
Дію певних шматків мораторію подовжили і на 2017 рік.
— Але на трудові права це вже не поширюється, це було предметом дискусій. І от тепер, з нового року, коло перевіряючих може суттєво розширитися. У нас на всю Україну було приблизно 500 інспекторів з питань праці. Тепер до цієї команди долучаться фахівці органів місцевого самоврядування, якщо кожен із таких органів створить одну посадову особу, то штат на всю Україну збільшиться на 551 особу. Тобто приблизно на всю Україну буде тисяча інспекторів праці, які можуть проводити ці перевірки. Якщо вони приходять на підприємство без посвідчення, роботодавець може їх не пускати. Знову ж таки для проведення перевірок, таких інспекційних відвідувань, як вони називаються, будуть потрібні певні підстави. Це може бути заява працівника, заява фізособи, яка не була оформлена на роботу, але скаржиться на порушення її прав. Це може бути інформація від інших державних органів, від податкової, від органів пенсійного фонду. Підстав достатньо, але вони завжди повинні бути чітко вказані, проте ніхто не повинен повідомляти джерело скарги. Вона надійшла, і це підстава для проведення перевірки. А вже, що знайдуть, буде відображено в акті, або в довідці, бо якщо не виявлено жодних порушень, складається довідка.
Чи функціонально це буде? Чи не призведе це просто до закриття якихось невеличких бізнесів?
— На частину ваших питань розробники цього порядку вже відповіли. Вони розуміють, що зловживання можуть бути, як з будь-чим у нашій країні, і вони передбачили ще один порядок, який буде регулювати вже нагляд за контролюючим повноваженням. Цей порядок теж пропонується, і якщо роботодавець має якісь зауваження до акту перевірки, він, по-перше, може внести їх безпосередньо на місці, надати пояснення усні, надати якісь фото-відео підтвердження. Потім він може звернутися в державну службу з питань праці. Якщо ж це не спрацює, то потім він звертається до суду. А на час оскарження цього акту дія призупиняється. Ніхто не сплачує жодних штрафів, поки оскарження не буде доведено до логічного кінця. І на мою думку, в принципі, порядок передбачає такі основні гарантії, якусь презумпцію невинуватості, але він не передбачає змагальності сторін. Скажімо, працівники до цього акту не можуть вносити зауважень.
Беремо маленьке місто. Міськрада обирає представника, припустімо, із депутатів.
— Це буде незалежна особа.
Де вона візьметься?
— Формально вона не може бути депутатом, як мінімум. Це має бути спеціаліст із вищою освітою, якому всі довіряють, який не займає якихось представницьких посад. Він може бути співробітником цього органу виконавчого, але не депутатом.
Він може бути секретарем райради?
— Не факт. Там є деякі обмеження. Я думаю, що корупція якщо і буде, то проявиться вона в іншому. Взагалі, як кажуть міжнародні експерти, найбільша наша корупційна проблема – це виплати зарплати у конвертах. Ось це найбільше джерело корупції, повне розходження із реальністю і тим, що закріплено в законах. Друге – це сплав бізнесових та владних інтересів. Ось що найбільше турбує Європу. Доти, поки у наших найбільших посадовців будуть офшори, будуть свої компанії, то суперечність залишатиметься. А корупція серед рядових виконавців – звичайно, вона буде, поки існуватиме ця корупція на більш високих щаблях. Звичайно, ми її не усунемо, цей порядок пропонує деякі шляхи по мінімізації — це скарги у вищі інстанції Держпраці або до суду.
Пропонують скаржитись працівнику на свого роботодавця. Куди скаржитись? До податкових органів?
— До податкових органів, але тоді є перспектива кримінальної відповідальності за статтею 212 Кримінального кодексу – ухилення від податків або ж Державної інспекції праці. Відповідають у нас лише роботодавці. Працівники не несуть відповідальності за будь-які порушення.
Виникає питання, як захистити такого працівника від подальших репресій, звільнення?
— Це завжди вирішується в кожному окремому випадку, але є міжнародні стандарти у сфері дискримінації, протидії віктимізації – є такий термін, який означає, що людину роблять об’єктом переслідування після того, як вона звернулась за захистом своїх прав. Беруться до уваги різні критерії: як змінилось ставлення роботодавця, колег, чи переставили людину на іншу посаду, чи зменшили їй заплату, тобто навіть без прямих підтверджень, без задокументованих погроз можна буде вивести, що мала місце віктимізація.
За який строк мають надіслати попередження про візит перевіряльника? А якщо ти не можеш в цей час бути? Що загрожує за недопущення перевіряльника?
— Якщо підприємство закрите, то складається акт про те, що перевіряльник туди не потрапив, і при цьому штраф не має накладатися. Знову ж таки, є цілий ряд умов: це і наявність посвідчення, і наявність конкретної підстави. Також ці акти можна буде оскаржити до вищих органів. Тобто вплинути на ситуацію можна буде в будь-який момент.
У нас встановлена відповідальність за фізичне насильство відносно поліцейських. Це зроблено для того, щоб нікому і в голову не прийшло, що людей у формі можна бити і так далі. І відповідно з перевіряючими теж саме. Я сумніваюсь, що когось за це будуть реально штрафувати. Це просто зроблено як превентивний захід, щоб ніхто цього не допускав. А стосовно того, чи великою цифрою є 320 тисяч, я скажу що в Словаччині за неоформлення працівника наставав штраф 498 тисяч гривень. Півмільйона!
За одного? Тобто двоє — це мільйон гривень?
— Так, це нормальні циферки. Це ще з 2004 року там були дуже суттєво збільшені штрафи, і у нас ці штрафи значно менше. За неоформленого працівника — 96 тисяч гривень, а вже за недопуск, який буде супроводжуватися фізичними перешкодами, я думаю, що ніхто до такого не дійде, то, звичайно, передбачено цей штраф в 320 тисяч. Тобто ця драконівська норма буде не використовуватися широко, я думаю. Які штрафи зараз реально накладають? От є рішення судові. Скажімо, це 13 780 гривень на ФОПа за не нарахування та не індексацію зарплати. Потім був штраф на 43 тисячі гривень — на власника ресторану, тому що у нього було нуль оформлених офіційно працівників.
Він все сам розносив?
— Виходить. А коли прийшли перевіряльники, там була комедійна історія: він пояснював, що це стажери, і так далі, а вони наймаються офіційно лише після позитивного проходження якогось тесту. Все це не спрацювало, всі ці хитрощі не спрацюють. Або людина працює, або ні. В Європі вже працівникам на будівництві видають всім картки. Якщо у тебе немає картки, ти не можеш потрапити на будівництво. Якщо у роботодавця немає журналу, де написано, хто сьогодні працює, то на нього теж накладається штраф, який сягає, скажімо, тисячі євро.
Своєю думкою на штрафні санкції в ефірі "ГС" поділилася народний депутат і голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця" Оксана Продан.
Ви внесли законопроект, який зареєстрований у парламенті, про зменшення штрафів для підприємців. Чому ви вважаєте, що це непідйомні штрафи? Чому їх треба зменшувати?
— По-перше, тому штраф розміром 320 тисяч гривен – це штраф, більший, ніж за зайняття земельної ділянки незаконно, це штраф, в сто разів більший, ніж за незаконний видобуток корисних копалин, це штраф більший у сотні разів, ніж за незаконну вирубку лісу. Тобто все, що стосується знищення України, — штрафи в тисячу гривень, дві тисячі гривень максимум. Те, що стосується робочих місць і людей, які їх створюють, штрафи встановили в сотні тисяч, а це штрафи, які в будь-якому випадку держава буде знімати з підприємців, із роботодавців. Яким чином? Якщо в тебе немає коштів, тоді у тебе є квартира, і той приватний виконавець, якого створили, прийде і буде описувати майно, буде забирати ці гроші, бо це штраф на користь держави.
Що ви пропонуєте в законопроекті?
— Законопроект №5177 передбачає декілька моментів. Перший момент – відповідальність у сфері трудового законодавства може бути тільки в тому випадку, якщо прийшов перевіряючий із законними підставами. Тобто якщо перевіряючий приходить, як сьогодні це передбачено, із порушеними документами або без документів. Чинна норма закону передбачає відповідальність у 320 тисяч гривен за недопущення до перевірки. Я вважаю, що це недопустимо.
Читайте также: Новая холодная война и ожидание Судного дня
Ранее экономический эксперт Борис Кушнирук в эфире Голоса Столицы заявил, что в Пенсионном фонде может возникнуть "дыра", если от правительства начнут требовать повышения пенсий вслед за увеличением минимальной заработной платы.
Напомним, эксперт по вопросам бюджетной политики Людмила Супрун заявила, что в бюджете есть ресурсы, чтобы обеспечить все социальные стандарты.
